Вирок від 17.12.2013 по справі 540/1541/13-к

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/1541/13-к

Номер провадження 1-кп/540/105/13

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013р. Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Кравець С.В.

за участю: секретаря Кольвашенко А.В.

прокурора Ряднини В.В.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка кримінальне провадження № 12013180250000541 від 18.11.2013р. відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Селещина Машівського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня-професійна, не працюючого, не одруженого, не депутата, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

в період часу з 10.06.2013р. по 27.07.2013р. у різний час доби ОСОБА_2, діючи з єдиним прямим умислом спрямованим на крадіжку чужого майна, з корисливою метою, неодноразово вчиняючи однорідні тотожні злочинні діяння, проникав через отвір у стіні, а також шляхом витягування запірного металевого прибойця на вхідних дверях складського та підсобного приміщення ФГ «Кольваха» в АДРЕСА_1 Полтавської області, звідки таємно викрав 1320 л дизельного палива вартістю 7, 43 грн./1 л, чим завдав потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 9807, 60 грн.

За таких обставин, дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю за обставин вказаних в обвинуваченні, як і позов потерпілого та підтвердив, що дійсно протягом вказаного періоду, перебуваючи в трудових відносинах з потерпілим, викрав належну йому солярку в кількості 1320 л. Зокрема, зі складського приміщення через отвір в стіні, який був закладений ракушняком, з 2х кубової бочки викрадав по 3-4 каністри об'ємом 20 л близько 10 разів та 1 раз з підсобного приміщення, шляхом зриву прибойця викрав 8 каністр. Вказане пальне продавав ОСОБА_11 та ОСОБА_3 по 7 та 7, 50 грн./1 л. В скоєному щиро розкаюється.

Крім повного визнання обвинуваченим вини по висунутому обвинуваченню, суд вважає, що його винуватість в скоєнні даного кримінального правопорушення, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами:

протоколом прийняття заяви від ОСОБА_1 від 18.11.2013р. про те, що невідома особа з належного йому сховища в с. Огуївка викрала близько 4000 л дизельного пального (а.с.46).

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що є головою фермерського господарства «Кольвах» та на початку 2012 року придбав дизельне паливо, яке зберігав у бочці об'ємом 2, 2 куб.м, яка знаходилася у приміщенні та у сторожці у каністрах по 20-24 л знаходилася 1 т дизельного палива (далі ДП). Зазначене паливо було як недоторканий запас на крайній випадок і його останній раз перевіряв 26.06.2013р. У середині серпня 2013 року виявив, що пальне викрадається та вирішив самостійно спіймати злочинця і десь протягом 10 днів спав лише по 2 години, а потім кілька каністр намітив ізолентою та поставив на видне місце. Пізніше виявив їх у господарстві ОСОБА_11, який і вказав на ОСОБА_2. Спочатку батьки обвинуваченого зобов'язувалися відшкодувати шкоду, а коли відмовилися він звернувся до міліції.

Як видно з реєстраційних документів потерпілий ОСОБА_1 дійсно є головою фермерського господарства Кольвах С.Л. (а.с. 47-50).

Згідно договору купівлі-продажу № 18 від 15.02.2012р., цього числа ОСОБА_1 було придбану 3030 л дизпалива по 7, 43 грн. (а.с. 51-54).

Під час огляду місця пригоди 26.11.2013р. встановлено, що місцем викрадення дизельного палива є приміщення ангару в АДРЕСА_1, в правій частині якого виявлено отвір закладений ракушняком та в якому знаходиться металева бочка об'ємом близько 2 куб.м, а неподалік оглянута будівля, яка закривається на навісний замок і в місці знаходження прибойця виявлені круглі отвори (а.с. 59-66).

Як видно з трудової книжки обвинуваченого, дійсно в період з 01.04. по 01.10.2013р. він перебував у трудових відносинах з ФГ Кольвах та звільнений за згодою сторін (а.с. 70-71).

Свідок ОСОБА_4 - мати обвинуваченого показала, що про вчинення сином крадіжки їй повідомив потерпілий та просив в рахунок відшкодування заплатити 50000 грн., але у них таких грошей немає. Сина охарактеризувала позитивно та зазначила, що лише він їй допомагає, оскільки чоловік випиває.

Допитай в судовому засіданні в якості свідка батько обвинуваченого ОСОБА_5 показав, що бачив в їхньому господарстві 2 каністри по 20 л з дизельним паливом.

Свідок ОСОБА_6 зазначив, що за пропозицією ОСОБА_2 в кінці травня на початку червня купив у нього 40 л ДП по 6 грн., а через 3-4 дні ще 20 л, але оскільки воно не знадобилася потім продав сину потерпілого по 7, 50 грн.

