Апеляційний суд Рівненської області
10 грудня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді : Баглика С.П.,
суддів : Сачука В.І., Матюхи Ю.В.,
за участю прокурора : Салайчука Т.І.,
потерпілого : ОСОБА_1,
представника потерпілих : ОСОБА_2,
захисників : ОСОБА_3, ОСОБА_4,
засудженого : ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному, кримінальну справу за апеляціями: прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілих: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, представників потерпілих: ОСОБА_16, ОСОБА_2, ОСОБА_17, та заперечення захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на апеляцію прокурора, на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 26 липня 2013 року, -
Цим вироком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Здовбиця Здолбунівського району Рівненської області, громадянин України, освіта професійно-технічна, працюючим водієм-приватним підприємцем, одружений, має на утримані трьох малолітніх дітей, раніше не судимий, місце проживання якого зареєстроване по АДРЕСА_1, фактично проживаючий по АДРЕСА_2, -
- засуджений за ч.3 ст.286 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком два роки.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано в строк покарання, призначеного ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення.
Встановлений строк відбування покарання з 19 січня 2012 року.
Судом вирішено питання щодо речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що він 19 січня 2012 року о 17 годині, керуючи пасажирським автобусом «VOLKSVAGEN 46» реєстраційний номер НОМЕР_1, на ділянці автодороги «Західний під'їзд до м. Рівне» на її заокругленні вправо зі сторони м. Дубно у напрямку м. Рівне допустив порушення вимог п.п. 12.1, 31.1 „Правил дорожнього руху".
Так, під'їжджаючи на території Рівненського району Рівненської області до 1-го кілометру + 500м. автодороги «Західний під'їзд до м. Рівне» та перебуваючи на відстані 97,1м. до дорожнього знаку 5.45 ПДР - «Початок населеного пункту», не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, ОСОБА_5 допустив занос керованого ним автомобіля, який у некерованому стані виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулось зіткнення з вантажним автомобілем RENAULT MAGNUM АЕ 385 Т номерний знак НОМЕР_2.
Внаслідок зіткнення вказаних автомобілів пасажири автобуса «VOLKSWAGEN 46» ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 та ОСОБА_27 - загинули, ОСОБА_28 та ОСОБА_29 отримали тяжкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_30, ОСОБА_31 і ОСОБА_6 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В поданих на вирок суду апеляціях:
Прокурор вважає вирок таким, що підлягає скасуванню внаслідок м'якості призначеного засудженому покарання.
Просить вирок скасувати та постановити новий, яким ОСОБА_5 призначити покарання без застосування ст. 69 КК України, у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком три роки;
Потерпілі та представники потерпілих вважають, що рішення суду підлягає зміні внаслідок суворості призначеного засудженому покарання. Просять вирок змінити та призначити ОСОБА_5 покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Захисник-адвокат в своєму заперечені на апеляцію прокурора, доводить, що в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП стало невідповідність дороги вимогам норм ДБН в.2.3-4, ДСТУ 2735 та ДСТУ Б.В. 2.3-12.
Просить вирок залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора щодо скасування вироку, пояснення ОСОБА_5 та його захисника про залишення вироку без змін, потерпілих та представників потерпіли щодо зміни вироку, обговоривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з таких підстав.
Винність ОСОБА_5 у порушені правил дорожнього руху, наслідком яких настала смерть пасажирів автобуса «VOLKSWAGEN 46» , а інші потерпілі отримали тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження при наведених у вироку обставинах, ґрунтуються сукупністю зібраних по справі доказах, яким суд дав належну оцінку.
Кваліфікація злочинних дій засудженого ОСОБА_32 за ч.3 ст.286 КК України є вірною та в апеляціях не оспорюється.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 як на досудовому так і судовому слідстві винним себе визнав повністю та давав детальні покази щодо обставин справи.
З показань свідків та потерпілих, перед настанням ДТП, автобус під керуванням ОСОБА_5, почало заносити в наслідок чого він виїхав на смугу зустрічного руху де зіткнувся з вантажним автомобілем.
Свідок ОСОБА_33 показав, що за метрів 50 від нього автобус«VOLKSWAGEN 46» почало кидати, хитати, автобус трохи вирівнявся, а потім його розвернуло і юзом винесло на зустрічну смугу, де боком вдарило об його автомобіль. Крім того показав, що на дорозі була снігова жижа і його машину теж трусило внаслідок нерівності дорожнього полотна ти численних ям.
З показів майстра Рівненського ТП Облавтодору Рівненської ДЕД ОСОБА_34, який був відповідальною особою за виїзд техніки і стан дорожнього покриття на ділянці, де сталось ДТП. Показав, що з 15-ої та до 17-ої години 19 січня 2012 року техніка не працювала і ділянка дороги не посипалась протиожеледними засобами (т.7 а.с.19-20).
З акту розслідування причин дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що основною причиною даної дорожньо-транспортної пригоди, є не обрання водієм безпечної швидкості руху з урахуванням дорожньої обстановки і технічного стану транспортного засобу, що є порушенням п. 12.1 „Правил дорожнього руху", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. (т.4 а.с. 89-90)
За висновком судової комплексної авто технічної та дорожньо-технічної експертизи у дорожній ситуації водій мікроавтобуса ОСОБА_5 не повинен був експлуатувати транспортувати мікроавтобус з шинами, експлуатування яких, виходячи з їх технічних характеристик підприємством-виробником заборонена у зимовий час. Крім цього водій повинен був обирати швидкість руху свого транспортного засобу з урахуванням дорожніх умов, стану дорожнього покриття, а також технічного стану транспортного засобу.
Крім того, відповідно до висновку вищевказаної експертизи відсутність (не встановлення) розділювального бар'єрного огородження знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (т.4, а.с. 49).
Доводи прокурора щодо призначення м'якого покарання є безпідставними, оскільки ОСОБА_5 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем попереднього і останнього місця проживання та роботи, в вчиненому злочині щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю та розслідуванню злочину, має на утриманні трьох малолітніх дітей, потерпілі та представники потерпілих не вважають водія винним у вчиненні ДТП, а зазначають, що основною причиною ДТП стало неналежне виконання своїх обов'язків дорожніх служб.
Доводи потерпілих та представників потерпілих щодо суворості призначення покарання ОСОБА_5 суд оцінює критично та до уваги не бере, так як ним не було вибрано безпечної швидкості руху з урахуванням дорожньої обстановки та технічного стану транспортного засобу, експлуатував транспортний засіб з шинами, які підприємством-виробником заборонено експлуатувати в зимовий період, в результаті дорожньо-транспортної пригоди загинуло десять людей, крім цього, санкція інкримінованої статті передбачає позбавлення волі від п'яти до десяти років, про те суд призначив покарання у виді трьох років позбавлення волі тобто нижче найнижчої межі.
При призначенні покарання за вчинений злочин ОСОБА_5 передбачений ч.3 ст.286 КК України, суд в повній мірі врахував всі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини які обтяжують та пом'якшують покарання і призначив йому покарання нижче від найнижчої межі передбачене санкцією статті за вчинений ним злочин і яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Підстав для зміни чи скасування вироку колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (ред. 1960р.) колегія суддів, -
Вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 26 липня 2013 року відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, потерпілих та представників потерпілих - без задоволення.
Головуючий : Баглик С.П. (підпис)
Судді : Матюха Ю.І. (підпис) Сачук В.І. (підпис)
З оригіналом згідно
Суддя: С.П. Баглик