іменем України
(заочне)
02 грудня 2013 року справа № 542/1365/13-ц
провадження 2/542/614/13
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - Киричка С.А.,
з участю секретаря - Федуна О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Нові Санжари, цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності на будівельні матеріали та обладнання, використані при самовільному (самочинному) будівництві, ?
Позивачки звернулися в липні 2013 року до суду з позовом до відповідачки. Просили визнати за ними право спільної сумісної власності на будівельні матеріали та обладнання, використані при самовільному (самочинному) будівництві житлового будинку та господарських будівель, що розташовані по вул. Котовського, 106, в смт. Нові Санжари Полтавської області.
У судове засідання представник позивачів надав письмову заяву про розгляд справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання 22 листопада 2013 року не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду. Повідомила суд про причини неявки у судове засідання в зв'язку з хворобою та зобов'язалася надати підтверджуючі документи у наступне судове засідання.
У судове засідання 02 грудня 2013 року відповідачка ОСОБА_3 не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду. Про причини неявки суд не повідомила.
Представник відповідачки за довіреністю направив 02.12.2013 року повідомлення про неможливість явки до суду у зв'язку з зайнятістю в іншій справі, однак, підтверджуючі документи суду не надав. Відповідно до ч. 2 ст. 169 ЦПК України неявка представника без поважних причин не є перешкодою для розгляду справи.
У зв'язку з повторною неявкою у судове засідання відповідачки, повідомленої про час та місце судового розгляду, у справі постановлено повторне заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову.
Як зазначили в обґрунтування позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 22.11.2002 року між ОСОБА_4І, як продавцем, та ОСОБА_1, як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництва об'єкта нерухомого майна по вул. Котовського, 106, в смт. Нові Санжари Полтавської області. При укладенні договору сторони досягли згоди про те, що вартість продажу складає 6890 грн. На час укладення договору купівлі-продажу незавершеного будівництва його готовність складала 80%. На виконання умов зазначеного договору ОСОБА_1 сплатила частину обумовленої вартості недобудови в розмірі 3240 грн. 13 жовтня 2005 року ОСОБА_4 померла.
На виконання умов договору купівлі-продажу незавершеного будівництва об'єкта нерухомого майна решту обумовленої сторонами вартості у розмірі 3650 грн. ОСОБА_1 31 січня 2013 року сплатила єдиній спадкоємиці ОСОБА_4 - відповідачці ОСОБА_5 банківським переказом.
Викладені в заяві про перегляд заочного рішення заперечення відповідачки в частині неотримання 3650 грн. не є на думку суду такими, що спростовують позовні вимоги позивачів про визнання за ними права власності на будівельні матеріали, так як відповідачка не позбавлена можливості звернутися до суду про стягнення заборгованості за даними розрахунками.
З 22 листопада 2002 року до 2005 року ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 за власні кошти спільно завершили будівництво житлового будинку по вул. Котовського, 106. Після завершення будівництва і до теперішнього часу в ньому проживає сім?я ОСОБА_2, яка безперервно, відкрито володіє і користується згаданим будинком.
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2013 року встановлено невідповідність договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку з числом кімнат від однієї до п'яти включно від 08 липня 1982 року вимогам чинного на той час законодавства.
Судом встановлено, що даний договір не підписаний забудовником ОСОБА_6, а, отже, є неукладеним, так як сторони не досягли згоди щодо його істотних умов.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з наданих копій документів, а саме проекту забудови земельної ділянки індивідуального забудовника та дозволу на проведення робіт (а.с. 38, 39), в них відсутній підпис районного архітектора.
Таким чином, будівництво розпочато та здійснювалося спочатку ОСОБА_4, а після укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 41) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без належним чином оформленого проекту, дозвільної документації та відведення земельної ділянки.
У зв'язку з тим, що самовільне (самочинне) будівництво розпочато до набрання чинності ЦК України від 01.01.2004 року та спірні правовідносини продовжують існувати і після набрання ним чинності, до них підлягають застосуванню норми ЦК України (2004 року) відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу.
Відповідно до ст. 105 ЦК УРСР громадянин, який збудував або будує жилий будинок, здійснив або здійснює його перебудову чи прибудову без встановленого дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, не вправі розпоряджатися цим будинком чи частиною його (продавати, дарувати, здавати в найом тощо). Одержані при знесенні жилого будинку або частини його, господарських і побутових будівель та споруд будівельні матеріали залишаються у власності громадянина, який провадив самовільне будівництво.
Згідно ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно до ст. 331 ч. 3 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Згідно кошторисної документації вартість капітального ремонту будинку по вул. Котовського, 106, в смт. Нові Санжари склала 282 257 грн.
Стаття 368 ЦК України визначає, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Враховуючи, що позивачки не заявляють вимоги щодо визначення часток кожної з них з урахуванням проведених кожною з них внесків у придбання будівельних матеріалів та обладнання, вищезазначене майно ними набуто на праві спільної сумісної власності.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 88, 213-215 224-226 ЦПК України, ?
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на всі будівельні матеріали та обладнання, які фактично були використані з самого початку і до дня звернення до суду при самовільному (самочинному) будівництві житлового будинку та фундаментів, розташованих на земельній ділянці загальною площею 700 квадратних метрів по вулиці Котовського, 106, в смт. Нові Санжари Полтавської області всіма особами, які здійснювали це будівництво.
Повторне заочне рішення позивачі та відповідачка мають право оскаржити в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суд Полтавської області в 10-денний строк з дня отримання ними копії повторного заочного рішення.
Суддя (підпис)
Відповідає оригіналу
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області ОСОБА_7