Допитані в якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 показали, що в різний період часу на прохання ОСОБА_2 перевозили дизельне паливо, зокрема ОСОБА_7 з 6 на 7.07.2013р. відвіз 2 каністри солярки Бритавченку, ОСОБА_8 - підробляючи таксистом, перевіз 4 каністри солярки до чоловіка в с. Селещину, а потім ще 3-4 рази просив перевезти ОСОБА_10, який також працював таксистом в те ж місце. ОСОБА_9 показав, що в кінці літа на початку осені 2013 року 3-4 рази по 3-4 каністри перевозив солярку в с. Н. Тагамлик до ОСОБА_11.

Свідок ОСОБА_3 житель с. Селещина повідомив, що обвинуваченого не знає натомість дійсно в весняно-осінній період близько 1 разу кожної неділі скупляв ДП, яке йому привозили додому по 7 грн./1 л.

Суд критично відноситься до показань даного свідка про те, що він не знає обвинуваченого, оскільки останній в судовому засіданні чітко вказав на цього свідка як на особу, якій привозив дизельне паливо, як і зазначив свідок ОСОБА_8, який показував господарство свідка правоохоронцям.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає повне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину. Суд не вбачає такої пом'якшуючої обставини, як щире каяття, оскільки ця обставина не підтверджується дійсним, відвертим визнанням ним своєї провини, він не висловлює щирий жаль та осуд своєї поведінки.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не вбачає.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він по місцю проживання в АДРЕСА_1 характеризується позитивно, проживає разом з батьками (а.с. 68-69), в даний час перебуває на обліку в Машівському РЦЗ як безробітній з 04.10.2013р. (а.с. 72), згідно довідки Машівської ЦРЛ № 1431 від 25.11.2013р. на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 73), раніше не судимий (а.с. 74).

При обранні покарання обвинуваченому, суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке класифікується як тяжке, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують його покарання та відсутність обтяжуючих обставин, відношення до вчиненого та обставини вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність і приходить до висновку, що необхідним та достатнім покаранням обвинуваченому для його виправлення та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 185 ч.3 КК України у розмірі наближеному до мінімальної межі.

Разом з тим, враховуючи позитивну характеристику обвинуваченого по місцю проживання та обставини, що пом'якшують його покарання: повне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, те, що він має молодий вік, вперше притягується до кримінальної відповідальності, а тому суд вважає за доцільне застосувати до нього звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Виходячи з викладеного, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України і перейти до іншого більш м'якого виду покарання або призначення покарання нижче від найнижчої межі.

До початку судового розгляду потерпілим було заявлено позов про стягнення з обвинуваченого майнової шкоди в розмірі 82798, 40 грн., що складається з вартості викраденого та упущеної вигоди, а також моральної шкоди в розмірі 20000 грн., який він в послідуючому уточнив та просив стягнути з обвинуваченого майнову шкоду в розмірі 9807, 60 грн., що складається з прямої шкоди спричиненою крадіжкою та моральної шкоди в розмірі 5000 грн., в решті позов просив залишити без розгляду.

Щодо заявленого потерпілим позову в остаточній редакції позовних вимог про стягнення з обвинуваченого на його користь майнової шкоди в розмірі 9807, 60 грн., суд враховує, що в ході судового розгляду встановлено та не заперечується самим обвинуваченим, що ним дійсно було викрадено у потерпілого 1320 л дизельного палива на суму 9807, 60 грн., а тому позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

В частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що потерпілий зазнав душевних страждань внаслідок протиправної поведінки відносно себе оскільки було викрадене його майно, протягом 10 днів він майже не спав та намагався самостійно викрити злочинця, а також тривалість цих страждань, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та визначення відшкодування моральної шкоди в грошовому еквіваленті, що складає 1000 грн.

В решті позов залишити без розгляду на підставі поданої позивачем заяви.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Зобов'язати ОСОБА_2 відповідно до ч.1 ст. 76 КК України в період іспитового строку: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Позов ОСОБА_1 - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 9807, 60 грн. та моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а всього 10807, 60 грн.

Позов ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 72 990, 80 грн. та. моральної шкоди в розмірі 15000 грн. - залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя:

Попередній документ
36131567
Наступний документ
36131569
Інформація про рішення:
№ рішення: 36131568
№ справи: 540/1541/13-к
Дата рішення: 17.12.2013
Дата публікації: 20.12.2013
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Машівський районний суд Полтавської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка