83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
12.12.2013 Справа № 905/6917/13
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м.Львів, в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень", м.Івано-Франківськ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", м.Білицьке, Донецька область,
про: стягнення 74540грн.00коп.
за участю уповноважених представників:
від позивача- не з'явився;
від відповідача: - Коровін П.О. (довіреність від 02.01.2013р.);
Позивач, Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця", м.Львів, в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень", м.Івано-Франківськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", м.Білицьке, Донецька область, про стягнення штрафу у розмірі 74540грн.00коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у березні 2013р. зі станції Легендарна Донецької залізниці відповідач згідно групової накладної № 49194376 у вагонах №68702257, №60653169, відправив на станцію Бурштин Львівської залізниці. На станції прямування Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначених вагонах не відповідає масі вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 74540грн.00коп., який він просить стягнути з відповідача.
Розпорядженням від 20.11.2013р. за підписом голови господарського суду Донецької області у зв'язку з перебуванням судді Макарової Ю.В. у відрядженні, справу №905/6917/13 передано на розгляд судді Сажневій М.В.
20.11.2013р. відповідач надав відзив на позовну заяву, яким заперечив проти позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що комерційний акт АА №048721/128 складений з порушенням встановлених строків. Вважає, що наявні у направлених 24.03.2013р. та 26.03.2013р. телеграмах зі станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці розбіжності в зазначені надлишку вантажу ставлять під сумнів достовірність даних зазначених у комерційному акті АА №048721/128 від 26.03.2013р.
Розпорядженням від 12.12.2013р. за підписом голови господарського суду Донецької області у зв'язку з поверненням судді Макарової Ю.В. з відрядження, справу №905/6917/13 передано на розгляд судді Макарової Ю.В.
03.12.2013р. позивач надав клопотання №557 від 03.12.2012р., за змістом якого зазначив, що він немає можливості надати суду для огляду оригінали перевізних документів та комерційного акту, оскільки означені документи знаходяться у вантажоодержувача - ПАТ «Західенерго» Бурштинська ТЕС. Зокрема, позивач просив суд розглянути справу за наявними матеріалами, без участі представників залізниці.
10.12.2013р. від позивача надійшли письмові заперечення на відзив відповідача, за змістом яких позивач в тому числі просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представників залізниці.
В судовому засіданні 12.12.2013р. відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених письмово.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Про необхідність витребування від сторін будь-яких доказів, надання додаткових доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.
З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.
Суд, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
21.03.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (вантажовідправник), зі станції Легендарна Донецької залізниці на Бурштин Львівської залізниці відвантажив на адресу ПАТ ДТЕК "Західенєрго" (вантажоодержувач) за залізничною накладною №49194376 у вагонах №68702257, №60653169 вантаж - канцентрат вугільний.
При оформленні залізничної накладної №49194376 у вагоні №68702257 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 71000кг, у вагоні №60653169 вказано масу вантажу: нетто 67000кг.
Завантаження вагонів здійснювалось засобами відправника. Як свідчить розділ 24 та 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на 150 тонних вагонних вагах. Вантаж розміщено й закріплено згідно з ТУ навантаження та кріплення вантажів Р-2 пф 1-3,5,6,8,9 сб 17 гл.1 п.4.
Частиною другою ст.24 Статуту залізниць України передбачене право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній
На попутній станції Нижнеднепровськ-Вузол Придніпровської залізниці вагони №68702257, №60653169 з вантажем у зв'язку із виявленням невідповідності фактичної маси вантажу з масою, яка зазначена вантажовідправником у накладній №49194376, були затримані, про що складено акт загальної форми № 374/ваги від 26.03.2013р.
За результатами контрольної перевіски станцією Нижнеднепровськ-Вузол був складений комерційний акт АА № 048721/128 від 26.03.2013р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагонів №68702257, №60653169 на 150т електронно-тензометричних вагах станції (перевірені 07.02.2013р.) виявилось, що при переваженні вага брутто у вагоні № 68702257 складає 96100кг, тара за документом 20700кг, нетто 75400кг, що більш накладної та понад вантажності вагону на 4400кг; у вагоні №60653169 вага брутто 93850кг, тара за документом 23800кг, нетто 70050кг, що більш накладної на 3050кг та понад вантажність вагону на 1050кг. В комерційному акті містяться відомості про те, що при перевірці виявлено навантаження вантажу у вагонах нерівномірне, на рівні бортів, без поглиблень, поверхня навантаження маркована вапном, маркування не порушене. Вагон №68702257 без дверей, без люків, у вагоні №60653169 торцеві двері та розвантажувальні люки з обох сторін зачинені. Течі вантажу немає. У технічному відношенні вагони справні. При повторному переваженні вагонів вага підтвердилась.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002р. N 334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Зі сторони залізниці комерційний акт підписаний заступником начальника станції, працівниками станції. В акті зазначено, що посада завідуючого вантажним двором на станції відсутня за штатним розкладом. Як вказано у самому акті, вантажовідправник для контрольного зважування вагону не з'явився.
