543/865/13-к
1-кп/543/64/13
11.12.2013
Оржицький районний суд Полтавської області у складі головуючого Грузман Т.В., секретаря судового засідання Федорини А.А., прокурора Горковенка М.В., потерпілої ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12012180280000123 по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Новооржицьке, Оржицького району, Полтавської області та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, одруженого, має на утриманні 1 неповнолітню дитину, не судимого
у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
15 жовтня 2010 року Жашківським районним судом Черкаської області прийнято рішення про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 24.09.2010 року.
ОСОБА_2, будучи обізнаним про те, що рішенням Жашківського районного суду йому призначено сплату аліментів на користь ОСОБА_3, та не зважаючи на попередження ВДВС Оржицького РУЮ, заходів до виконання рішення суду не вживав, аліменти на користь ОСОБА_3 не сплачував, внаслідок чого утворилась заборгованість по сплаті аліментів, сума якої станом на 01.08.2013 року становить 15648,19 грн.
Аліментних платежів ОСОБА_2 не сплачував, хоча був працевлаштованим у ТОВ «Оржицький цукровий завод», в період часу з 01.06 2011 по 01.12.2011 р.; з 01.06.2012 по 24.09.2012 р.; з 27.09.2012 р. по 12.11.2012 р. та отримував заробітну плату за 2011 рік: в червні 1267,52 грн., в липні 1547,12 грн., в серпні 1267,52 грн., у вересні 3963,03 грн., v жовтні 5338,99 грн., у листопаді 4057,73 грн., у грудні 267,24 грн. на загальну суму 17709,15 грн. Також, за 2012 рік ОСОБА_2 отримав заробітну плату на суму 19254,63 грн., а саме у червні 1310 грн., у липні 1992 грн., у серпні 2275 грн., у вересні 3034,54 грн., у жовтні 9436,85 грн., у листопаді 2006,24 грн.
Окрім того, ОСОБА_2, перебував на обліку в Оржицькому районному центрі зайнятості як безробітний, в зв'язку з чим отримував матеріальну допомогу, в період часу з 19.12.2011 р. по 01.06.2012 р. у розмірі 7314,77 грн. та з 29.11.2012 р. по 01.08.2013 року у розмірі 3499,76 грн.
Таким чином, ОСОБА_2, діючи з прямим умислом на ухилення від сплати аліментів, приховування доходів, не повідомив ВДВС Оржицького РУЮ про своє працевлаштування, про отримання допомоги по безробіттю в Оржицькому районному центру зайнятості, не проводив ніяких грошових відрахувань чи переказів па адресу ОСОБА_3 для утримання їхньої спільної дитини ОСОБА_4, що є безпосереднім невиконанням рішення суду по сплаті аліментів, яке призвело до виникнення заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно складають суму виплат більш як за шість місяців відповідних платежів, а саме станом на 01.08.2013 року становить 15648,19 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину по пред»явлено обвинуваченню не визнав. При цьому вказав, що дійсно йому було відомо, що існує рішення суду відповідно до якого з нього стягуються аліменти на утримання ОСОБА_4, але з урахування того, що вказаній дитині він батьком не являється, то і сплачувати аліменти він не буде ні зараз, ні у подальшому. Дитину не відвідував, допомоги на її утримання не давав, оскільки бувша дружина перешкоджала зустрічам з дитиною. За період, що зазначено в обвинуваченні дійсно працював на ВАТ «Оржицький цукровий завод» та перебував на обліку в Оржицькому районному центрі зайнятості. До суду з позовом про визначення походження дитини не звертався, оскільки збирає кошти на проведення відповідної експертизи.
Потерпіла ОСОБА_3 у суді зазначила, що вона була присутня у Жашківському районному суді при вирішення питання про стягнення з обвинуваченого аліментів. Він також був у судовому засіданні, проти стягнення з нього аліментів не заперечував. Після прийняття рішення судом виконавчий лист передала для виконання до Оржицького відділу ДВС. Після рішення суду, ОСОБА_2 попрохав номер рахунку на який перераховувати аліментні платежі на утримання сина, але жодної копійки не перерахував. Останній раз спілкувався з дитиною коли дитині було півтора роки, а зараз сину вже 5 років. За даний період ні коштами, ні продуктами харчування дитині не допомагав. На даний час не існує позову про оспорювання батьківства на їх спільну дитину у будь-якому суді.
