16.12.13р. Справа № 904/8875/13
За позовом Прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
в особі Комунального підприємства транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
про стягнення 9 023,54 грн. за договором на відпуск теплової енергії для потреб населення
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Бондик Є.В.
Представники:
Прокурор: Захарчук В.О., прокурор відділу прокуратури м. Дніпропетровська, службове посвідчення № 012333 від 01.11.2012 р.
Від позивача-1: не з'явився
Від позивача-2: Гурова І.Г., довіреність № 1140 від 24.07.2013 р.
Від відповідача: не з'явився
Прокурор Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, в особі Комунального підприємства транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми основного боргу - 8 644,71 грн., пені - 161,17 грн., 3% річних - 182,75 грн. та (з врахуванням уточненого розрахунку) інфляційних втрат - 20,48 грн. за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 648 від 06.11.2012р.
Прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Позивач -1 до судового засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник позивача -2 підтримав позовні вимоги прокурора.
Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.10.2013р. (а.с. 13).
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника відповідача в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 32-38).
03.12.2013р. у судовому засіданні розгляд справи відкладався до 16.12.2013р.
Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.
В судовому засіданні 16.12.2013р. року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
06.11.2012 року між Комунальним підприємством транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (далі - постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - споживач, відповідач) був укладений договір № 648 на відпуск теплової енергії для потреб опалення (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник відповідно СніП 2.04.07-86 «Теплові мережі» проводять відпуск теплової енергії для потреб централізованого опалення об'єкт споживача
Згідно п. 1.3. планове споживання теплової енергії на опалення характеризується наступними показниками:
Адреса об'єкту:АДРЕСА_2
Джерело теплопостачання ТЕЦ ГП «ПО ЮМЗ»
Загальна площа приміщення, яка опалюється, м.кв.83,6
Теплове навантаження по опаленню, Гкалгод17,7
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що нарахування оплати за теплову енергію проводиться постачальником на підставі тарифу, затверджених місцевими органами самоуправління:
Дата затвердження та номер рішення№1264 від 24.10.2012р.
Тариф на 1 Гкал теплової енергії, грн.1 194,25
Орентирна сума по договору 21 138,23 грн./год.
У відповідності до п. 3.2.15. Договору, споживач зобов'язаний провести повний розрахунок за спожиту теплову енергію, передбачений цим Договором, у випадку: продажу приміщення іншому власнику; розірвання договору оренди; реорганізації, ліквідації підприємства (у тому числі шляхом банкрутства); установки автономного опалення; відчуження яким-небуть способом займаного приміщення.
Відповідно до п. 5.2. Договору, розрахунковий період оплати теплової енергії є календарний місяць.
Абзацом 1 п. 5.3. Договору встановлено, що до 15 числа місяця, наступного за звітним, споживач отримує у постачальника рахунок на оплату за споживану теплову енергію (рахунок), який зобов'язаний оплатити у 3-х денний термін. У випадку несплати рахунку. Споживач оплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати. Оплата пені не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов'язань у відповідності з умовами цього договору.
У відповідності до п. 9.1. Договору, він вступає в силу з 06.11.2012р. та діє до 31.12.2013р. Строк дії договору автоматично пролонговується, якщо жодна сторона не виявить бажання розірвати його, повідомивши другу сторону у письмовій формі за місяць до закінчення строку дії договору.
На виконання умов Договору, позивач протягом опалювального періоду з 06.11.2012р. по 01.10.2013р. поставив на об'єкт відповідача, розташований за адресою: АДРЕСА_2 енергію на загальну суму 14 144,71 грн., що підтверджується виставленими рахунками-фактури за спірний період, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 24-26).
Прокурор у позовній заяві зазначає, що відповідач свій обов'язок щодо вчасної та повної оплати не виконав, сплатив лише 5 500,00 грн., в наслідок чого у відповідача виникла заборгованість за несплаченими рахунками за період з 06.11.2012р. по 01.10.2013р. на загальну суму 8 644,71 грн., що і стало причиною спору.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст.901 ЦК України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу за період з 06.11.2012р. по 01.10.2013р. в розмірі 8 644,71 грн., яка підтверджується справкою по договору № 648 від 06.11.2012р., станом на 13.12.2012р.
Доказів оплати теплової енергії в сумі 8 644,71 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 8 644,71 грн.
Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 161,17 грн. за період з 16.03.2013р. по 13.04.2013р., 3 % річних у сумі 182,75 грн. за період з 20.01.2013р. по 30.09.2013р. та інфляційні втрати за період з січня по вересень 2013р. у сумі 20,48 грн.
Згідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час и користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, зазначений вид забезпечення виконання зобов'язань є спеціальним заходом майнового характеру, який стимулює належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано
У відповідності до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом п. 5.3. Договору встановлено, що до 15 числа місяця, наступного за звітним, споживач отримує у постачальника рахунок на оплату за споживану теплову енергію (рахунок), який зобов'язаний оплатити у 3-х денний термін. У випадку несплати рахунку. Споживач оплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати. Оплата пені не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов'язань у відповідності з умовами цього договору.
Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що вона за період прострочення з 16.03.2013р. по 30.09.2013р. включно становить 161,42 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, у зв'язку з чим, стягненню підлягає сума, заявлена до стягнення позивачем, а саме 161,17 грн.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
3% річних за період прострочення оплати з 20.01.2012р. по 30.09.2013р. включно становлять 182,75 грн. та підлягають до стягнення.
Інфляційні втрати розраховано не вірно, тому їх розмір з січня по вересень 2013р. включно становлять 13,61 грн.
В частині стягнення 6,87 грн. інфляційних втрат слід відмовити.
На підставі викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з стягненням з Відповідача на користь Позивача основного боргу у розмірі 8 644,71 грн., пені - 161,17 грн., 3% річних - 182,75 грн. та інфляційних втрат - 13,61 грн.
В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 6,87 грн. слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 7 ст.ст. 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, б. 32, код ОКПО 32560611) 8 644,71 грн. (вісім тисяч шістсот сорок чотири тисячі грн. 71 коп.) - боргу за спожиту теплову енергію, 161,17 грн. (сто шістдесят одна грн. 17 коп.) - пені, 182,75 грн. (сто вісімдесят дві грн. 75 коп.) - 3% річних, 13,61 грн. (тринадцять грн. 61 коп.) - інфляційних втрат, про що видати.
В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 6,87 грн. - відмовити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, р/р 31219206700005 у відділенні банку ГУДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37989269, МФО 805012) суму 1 716,44 грн. (одна тисяча сімсот шістнадцять грн. 44 коп.) - судового збору, про що видати наказ.
Стягнути з Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75, код ЄДРПОУ 04052092) в дохід Державного бюджету України (в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, р/р 31219206700005 у відділенні банку ГУДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37989269, МФО 805012) суму 4,06 грн. (чотири грн. 06 коп.) - судового збору, про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 17.12.2013р