Справа № 536/2788/13-к
17 грудня 2013 року. Кременчуцький районний суд Полтавської області
в складі: головуючого - судді Кузнецова А.В.
при секретарі Талько І.А.
з участю прокурора Ковальчук А.Д.
потерпілої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці кримінальне провадження №536/2788/13-к про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с. Ургал-2 Верхньобуреїнського району Хабаровського краю РФ,
українець, громадянин України, освіта середня-спеціальна, не одружений,
працює ПАТ «Кременчуцький завод металевих виробів», слюсар -
електрик, не судимий, зареєстрований АДРЕСА_1, прож. АДРЕСА_2,
в скоєні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України,
ОСОБА_2 злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.
Так, ОСОБА_2 відповідно до рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 6 жовтня 2004 року зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі ? частини всіх видів заробітку, щомісячно, але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів, починаючи з 28 вересня 2004 року і до досягнення дитиною повноліття. Однак ОСОБА_2, працевлаштувавшись з 14 лютого 2013 року слюсарем -
ремонтником на ПАТ «Кременчуцький завод металевих виробів, державного виконавця ВДВС Кременчуцького РУЮ не повідомив, добровільно аліменти сплачував частково і в період часу з 9 червня 2012 року по 1 жовтня 2013 року, злісно ухилявся від сплати коштів на утримання дитини, та має заборгованість по аліментам в розмірі 14214 грн. 11 коп., що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю і дав пояснення стосовно фактичних обставин справи відповідно до викладеного формулювання обвинувачення, в скоєному розкається.
Обставини справи ніким не оспорюються, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позицій не має, тому суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів.
При таких обставинах, суд дійшов до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.
Обираючи міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особу винного ОСОБА_2, який по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, працює, раніше не судимий, заборгованість не сплатив, щиро кається у скоєному, що є обставиною, яка пом'якшує покарання.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
З врахуванням наведеного та всіх обставин справи, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 підлягає покаранню у вигляді обмеження волі, від якого його можливо звільнити з випробуванням, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, приймаючи до уваги щире каяття та думку потерпілої, яка не наполягає на суворому покаранні, що істотно знижує тяжкість вчиненого та враховуючи можливість виправлення без відбування призначеного покарання.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України й призначити йому покарання у вигляді 1 /одного/ року обмеження волі.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 /одного/ року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтись для реєстрації.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд протягом 30 днів.
Суддя А. В. Кузнецов