Справа № 537/3864/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/4086/2013
Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О. В.
Доповідач Лобов О. А.
16 грудня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі
головуючого судді Лобова О.А.,
суддів Гальонкіна С.А., Акопян В.І.
при секретарі Цилюрик М.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 17 жовтня 2013 року в справі за позовом ТОВ «Добробит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинків і прибудинкових територій.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,
У липні 2013 року ТОВ «Добробит» звернулося до суду із вказаним позовом, просило ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки 2 895 грн. 55 коп. заборгованості за спожиті послуги з утримання будинку та прибудинкової території.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що позивач надає відповідачці послуги з утримання будинку та прибудинкової території, але відповідачка не оплачує їх вартість, в зв'язку з чим за період з 01 квітня 2010 року по 28 березня 2013 року утворилася заборгованість у сумі 2 895 грн. 55 коп.
Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука від 17 жовтня 2013 року позов задоволений: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Добробит» 2 895 грн. 55 коп. заборгованості за спожиті послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Вирішене питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд дав неправильну оцінку тій обставині, що між сторонами спору відсутні договірні відносини. За твердженням апеляційної скарги суд безпідставно не взяв до уваги висновки, викладені у рішенні Антимонопольного комітету від 11 квітня 2013 року. Суд також не дав належної оцінки тій обставині, що договір між Кременчуцькою міською радою і ТОВ «Добробит» є нікчемним, оскільки всупереч ст. 1031 ЦК України не посвідчений нотаріально.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав:
Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №818 від 08 серпня 2008 року за результатами проведеного конкурсу ТОВ «Добробит» погоджено виконавцем послуг з управління житловим фондом територіально розподіленим за ГЖЕП «Придніпровське» та «Крюківське».
Згідно договору №196, укладеного 24 червня 2008 року між Кременчуцькою міською радою і ТОВ «Добробит», останньому передано в управління житлові будинки комунальної власності, зокрема, і будинок, у якому розташована квартира ОСОБА_1 У період з 01 квітня 2010 року по 28 березня 2013 року ОСОБА_1 не сплачувала ТОВ «Добробит» вартість послуг з утримання будинку і прибудинкової території, у зв?язку з чим борг становить 2 895 грн. 55 коп.
Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка згідно діючих нормативних актів зобов'язана приймати участь у витратах з утримання будинку, де вона мешкає, та прибудинкової території і одностороння відмова від виконання цього обов'язку не допускається. Такий висновок суду ґрунтується на встановлених фактичних обставинах, яким надано правильну юридичну оцінку.
Системний аналіз положень ст.2, ст.9, ст.10, ст.189, ст.190 ЖК Української РСР, ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", дає підстави для висновку про те, що правовідносини, пов'язані з несвоєчасною оплатою житлово-комунальних послуг, за своєю правовою природою не є житловими. Обов'язок споживачів щодо сплати послуг з утримання будинків та прибудинкових територій (квартирної плати) не ставиться в залежність від надання цих послуг належної якості та в повному обсязі. Разом з тим, споживачі мають право у встановленому законом порядку на відшкодування шкоди, завданої послугами неналежної якості, на зменшення плати за послуги неналежної якості або не в повному обсязі. Порядок вирішення претензій споживача щодо якості та повноти наданих комунальних послуг встановлений статтею 18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Згідно зазначеної норми закону у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в
задоволенні його претензій. Реалізація передбаченого п.6 ч.1 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» право споживача несплачувати вартість житлово-комунальних послуг за період їх фактичної відсутності поставлена законом у залежність від виконання процедур, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка у встановленому законом порядку не висувала претензій ТОВ «Добробит» щодо повноти та якості отриманих послуг або ж про зменшення розміру плати за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території в зв'язку з їх неналежною якістю та неповнотою, у тому числі з урахуванням рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01/34 від 11 квітня 2013 року, на яке вона посилається та яке не досліджувалося судом як доказ.
Стосовно доводів апеляційної скарги про відсутність письмового договору між сторонами, то колегія суддів виходить з того, що згідно п.4 ч.2 ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є юридичні факти. Оскільки відповідачка як власник квартири фактично споживала надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території, то між сторонами склалися правовідносини, в межах яких у ОСОБА_1 виник обов'язок щодо оплати вартості спожитих послуг.
Наведені висновки ґрунтуються на правових позиціях, викладених у постановах Верховного Суду України від 27 березня 2013 року (справа №6-6ц13), від 30 жовтня 2013 року (справа №6-59цс13), які відповідно до ч.2 ст.214, ст.360-7 ЦПК України є обов'язковими для усіх судів України.
Стосовно доводів апеляційної скарги про нікчемність договору №196, укладеного 24 червня 2008 року між Кременчуцькою міською радою і ТОВ «Добробит», то колегія суддів виходить з того, що ОСОБА_1 не є стороною цієї угоди та у встановленому законом порядку (ст.215, ст.216 ЦК України) не заявляла вимогу про застосування наслідків нікчемного правочину.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 17 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.А. Лобов
Судді С.А. Гальонкін
В.І. Акопян
З оригіналом згідно: суддя О.А. Лобов