ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
Іменем України
11 листопада 2013 року м.Київ №826/15328/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс" до Київської міжрегіо-нальної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби Украї-ни в м.Києві про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15.07.2013 №100250000/2013/600384/2, стягнення 48538,20 грн.,
Позов обґрунтовано відсутністю підстав для коригування відповідачем заявленої по-зивачем митної вартості товарів, невідповідністю оскаржуваного рішення вимогам ст.ст. 53, 54, 55, 58 МК і поданим до митного оформлення документам, які містили повну і достовірну інформацію про вартість оцінюваного товару, що підтверджують правильність заявленої позивачем митної вартості товарів за першим методом (за ціною договору).
Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених підстав.
Відповідачі явку своїх представників до судового засідання не забезпечили, у зв'язку з чим і згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд справи в письмовому провадженні.
Від Київської міжрегіональної митниці Міндоходів надійшли письмові заперечення, в яких відповідач просить відмовити в позові з тих підстав, що позивач не довів документаль-но заявлену ним митну вартість товару, а надані до митного оформлення документи містять розбіжності, зокрема прайс-лист містить вартість інших товарів, що зазначені в інвойсі; експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати від 02.07.2013 складений на підставі наданої покупцем інформації без аналізу цін фірми-виробника; декларантом не надано перекладу митної декларації країни-відправлення; інвойс на теплохід не надавався.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що на підставі контракту від 02.04.2012 №SМА16 з Компанією "ZHEJIANG FIRSD GROUP CO.LTD" (Китай) (Продавець) та відповідно до інвойсу від 29.05.2013 №2012F037А141, позивачем придбано на умовах FОВ-Нінгбо (Китай) товар (світлотехнічна продукція), визначеного найменування, асортименту, кількості та ціни, на загальну вартість 27378 дол.США.
Даний товар подано до митного оформлення згідно ВМД №100250000/2013/063524 від 15.07.2013 та задекларовано його митну вартість згідно із ст. 58 МК за першим методом (за ціною договору) у загальному розмірі 231621,15 грн. (28978 дол. США), що складається з фактурної вартості оцінюваного товару 218832,35 грн. (27378 дол. США) і витрат на транс-портування 12788 грн. (1600 дол.США).
На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору декларант по-дав до митного оформлення:
- зовнішньоекономічний договір та додаткову угоду №1 від 18.02.2013 до нього;
- інвойс від 29.05.2013 №2012F037А141;
- пакувальний лист до інвойсу від 29.05.2013;
- коносамент (Bill of Lading) №ZENNLAQB322359 від 04.06.2013;
- міжнародну автомобільну накладну (CMR) №1037 від 13.07.2013;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №НК0713 від 19.06.2013;
- довідка про транспортні витрати від 11.07.2013;
- договір (контракт) про перевезення №08/01/2013 від 08.01.2013.
Додатково декларантом були надані прейскурант (прайс-лист) виробника товару, роз-рахунок ціни (калькуляція), висновок Житомирської торгово-промислової палати від 02.07.2013 №В-3063/4 про вартісні характеристики товару, копію митних декларацій країни відправлення від 04.06.2013 №310120130519027398 та 310120130519027460, банківську виписку про те, що передплата не здійснювалася.
Судом встановлено, що інспектором Київської регіональної митниці Сичем П.В. ско-риговано митну вартість товару на рівні 48056,62 дол. США, про що прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.07.2013 №100250000/2013/600384/2.
Як зазначено в гр. 33 цього рішення, його прийнято у зв'язку з тим, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору, через те, що подані документи містять неповні відомості та розбіжності. Так, відповідач зазначив, що в прайс-листі вказана вартість товарів артикул PLF 50 T8 2*36W, а в інвойсі зазначено артикул PLF 50 2*36W; експертний вис-новок Житомирської торгово-промислової палати від 02.07.2013 складений на підставі нада-ної покупцем інформації без аналізу цін фірми-виробника; декларантом не надано перекладу митної декларації країни-відправлення; всупереч п. 4.6 контракту інвойс на теплохід не нада-вався. Митна вартість скоригована та ґрунтується на митній вартості товару, митне оформ-лення якого здійснено згідно з ВМД від 15.06.2013 №508050000/2013/2013/6559.
Судом встановлено, що виходячи з визначеної відповідачем митної вартості товару позивач подав до митного оформлення нову ВМД від 16.07.2013 №100250000/2013/063679, згідно з якою проведено митне оформлення товару та випущено у вільний обіг, а позивачем сплачено ПДВ на 39203,93 грн. та мита на 9334,27 грн. більше.
Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються правомірності рішення відповідача про щодо коригування митної вартості товару, який імпортується на митну територію України.
Відповідно до ст. 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч. 1); митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч. 2).
Статтею 57 глави 9 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які вво-зяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну терито-рію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відпо-відно до норм цього Кодексу (ч. 3).
Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в ст. 58 МК.
Як визначено в ч. 4 ст. 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну тери-торію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч. 10 цієї статті.
Водночас, як визначено у ч. 5 ст. 58 МК, ціна, що була фактично сплачена або підля-гає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, згідно ч. 2 цієї статті, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вар-тості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюва-ного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспор-тування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 ст. 53 МК передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що під-тверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Перелік додаткових документів визначено в цій же ч. 3 ст. 53 МК.
Статтею 54 МК встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного офор-млення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розра-хунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього мето-ду, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу (ч. 2).
Згідно з ч. 1 ст. 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у т.ч. невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з пере-ліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інфор-мації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивачем надано відпо-відачу для митного оформлення імпортованого товару необхідні основні документи, що пе-редбачені ч. 2 ст. 53 МК. Подані документи, копії яких наявні у справі, чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, - 27378 дол. США, а також вартість транспортних витрат - 1600 дол. США, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК.
