Справа № 819/2669/13-a
09 грудня 2013 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі
головуючого судді Білоус І.О.
при секретарі судового засідання: Габрилецькій С. Є.
за участі представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Управління Укртрансінспекції у Тернопільській області про скасування постанови, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_2.) звернувся до адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансінспекції у Тернопільській області (надалі відповідач, Укртрансінспекція) про скасування постанови №030511 від 20.09.2013 року про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити, оскільки відповідачем при винесенні оскаржених постанов не враховано, що транспортний засіб марки КАМАЗ 54112, номерний знак НОМЕР_1 позивач ще 01.07.2011 р. здав в оренду юридичній особі - ПП «Захід-хліб-збут-2002». Тому, із використанням вказаного автомобілю надавались послуги по перевезенню. Однак позивач вважає себе непричетним до інкримінованих правопорушень, що, на його дімку, підтверджується копією договору оренди, актом приймання-передачі та товарно-транспортними накладними. Також зазначив, що оскільки ФОП ОСОБА_2 не є автоперевізником, то до нього не можуть бути застосовані фінансові санкції. Враховуючи наведене, просив позов задовольнити шляхом визнання протиправними і скасування оскарженої постанови № 030511 від 20.09.2013 року.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач причини неприбуття до суду не повідомив, заперечень проти позову не подав.
Згідно із ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при прийнятті рішення виходить з таких підстав та мотивів.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).
Статтею 6 Закону № 2344-III , зокрема, встановлено, що Центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту, видані в межах його компетенції, обов'язкові до виконання на території України.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно з п. 3 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 8 листопада 2006 року, є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління є органом державного контролю на автомобільному транспорті. Державний контроль здійснюється посадовими особами органу шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого тих самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22 липня 2013 року о 17 год. 10 хв. державними інспекторами територіального управління Укртрансінспекції у Тернопільській області проведена перевірка автомобіля КАМАЗ 54112, номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується Актом від 22.07.2013 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом (а. с. 14).
В результаті перевірки встановлено надання послуг по перевезенню вантажів на договірних умовах згідно ТТН №2/22 від 22.07.2013 року, вантажовідправник - ПП «Захід-хліб-збут-2002», вантажоодержувач - ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» автомобілем КАМАЗ 54112, номерний знак НОМЕР_1.
Актом встановлено порушення вимог «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 07.06.2010 N 340 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 р. за N 811/18106, а також ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: автомобіль не обладнаний тахографом. Крім цього, в акті перевірки встановлено, що власником автомобіля КАМАЗ 54112, номерний знак НОМЕР_1 є ФОП ОСОБА_2
На підставі вказаного акту перевірки транспортного засобу Управлінням Укртрансінспекції у Тернопільській області 20 вересня 2013 року винесено постанову №030511 якою ФОП ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн. за не обладнання автомобілем тахографом.
Не погодившись із вказаною постановою позивач оскаржив її до суду.
В процесі розгляду справи, крім тих документів які описані судом вище, судом досліджено і інші подані позивачем в обґрунтування позовних вимог документи, які мають значення для справи, а саме:
- договір оренди транспортних засобів від 01.07.2011 року, яким ФОП ОСОБА_2 передав в оренду транспортний засіб марки КАМАЗ 54112, номерний знак НОМЕР_1 Приватному підприємству «Захід-хліб-збут-2002»;
- акт прийому-передачі об'єктів оренди від 01.07.2013 року яким передано в оренду транспортний засіб марки КАМАЗ 54112, номерний знак НОМЕР_1 Приватному підприємству «Захід-хліб-збут-2002»;
- товарно-транспортна накладна №2/22 від 22.07.2013 року відповідно до якої, автопідприємством значиться ПП «Захід-хліб-збут-2002», а вантажоотримувачем ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»;
- видаткова накладна №978 від 22.07.2013 року, згідно якої постачальник - ПП «Захід-хліб-збут-2002», покупець - ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»;
- податкова накладна від 22.07.2013 року;
- договір поставки №020106 від 01.06.2013 року між ПП «Захід-хліб-збут-2002» та ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»;
- шляховий лист №960 від 22.07.2013 р. вантажного автомобіля КАМАЗ 54112, номерний знак НОМЕР_1, приватного підприємства «Захід-хліб-збут-2002».
Згідно з ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, вказаною нормою Закону передбачено, що до відповідальності притягується саме (лише) автомобільний перевізник.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Тобто, автомобільним перевізником є та особа (фізична чи юридична), яка здійснює перевезення.
Закон України «Про автомобільний транспорт» не містить жодних посилань на те, що транспортний засіб, яким здійснюються перевезення, повинен бути у власності автомобільного перевізника, або, що автомобільним перевізником є саме та юридична чи фізична особа у власності якої перебуває транспортний засіб.
Таким чином, право власності на транспортні засоби, якими здійснюються перевезення, не впливає на визначення чи є особа автомобільним перевізником.
Крім цього, ч.1 ст.241 Господарського кодексу України визначено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Тобто, адміністративно-господарський штраф застосовується до того суб'єкта господарювання, що порушив встановлені правила здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» таким суб'єктом господарювання є автомобільний перевізник.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, а саме: договору оренди транспортного засобу від 01 липня 2011 року, акта прийому-передачі від 01 липня 2011 року, товарно-транспортної накладної №2/22 від 22 липня 2013 року перевезення вантажів автомобілем марки КАМАЗ 54112, номерний знак НОМЕР_1, в день проведення перевірки - 22.07.2013 року здійснювало приватне підприємство «Захід-хліб-збут-2002».
Враховуючи наведене, саме ПП «Захід-хліб-збут-2002» є автомобільним перевізником, і в разі порушення ним встановлених правил здійснення такої господарської діяльності, штраф повинен бути застосований до ПП «Захід-хліб-збут-2002», а не до власника транспортного засобу - ФОП ОСОБА_2
Відповідачем, як того вимагає ч.2 ст.71 КАС України, не доведено правомірності оскаржених постанов та не надано жодних доказів, що ФОП ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажів автомобілем марки КАМАЗ 54112, номерний знак НОМЕР_1 в 22.07.2013 року.
Враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_2 в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт» не є автомобільним перевізником, зокрема в даних правовідносинах, а відтак, до нього не можуть бути застосовані адміністративно-господарські штрафи передбачені ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
З вказаного слідує, що постанова Управління Укртрансінспекції у Тернопільській області від 20 вересня 2013 року №030511 про застосування до ФОП ОСОБА_2 фінансових санкцій в загальній сумі 1700,00 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Таким чином, заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 70-71,158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Постанову Управління Укртрансінспекції у Тернопільській області № 030511 від 20.09.2013 року про застосування фінансових санкцій - визнати протиправною і скасувати.
3. Повернути з державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - 172,05 грн. сплаченого судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 13.12.2013 р.
Суддя Білоус І.О.
копія вірна
Суддя Білоус І.О.