Враховуючи не визнання вини з боку обвинуваченого, матеріалами справи підтверджено причетність ОСОБА_2 до вчинення даного злочину. А саме,
- поданням відділу ДВС Оржицького районного управління юстиції від 05.04.2013 року до Оржицького РВ УМВС України у Полтавській області про наявність заборгованості по аліментних платежах ОСОБА_2 ;
- виконавчим листом № 2-868/2010 р. виданого Жашківським районним судом Черкаської області про стягнення з обвинуваченого аліментів у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягення дитиною повноліття починаючи з 24.09.2010 року;
- свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Жашківсмького районного управління юстиції Черкаської області згідно якого вказано, що батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 року є ОСОБА_2.
- довідкою ТОВ «Оржицький цукровий завод» від 31.07.2013 року № 226 згідно якої підтверджено, що у 2011 році ОСОБА_2 працював та на протязі червня 2011 року по грудень 2011 року та на протязі червня 2012 року по листопад 2012 року отримував заробітну плату без відрахувань на аліментні платежі;
- первинними документами по заробітній платі, яку отримував ОСОБА_2 на ТОВ «Оржицький цукровий завод» за період з 2011 по 2012 рік;
- попередження відділу ДВС від 19.03.2013 року № 1314/02-14/1 про необхідність сплачувати аліменти на утримання сина та про вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від їх сплати;
- довідкою розрахунком від 19.08.2013 року про розрахунок розміру заборгованості по аліментах з вересня 2010 року по липень 2013 року у розмірі 15648,19 грн.;
- рішенням Жашківського районного суду по справі № 2-868/2010 р. від 15.10.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 з вказівкою на часткове визнання позову у судовому засіданні, висловлення згоди на сплату аліментів у розмірі ? частина всіх доходів на утримання дитини;
- відомостями про отриману допомогу ОСОБА_2 з Оржицького районного центру зайнятості № 771 від 05.11.2013 року за період з 2011 року по 2013 роки з вказівкою на відсутність відрахувань по аліментах.
Крім того, в суді було допитано у якості свідка державного виконавця відділу ДВС Оржицького районного управління юстиції ОСОБА_6, який суду повідомив, що 03.12.2010 року за заявою стягувача було відкрито виконавче провадження щодо стягнення з платника аліментів коштів на утримання дитини. Постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена на адресу ОСОБА_2 простою кореспонденцією. Боржник на виклики до ДВС не з»являвся, у подальшому було направлено подання до Оржицького РВ УМВС України у Полтавській області щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за злісне ухилення від сплати аліментів. Звертались до правоохоронних органів 2 рази, за другим разом відкрито кримінальне провадження.
Проаналізувавши надані суду докази суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 вчинив умисні дії, що виразилися у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів). Кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 164 КК України є вірною.
До такого висновку суд прийшов з огляду на те, що ОСОБА_2 був присутнім під час розгляду справи в Жашківському районному суду Черкаської області під час вирішення питання про стягнення з нього аліментів на утримання ОСОБА_4, а отже йому було достовірно відомо, що аліменти необхідно сплачувати. Працюючи певний період на ТОВ «Оржицький цукровий завод» та отримуючи заробітну плату, перебуваючи на обліку в Оржицькому районному центрі зайнятості отримував допомогу як безробітній, про вказане не повідомив відділ ДВС Оржицького районного управління юстиції та не вжив заходів щодо сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Оскільки не виплата аліментів триває з вересня 2010 року, після отримання попередження з відділу державної виконавчої служби продовжує ухилятися від виконання рішення суду, то суд прийшов до переконання що невиплата аліментів носить злісний характер та його дії вірно кваліфіковано за ст. 164 ч.1 КК України. Крім того, у судовому засіданні було підтверджено, що мати дитини прохала сплачувати на її адресу аліменти, відкрила банківський рахунок у відділенні «Ощадбанку», але вказане також не спонукало батька сплачувати аліменти на утримання сина. Заперечення обвинувачення з боку ОСОБА_2, що він не являється батьком ОСОБА_4, є нічим не підтвердженим, доказів того, що обвинувачений звертався до суду з вказаного приводу та існує відповідне рішення суду , суду надано не було.
Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Щодо призначення покарання обвинуваченому суд враховує, що відповідно до ст. 66, 67 КК України обставин, що пом»якшують та обтяжують покарання не встановлено. Суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України є злочином невеликої тяжкості. Суд враховує також особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно. Саме з урахуванням вищевказаного, покарання за даний злочин має бути у вигляді громадських робіт. Перешкод у застосуванні саме такої міри покарання в силу ст. 56 КК України не встановлено. Таке покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Речові докази, судові витрати, цивільний позов по справі відсутні. Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_2 визнати винуватим за ч. 1 ст. 164 КК України та призначити покарання у вигляді 100 годин громадських робіт.
Запобіжний захід не обирався. Речові докази, судові витрати, цивільний позов по справі відсутні.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до апеляційного суду Полтавської області через Оржицький районний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СУДДЯ: Т.В.Грузман