12.12.2013 Справа № 920/2025/13
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська м'ясна компанія», м.Суми
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Суми
про стягнення 14105 грн. 18 коп.
СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.
при секретарі с/з Волоховій Н.В.
Представники сторін:
Від позивача: Севідов Г.Г., довіреність б/н від 03.09.2012 року
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просив суд стягнути з відповідача 14105 грн. 18 коп. заборгованості за неналежне виконання відповідачем умов договору № 01/1803 від 18.03.2013р., укладеного між сторонами у справі, в тому числі: 9414 грн. 30 коп. основного боргу, 3324 грн. 60 коп. - пені, 1366 грн. 28 коп. - 30% річних; а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, в засідання суду не прибув. Ухвала суду про порушення провадження у даній справі була направлена на адресу відповідача: АДРЕСА_1, проте повернулася до суду з відміткою органу зв'язку «за зазначеною адресою не проживає». Позивачем надано суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з якого вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1. Отже судом вжито всіх заходів щодо повідомлення відповідача про дату час і місце розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні уточнила позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, а саме просить стягнути з відповідача 743 грн. 06 коп. - пені, у зв'язку з перерахуванням розміру пені на подвійну облікову ставку НБУ.
Враховуючи достатність доказів в матеріалах справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні, за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:
18.03.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумська м'ясна компанія» (постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір поставки № 01/1803, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товар, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити товар у кількості і цінах, зазначених у накладних, що виписуються на кожну партію товару.
Відповідно до п.2.3 договору, покупець зобов'язаний сплатити за товар протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання товару. Дата отримання товару покупцем визначається накладними.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Договір № 01/1803 від 18.03.2013 року, за своєю правовою природою є договором поставки, підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.
Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на підставі видаткових накладних № 192 від 07.04.2013р. на суму 5921,41 грн., № 220 від 21.04.2013р. на суму 5092,92 грн. Відповідач частково здійснив оплату отриманого товару. Між сторонами у справі був складений і підписаний Акт звірки взаєморозрахунків, за яким заборгованість відповідача перед позивачем складає 9414,30 грн.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
На час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 9414 грн. 30 коп. Факт заборгованості в зазначеній сумі підтверджено первинними бухгалтерськими документами наявними в матеріалах справи. Відповідач доказів сплати боргу не подав, не надав і обґрунтованих заперечень вимогам позивача.
Крім того, умовами договору, а саме підпунктом 7.3 передбачена відповідальність відповідача у разі прострочення оплати одержаної партії товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також 30 % річних з простроченої суми за весь час прострочення. Згідно наданого позивачем розрахунку, розмір пені, що підлягає сплаті відповідачем становить 743 грн. 06 коп.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
При цьому, згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки, пеня в сумі 743 грн. 06 коп. нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України.
На підставі ст.625 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом, або договором не встановлений інший розмір процентів. Договором передбачена відповідальність відповідача за прострочку виконання зобов'язання у розмірі 30 % річних з простроченої суми за весь час прострочення. Позивачем нараховано 1366 грн. 28 коп. 30% річних, що підлягають сплаті відповідачем.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 11523 грн. 64 коп., з яких: 9414 грн. 30 коп. - основного боргу, 743 грн. 06 коп. - пені та 1366 грн. 28 коп. - 30 % річних. Відповідач в засідання суду не з'явився, аргументованого заперечення на позов не подав, не подав і доказів сплати боргу. Факт заборгованості відповідача в зазначеній сумі підтверджено матеріалами справи.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач з урахуванням всіх обставин справи, подав суду достатньо доказів, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (41300, АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська м'ясна компанія» (40020, м.Суми, вул. Курська, 147; код 38136407) 9414 грн. 30 коп. - основного боргу, 743 грн. 06 коп. - пені, 1366 грн. 28 коп. - 30 % річних та 1 720 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 16.12.2013 року.
Суддя О.Ю. Соп'яненко