Справа № 569/18958/13-ц
12 грудня 2013 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючого судді Рогозіна С.В.
при секретарі Кулик Т.М.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 650 грн. щомісячно. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04 січня 2002 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Сімейне життя не склалось через відсутність взаєморозуміння. Тривалий час вони не підтримують шлюбні відносини, подальше сімейне життя та збереження шлюбу не можливе. Крім цього, відповідач, будучи батьком дитини, в добровільному порядку матеріальної допомоги на її утримання не надає. Відповідач не працює, тому аліменти слід стягувати у твердій грошовій сумі. Просить шлюб розірвати, з відповідача стягнути аліменти, сина залишити проживати з нею.
В судовому засіданні позивач повністю підтримала позовні вимоги просила їх задоволити. У зв'язку з неявкою відповідача, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату і час розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав.
За наведених обставин, суд, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів у відсутності відповідача з постановленням заочного рішення, що відповідає положенню ст. 224 ЦПК України, проти чого позивач не заперечує.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Судом встановлено, що 04 січня 2002 року, у відділі РАЦС м. Рівне актовий запис № 2, зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно зі ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, якщо суд встановить, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї не можливо, він приймає рішення про розірвання шлюбу.
Подружжя тривалий час не підтримують сімейні відносини, їх подальше спільне життя і збереження шлюбу не можливе та суперечить інтересам позивача. Шлюб існує формально і його необхідно розірвати.
У відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Статтею 141 СК України встановлено рівність батьків щодо прав та обов'язків по відношенню до дитини.
У відповідності до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 182 СК України, п. 17 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів суд виходить з фактичних обставин справи. Так, твердження позивача, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у розмірі 650 грн., спростовується відсутністю доказів про його доходи.
На підставі встановлених і наведених судом фактів, а також з метою недопущення погіршення матеріального становища дитини та одночасно відповідача, суд із урахуванням, положень ст. ст. 141, 180, 184 СК України, приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення аліментів, а саме про доцільність стягнення у розмірі 500 грн. Такий розмір аліментів, суд вважає реально можливим для їх сплати.
Позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів, у зв'язку з чим в порядку ст. 88 ЦПК України, підлягають до стягнення з відповідача в прибуток держави 229,40 грн. судового збору.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, ст.ст. 111, 112, 180, 184 СК України, керуючись ст.ст. 174, 213, 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задоволити частково.
Шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 04 січня 2002 року у відділі РАЦС м. Рівне актовий запис № 2 - розірвати.
У разі окремого проживання сторін після розірвання шлюбу, сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати з матір'ю.
Стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 500 (п'ятсот) гривень, щомісячно, починаючи з 18.10.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в прибуток держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень, 40 копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя С.В.Рогозін