Справа № 1-6/2011
Номер провадження 11/786/458/2013
Категорія: ч.2 ст. 307 КК України - Т.З.
Головуючий у 1-й інстанції Дем"янченко
Доповідач ап. інст. Захожай О. І.
06 червня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Захожай О.І.
суддів: Харлан Н.М., Юренко Л.А.
з участю
прокурора Акулової С.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляцією з внесеними доповненнями засудженого ОСОБА_2
на вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 28 січня 2011 року,-
Цим вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Балаклія Великобагачанського району Полтавської області, українець, громадянин України, не одружений, не працюючий, проживаючий в АДРЕСА_1, раніше судимий:
· 09.10.1980 року Великобагачанським районним народним судом Полтавської області за ч.2 ст. 81, ст. 14 КК У країни на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 23.06.1982 року на невідбутий строк 7 місяців 2 дні;
· 10.09.1984 року Великобагачанським районним народним судом Полтавської області за ч.2 ст.206, ст. 14 КК України на 1рік 8 місяців позбавлення волі, звільнений 25.03.1986 року по відбуттю строку покарання;
· 25.05.1987 року Полтавським районним народним судом за ч.2 ст. 206, ч.1 229-6, ст.ст. 42, 14 КК України на 3 роки позбавлення волі;
· 21.06.1991 року Октябрським районним народним судом м. Полтави за ч.2 ст.188-1 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнений 25.11.1992 року по відбуттю строку покарання;
· 16.11.1994 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч.3 ст.81, ст. 14 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 30.09.1997 року по відбуттю строку покарання;
· 03.10.2002 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений 27.01.2006 року по відбуттю строку покарання;
· 23.10.2006 року Великобагачанським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі; на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
засуджений за ч.2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, що є його власністю.
Вирішено питання речових доказів.
Згідно вироку суду 23 серпня 2010 року ОСОБА_2, попередньо домовившись з ОСОБА_3 на збут наркотичних засобів, достовірно знаючи місце проростання коноплі, пішов до озера, яке знаходиться біля с. Бірки Великобагачанського району Полтавської області, де зірвав листя та верхівки дозрілих рослин та приніс їх до господарства ОСОБА_4 де він і проживав. Цього ж дня в приміщенні літньої кухні за місцем проживання збув ОСОБА_3 за 200 грн. наркотичний засіб канабіс вагою 658,383 г., яка згідно висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом, маса якого в перерахунок на висушену речовину становить 657,54 г.
09 вересня 2010 року повторно ОСОБА_2, попередньо домовившись з ОСОБА_3 на збут наркотичних засобів, запросив його до себе та після розпиття алкогольних напоїв, залишив його в приміщенні літньої кухні господарства ОСОБА_4, а сам, достовірно знаючи місце проростання коноплі, пішов до озера, яке знаходиться біля с. Бірки Великобагачанського району Полтавської області, де зірвав листя та верхівки дозрілих рослин та 10.09.2010 року близько 3 години приніс їх до свого помешкання де проживав та чекав його ОСОБА_3 і збув останньому за 100 грн. наркотичний засіб канабіс вагою 180,58 грн., яка згідно висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом, маса якого в перерахунок на висушену речовину становить 180,58 г.
Цього ж дня 10 вересня 2010 року працівниками міліції в господарстві ОСОБА_4 було проведено обшук в ході якого було виявлено та вилучено 100 грн. грошові купюри номіналом по 10 грн., на яких під дією ультрафіолетового випромінювання проявляється надпис «Збут ОСОБА_2».
В апеляції з доповненнями засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити на додаткове судове розслідування, так як вважає, що судом неналежним чином досліджені матеріали справи, а також вказує, що на досудовому слідстві свої показання він давав під психічним та фізичним впливом працівників міліції.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції колегія суддів вважає, що змінена та доповнена апеляція засудженого не підлягає задоволенню за таких підстав.
Так, суд першої інстанції правильно вказав на доведеність вини ОСОБА_2 щодо вчинення умисних дій, які виразилися в незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу.
Дії засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України кваліфіковані вірно та ніким не оспорюються.
