Справа № 554/15272/13-к
Номер провадження 11-сс/786/494/2013
Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О.
Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.
16 грудня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого - Нізельковської Л.В.
суддів - Куліша В.М., Лісіченко Л.М.
при секретарі - Костюченко М.В.
за участю прокурора - Стасовського М.В.
представника ПАТ „АвтоКраз" - Бабіча Ф.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ПАТ „АвтоКраз" Бабіча Ф.П. на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 02 грудня 2013 року.
Цією ухвалою у задоволенні клопотання представника ПАТ „АвтоКраз" про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м.Кременчук від 23.10.2013 року, відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м.Кременчук від 23.10.2013 з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні за фактом вчинення службовими особами ВАТ «Холдингова компанія «АвтоКраз» злочину, передбаченого ч.2 ст.364-1 КПК України, накладено арешт на майно ПАТ «АвтоКраз» (правонаступника ВАТ «Холдингова компанія «АвтоКраз»), а саме 226 автомобілів „Краз" марок 65101, 65055, 6443, 6446, 65032, які зберігаються відповідно до опису від 02.04.2008 року та додатку №1 від 16.09.2009 року до договору застави 36-09/3 від 16.09.2009 року в складі готової продукції ПАТ „АвтоКраз" по вул.Київській, 62 та по вул.Київській, 69-а в м.Кременчук.
21.11.2013 року в провадження слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава надійшло клопотання представника ПАТ „АвтоКраз" про скасування арешту майна. В обґрунтування свої доводів заявник вказав, що майно, на яке накладено арешт, не є власністю підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану їх суспільно небезпечними діяннями. У кримінальному провадженні за ч.2 ст.364-1 КК України за заявою ПАТ „Промінвестбанк" станом на 01.11.2013 року не встановлено підозрюваного чи обвинуваченого. Вважає, що ухвала підлягає скасуванню в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального процесуального, кримінального та цивільного законів, а також Конституції України.
Відмовляючи в задоволенні клопотання представника ПАТ „АвтоКраз", слідчий суддя вказав, що ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області арешт на майно, що належить ПАТ „АвтоКраз", накладено обґрунтовано, а тому підстав для скасування арешту немає.
В апеляційній скарзі представник ПАТ „АвтоКраз" просить ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 02.12.2013 року скасувати та постановити нову, якою задовольнити його клопотання та скасувати арешт майна, оскільки ПАТ „Промінвестбанк" з метою стягнення заборгованості за кредитними договорами вже подано позовні заяви до господарського суду Полтавської області, а тому повторне звернення до суду з цивільним позовом з тих же підстав у кримінальному проваджені є незаконним. Вказав, що підстав для накладення арешту не було. Крім того, арешт майна ПАТ „АвтоКраз" може призвести до затримки реалізації продукції і порушення умов контрактів, в тому числі з іншими юридичними особами, що тягне за собою значні матеріальні збитки, і, як наслідок, позбавлення можливості повернення кредитних коштів ПАТ „Промінвестбанк".
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, представника ПАТ «АвтоКраз», який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який проти її задоволення заперечував, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Згідно ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається із матеріалів справи, слідчий суддя Крюківського районного суду м.Кременчук, вирішуючи питання про накладення арешту на майно, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України врахував правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, який становить 416 007 232, 05 гривень; наслідки арешту майна для інших осіб; вартість арештованого майна, що становить 48 745 000 грн., можливість накладення майнових стягнень за рішенням суду, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Таким чином, арешт на майно накладено обґрунтовано, невжиття таких заходів може призвести до ускладнення чи неможливості виконання судового рішення та порушення прав особи, якій спричинено майнову шкоду.
Доводи апелянта про те, що майно не належить підозрюваному і що у кримінальному провадженні нікому не повідомлено про підозру, а тому арешт на майно ПАТ «АвтоКраз» не може бути накладено, є безпідставними.
Так, 25.11.2013 у справі повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КПК України, ОСОБА_3, який перебував на посаді Генерального директора ВАТ «Холдингової компанії «АвтоКраз». Таким чином, накладення арешту на майно підприємства, працівником якого був ОСОБА_3 та від імені якого укладав угоди, не суперечить вимогам ч.1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування арешту на майно немає, а тому ухвала слідчого судді є правильною.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ПАТ „АвтоКраз" залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 02 грудня 2013 року про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна ПАТ „АвтоКраз" - без змін.
Нізельковська Л.В. Куліш В.М. Лісіченко Л.М.