Відповідно до Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. N 334, комерційні акти на вантаж, що перебуває у дорозі складається у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.
Згідно ч. 1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Оскільки обставини, які стали підставою для складання комерційного акту АА № 048721/128 від 26.03.2013р. засвідчені 26.03.2013р. актом загальної форми № 374/ваги, суд вважає, що вказаний комерційний акт був складений відповідно до Правил складання актів.
Згідно технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (зввт) станції Знам'янка Одеської залізниці дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 26.12.2012р., строк експлуатації 15 років.
Відповідно до пункту 5.33 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства Інфраструктури України № 442 від 31.07.2012р. (далі -Інструкція) повірка та обслуговування ЗВВТ повинні проводитися відповідно до інтервалів, наведених в Додатку 3 до цієї Інструкції.
Так, Додатком № 3 до Інструкції встановлено дванадцятимісячний інтервал проведення повірки, шестимісячний інтервал огляд-перевірки для ЗВВТ, які експлуатуються у період строку служби, встановленого експлуатаційною документацією виробника.
Як вбачається з комерційного акту АА № 048721/128 від 26.03.2013р. зважування спірного вагону здійснювалось 26.03.2013р. на 150-тонних електронно-тензометричних вагах станції Знам'янка Одеської залізниці, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 07.02.2013р., які визнані придатними для застосування.
Надлишок вантажу з вагонів №68702257 та №60653169 загальною масою 7450кг був відправлений за досильною накладною №45784758 у вагоні № 60440914, вагон №68702257 був відправлений з вагою 71000кг на станцію призначення за накладною №45514221, вагон №60653169 був відправлений з вагою 67000кг на станцію призначення за накладною №45514239.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст.129 Статуту.
Комерційний акт АА № 048721/128 від 26.03.2013р. за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджено факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу у вагонах №68702257 та №60653169. В свою чергу відповідач не спростував належними засобами доказування протилежного. При цьому, суд приймає до уваги засвідчені актами відомості щодо відсутності слідів втрати вантажу, наявність маркування спірного вантажу. Наразі вантажоотримувач прийняв спірний вантаж з комерційним актом без будь-яких заперечень, інше не доведено матеріалами справи. У комерційному акті міститься відмітка залізниці призначення, відповідно до якої під час перевірки вантажу різниці між відомостями, зазначеними в акті, та фактичною вагою вантажу, не виявлено.
Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі фактичній масі вантажу у спірному вагоні, відповідачем суду не надано.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві, суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.
Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Провізна плата зазначена у накладній №49194376 за перевезення вантажу у вагоні №68702257 складає 7518грн., у вагоні №60653169 складає 7390грн. 00коп.
Позивачем за неправильно зазначену у залізничній накладній № 49194376 масу вантажу у вагонах №68702257, №60653169 нарахований штраф відповідачу в загальному розмірі 74540грн.00коп. Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%. Отже, норма надлишку за двома спірними вагонами становить 280кг., загальна вага виявленого надлишку - 7450кг.
Оскільки саме відповідач, як відправник, визначив масу вантажу, заповнив і підписав накладну, яка є основним перевізним документом, надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача є обґрунтованими.
Враховуючи вищенаведене, а також приймаючи до уваги, що вантажовідправником навантажено вагони понад їх вантажопідйомність, що в свою чергу загрожувало безпеці на залізничному транспорті, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.
На підставі ст.551, 908, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 233, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 33, 43, 49, 82, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м.Львів, в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень", м.Івано-Франківськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", м.Білицьке, Донецька область, про стягнення штрафу у розмірі 74540грн.00коп. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (адреса: 85043, Донецька область, м. Білицьке, вул. Красноармійська, буд. 1 А, код ЄДРПОУ 37014600) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (адреса: 79007, м. Львів, вул. Гоголя, буд. 1, код ЄДРПОУ 01059900) суму штрафу у розмірі 74540грн.00коп., а також витрати на оплату судового збору в розмірі 1720грн.50коп.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
У судовому засіданні 12.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2013р.
Суддя Ю.В. Макарова