У ході розгляду справи відповідач не спростував перед судом дійсність поданих до митного оформлення основних документів, достовірність і об'єктивність зазначених відомос-тей. Відповідач не спростував контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність перевірити згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК вартість операції на підставі наданих позивачем документів, а відповідно й рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК.
Також, відповідач не довів суду наявність передбачених ч. 3 чи ч. 4 ст. 53 МК підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а саме відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позива-чем основних документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Наведений відповідачем у графі 33 оскаржуваного рішення опис причин його прийня-ття не стосується основних документів і не свідчить про відсутність певної інформації чи наявність фактичних розбіжностей у основних документах щодо вартісних і кількісних показниках оцінюваного товару. Водночас зазначені відповідачем розбіжності і заперечення відповідача є формальними і несуттєвими, які не впливають на кількісні і вартісні показники оцінюваного товару, та спростовуються наданими до митного оформлення документами.
Так, розбіжність в зазначені артикулу оцінюваного товару в інвойсі (PLF 50 2*36W) та в прайс-листі (PLF 50 Т8 2*36W), не спростовує можливість точної ідентифікації наймену-вання, кількості, ціни та загальної вартості оцінюваного товару.
Відсутність перекладу наданої митної декларації країни-відправлення не впливає і не спростовує факт і умови імпорту позивачем оцінюваного товару, що підтверджується також іншими основними документами. Ненадання на теплохід, але надання до митного оформ-лення інвойсу від 29.05.2013 №2012F037А141, не спростовує його дійсність та достовірність зазначених відомостей, водночас момент отримання декларантом вказаного документа не стосується порядку визначення митної вартості товарів.
Не заслуговують на увагу суду суб'єктивні судження інспектора Сича П.В. і запере-чення представника відповідача щодо змісту експертного висновку, який відповідачем не був спростований.
Окремо слід зазначити про безпідставність посилань інспектора Сича П.В. на непра-вильне оформлення коносаменту, в графі "Відправник" якого не вказано адреси відправника, що жодним чином не спростовує факт поставки та не впливає на кількісні і вартісні показ-ники оцінюваного товару.
Інших доказів того, що подані декларантом до митного оформлення документи місти-ли розбіжності, які впливають на кількісні та вартісні показники оцінюваного товару, відпо-відачем не виявлено, а судом таких не вбачається.
Таким чином, витребування додаткових документів є безпідставним, а доводи і запе-речення відповідача про неможливість підтвердження митної вартості товарів є помилкови-ми і повністю спростовуються наданими до митного оформлення документами.
Також відповідач не довів суду обов'язкову в силу ч. 1 ст. 55 МК наявність передбаче-них ч. 6 ст. 54 МК випадків, за яких Київська регіональна митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Так, відповідач не надав суду доказів та аргументо-ваних пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визна-чення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Щодо визначення відповідачем вартості оцінюваного товару порівняно з вартістю подібних (аналогічних) товарів згідно з ВМД від 15.06.2013 №508050000/2013/2013/6559, що є вищою за контрактну ціну оцінюваних товарів, то сама по собі різниця між вартістю подіб-них (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призво-дить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підс-тав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визна-чення митної вартості товару.
Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет доку-ментів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заяв-лена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність рішення Київ-ської регіональної митниці від 15.07.2013 №100250000/2013/600384/2, тому вимога про його скасування є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Як встановлено судом, прийняття відповідачем неправомірного рішення призвело до надмірної сплати позивачем при митному оформленні товару ПДВ на 39203,93 грн. та мита на 9334,27 грн.
Слід зазначити, що згідно з пп. пп. "а" п. 1 Порядку взаємодії митних органів з органа-ми Державного казначейства в процесі повернення з Державного бюджету України помилко-во та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справ-лянням яких покладається на митні органи, затвердженого спільним наказом Державної мит-ної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 №611/147, зареєст-рованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1095/14362, дія цього Порядку не поширюється на повернення надмірно перерахованих (унесених) платниками коштів на депозитні рахунки, відкриті на ім'я митних органів в органах Державного казначейства України, за балансовим рахунком 3734 "Депозитні рахунки органів стягнення" як передопла-та, або на відповідний рахунок, відкритий митним органом у вповноваженому банку за ба-лансовим рахунком 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарської діяльності" як доплата або грошова застава.
Також, відповідно до пп. "в" п. 1 цього Порядку його дія не поширюється на вико-нання судових рішень про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів.
Враховуючи неправомірність рішення відповідача про коригування митної вартості товару та зважаючи на обґрунтованість і документальне підтвердження заявленої позивачем митної вартості товарів, то вказані надміру сплачені позивачем при митному оформленні товару кошти підлягають поверненню на його користь з Державного бюджету через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, а відтак вимога позивача про повернення коштів є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що позивачем доведено достовірність і повнота заявленої до митного оформлення митної вартості товарів за першим методом (за ціною угоди), натомість заперечення відповідача, на якого КАС покладено обов'язок з доведення правомірності прийнятого рішення, не спростовують доводів позивача і не дають підстав для висновку про заниження позивачем митної вартості товарів та неможливість митного органу здійснити митне оформлення товарів за першим методом згідно заявленої позивачем митної вартості товарів.
З урахуванням встановлених судом обставин і наведених мотивів та керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 94, 128, 138, 158-163, 167 КАС, суд
1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс".
2. Скасувати рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 15.07.2013 №100250000/2013/600384/2.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс" надміру сплачені суми податку на додану вартість у розмірі 39203,93 грн. та мита у розмірі 9334,27 грн. з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.
4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люк" судовий збір у сумі 519,79 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської міжрегіональної митниці Міндоходів.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова мо-же бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.
Суддя Д.А. Костенко