Районним судом детально досліджено всі докази по справі та перевірено їх в судовому засіданні.
Під час судового слідства ОСОБА_2 повністю визнавав себе винним в скоєнні інкримінованих злочинів та прохав його суворо не карати. Ніяких скарг на дії працівників міліції під час досудового слідства в судовому засіданні, від засудженого не надходило.
Призначаючи покарання суд дотримувався вимог ст. 65 КК України та врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставин, що впливають на призначення покарання, а саме: наявність судимості, даних про особу ОСОБА_2 який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, його характеристику, майновий стан, обставин, які пом'якшують покарання, а саме каяття, а також обставин, які обтяжують покарання, тобто вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Пояснення засудженого, що він не міг оскаржити вирок так як є юридично неграмотним та не був ознайомленим з матеріалами справи не відповідає дійсності, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 згідно розписки, яку підписав власноручно, копію вироку отримав 28.01.2011 року (а.с.41 т.2), з матеріалами справи був ознайомлений 24.02.2011 року (а.с. 45 т.2).
Отже, з вказаного вбачається, що засуджений своєчасно отримав копію вироку суду в якому вказано строк його оскарження, тобто мав можливість в установлений чинним законодавством строк оскаржити рішення суду.
Окрім цього, твердження засудженого, що його апеляція була помилково підшита до іншої кримінальної справи, а він оскаржував саме вирок по даній кримінальній справі, суперечать матеріалам справи, так як 31.05.2012 року в Апеляційному суді Полтавської області розглядалася його апеляція саме на вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 16.03.2011 року. В судовому засіданні засуджений приймав участь та не вніс жодних коректив та поправок на який саме вирок ним була подана апеляція. І лише 24.10.2012 року (більш як через півтора року з дня постановлення вироку та майже через 5 місяців з дати розгляду його апеляції) ОСОБА_2 звернувся до районного суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку від 28.01.2011 року.
Пояснення засудженого, що він не був ознайомлений з матеріалами справи не відповідають дійсності, так як, окрім ознайомлення з матеріалами справи 24.02.2011 року про що мається його особистий підпис, він був ознайомлений зі справою 13.04.2011 року, а не ознайомлення з матеріалами прокурорської перевірки за його заявою не перешкоджає зверненню з апеляцією, оскільки результат даної перевірки йому був відомий.
З вказаного вбачається, що засуджений тривалий час знаючи про рішення суду по даній кримінальній справі відносно нього з результатами був згідний та не оспорював їх.
Необхідно вказати, що твердження засудженого ОСОБА_2 про недозволені методи ведення досудового розслідування та процесуальні порушення не знайшли свого підтвердження, оскільки суд першої інстанції ретельно перевірив дії працівників міліції та можливість процесуальних помилок під час проведення оперативної закупки без посередників. Ніяких порушень під час розслідування справи судом встановлено не було як і порушень процесуальних прав засудженого.
Крім того, у справі є значна кількість речових доказів, легітимність яких не викликає у колегії суддів сумнівів, та яким суд першої інстанції надав вірну оцінку в сукупності з іншими доказами у справі.
Також, прокуратурою Полтавської області здійснювалися неодноразові перевірки заяв засудженого про порушення його прав під час досудового розслідування, які свого підтвердження не знайшли про що достеменно було відомо засудженому.
Окрім цього, необхідно врахувати, що 16 березня 2011 року ОСОБА_2 засуджений ще одним вироком, постановленим Великобагачанським районним судом Полтавської області, в якому при обранні остаточного покарання враховане покарання, призначене даний вироком.
Вирок районного суду від 16.03.2011 року переглядався в апеляційній інстанції та підстав для його скасування або зміни Апеляційний суд Полтавської області не знайшов.
Таким чином, апеляційні вимоги засудженого не знайшли свого підтвердження і не ґрунтуються на матеріалах справи.
У зв'язку з цим, колегія суддів прийшла до висновку, що вирок суду є законним та підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 28 січня 2011 року відносно ОСОБА_2 - залишити без зміни.
Судді:
___________ ___________ ____________
Захожай О.І. Харлан Н.М. Юренко Л.А.