Апеляційний суд Рівненської області
17 вересня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді : Баглика С.П.,
суддів : Сачука В.І., Матюхи Ю.В.,
з участю прокурора: Салайчука Т.І.,
засудженого : ОСОБА_1,
захисника засудженого : ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 20 березня 2013 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з вищою освітою, інвалід І групи, непрацюючий, розлучений, раніше судимий: 14 січня 2008 року Сарненським районним судом за ч.2 ст.309 К України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік; 21 грудня 2010 року Сарненським районним судом за ч.1 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
- засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на чотири роки позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі з конфіскацією майна;
- за ч. 2 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено покарання шляхом часткового складання призначених покарань п'ять років позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі з конфіскацією майна.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 21 грудня 2010 року та остаточно призначено покарання ОСОБА_1 п'ять років три місяці позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 20 червня 2012 року, зараховано три дні затримання з 17 червня 2012 року.
Судом вирішено питання щодо речових доказів у справі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що будучи раніше засудженим за ч.1 ст.309 КК України, в порушення Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та зловживання ними» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», 15 червня 2012 року о 18 год. 30 хв. за адресою: м. Сарни, вул.. Мічуріна навпроти кафе «Візит», під час проведення оперативної закупівлі незаконно збув за 500 грн. громадянину «ОСОБА_3» зі змінними анкетними даними - ОСОБА_3 порошкоподібну речовину - амфетамін (фенамін), першопочаткова маса якого в цій речовині становить 0,138г. і яку ОСОБА_1 зберігав при собі та перевозив з метою збуту.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 17 червня 2012 року о 10 годині, перебуваючи за адресою м. Сарни, вул.. Мічуріна поблизу кафе «Візит», під час проведення оперативної закупівлі, збув за 2400 грн. громадянину «ОСОБА_3» зі змінними анкетними даними - ОСОБА_3 порошкоподібну речовину - амфетамін (фенамін), першопочаткова маса якого в цій речовині становить 0,785г. і яку ОСОБА_1 зберігав при собі з метою збуту.
Того ж дня о 17 годині, в ході проведення огляду належної ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1, де проживав до засудження ОСОБА_1, працівниками міліції був виявлений та вилучений згорток з порошкоподібною речовиною, яка згідно висновку фізико-хімічної експертизи № 305 від 23 червня 2012 року в своєму складі містить амфетамін (фенамін), першопочаткова маса якого в цій речовині становить 0,167г. і який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено.
В поданих на вирок суду апеляціях: прокурор, не оспорюючи вирок в частині правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 та доведеності його вини у інкримінованому злочині, вважає вирок незаконним внаслідок невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, що судом не в повній мірі враховані обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1, а саме вчинення злочину під час іспитового строку в стані наркотичного сп'яніння.
Просить вирок скасувати та постановити новий, яким визнати ОСОБА_1 винним за ч. 2 ст. 307 КК України та призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 309 КК України - 2 роки позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді 6 років позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сарненського районного суду від 21 грудня 2012 року та остаточно призначити покарання 6 років 8 місяців позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі з конфіскацією майна.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію, доводи засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали свої апеляційні вимоги, та вважають, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та захисника-адвоката ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з таких підстав.
Винність ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині підтверджується сукупністю зібраних доказів у справі, а саме визнанням засудженим ОСОБА_1 своєї вини, висновками фізико-хімічних експертиз № 309, 305 від 26 червня 2012 року (а.с. 123-124, 134-135), № 317 від 23 червня 2012 року (а.с. 128-129), згідно яких представлена на експертизу порошкоподібна речовина, вилучена у ОСОБА_1 за місцем його проживання, та яку він збував під час проведення оперативної закупівлі, містить амфетамін (фенамін), який згідно з «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено та показами свідків, яким суд дав належну оцінку.
Доводи адвоката ОСОБА_2, що судом при призначенні покарання ОСОБА_1 не взято до уваги те, що на утриманні останнього є неповнолітня дитина є хибними та спростовується мотивувальною частиною вироку а.с. 326 абзац 2, 2 речення, не можна й віднести до пом'якшуючих обставин те, що ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем попереднього ув'язнення, оскільки він раніше судимий, повторно вчинив аналогічний злочин протягом іспитового строку, посилання адвоката про наявність у ОСОБА_1 хвороби, яка відповідно до наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України від 18 січня 2000 р. № 3/6, відноситься до переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбування покарання, внаслідок якої, ОСОБА_1 неможливо призначити покарання у виді позбавлення волі є безпідставними.
Відповідно ч.2 ст. 84 КК України особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на тяжку хворобу (за виключенням психічної хвороби), що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
З відповіді Рівненського облтубдиспансера на запит № 19/15/16-1084 від 15 березня 2012 року встановлено, що 27 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою в консультативну поліклініку РОТД де йому встановили діагноз : Туберкульоз нижньогрудного відділу хребта (Д9-Д10) норицева форма (а.с. 193), з 19 січня 2012 року ОСОБА_1 встановлено І групу інвалідності строком на один рік за загальним захворюванням з ураженням опорно-рухового апарату (а.с. 194-195). Тобто в ОСОБА_1 була наявна хвороба до вчинення ним злочину та до постановлення вироку, а тому підстав для застосування ч.2 ст. 84 КК України не вбачається.
Доводи прокурора, що судом першої інстанції не в повній мірі враховано тяжкість вчинених злочинів є необґрунтованими, а тому колегія суддів їх до уваги не бере.
За таких обставин, при призначенні ОСОБА_1 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, за ч.2 ст. 307 КК України визнав їх винятковими і призначив йому покарання нижче від найнижчої межі, яке є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження ним нових злочинів.
Враховуючи наведене, підстав для зміни чи скасування вироку колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів, -
Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 20 березня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляції прокурора та захисника-адвоката ОСОБА_2 - без задоволення.
Головуючий: Баглик С.П. (підпис)
Судді : Сачук В.І. (підпис) Матюха Ю.В. (підпис)
З оригіналом згідно
Суддя: С.П. Баглик