10.1
Іменем України
10 грудня 2013 року Справа № 812/9830/13-а
о 10 годині 20 хвилин м. Луганськ
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Ципко О.В.,
за участю секретаря Гаркуші Ю.О.,
представник позивача: не з'явився
представник відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління з охорони природи» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 18 093,30 грн. ,-
В провадження Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління з охорони природи» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 18 093,30 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що у зв'язку із несплатою витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 у відповідача утворилась заборгованість за період з 25.06.2013 по 25.11.2013 у розмірі 18 093,30 грн., яку позивач просив стягнути у судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав заяву, у якій позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Оскільки сторони про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, суд вважає можливим розглянути справу без участі представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що Державне підприємство «Луганськвугілля» є платником внесків до Пенсійного фонду України та зареєстрований в УПФУ в Артемівському районі міста Луганська.
Відокремлений підрозділ «Управління з охорони природи» є структурною одиницею Державного підприємства «Луганськвугілля» без права юридичної особи, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ №47609 від 15.02.2006 (а.с.9-10) та знаходиться на обліку як платник єдиного внеску в УПФУ в Артемівському районі міста Луганська (а.с.12).
На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", тобто за Списком № 2, яким відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.
Відповідно до частини 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, передбачена діючим законодавством.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції).
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.8 Інструкції).
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача управлінням Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська були надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 25.06.2013 по 25.11.2013, в яких вказані місячні розміри сум для відшкодування підприємством (а.с.14-16).
Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них до позивача заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.
Сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 підтверджується розрахунком суми заборгованості станом на 01.12.2013, відповідно до якого заборгованість підприємства складає 18 093,30 (а.с.13).
Крім того, відповідач визнав уточнену позовну заяву у повному обсязі, про що виклав в письмовому зверненні до суду.
Частинами 1, 2 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.4 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд вважає, що підстави для неприйняття визнання позову відсутні, позовні вимоги позивачем доведені, тому позов Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська підлягає задоволенню, оскільки не сплачені в строк витрати на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах, стягуються на користь Управління Пенсійного фонду у безспірному порядку.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління з охорони природи» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 18 093,30 грн. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління з охорони природи» (юридична адреса: 91022 м. Луганськ, вул.. Лермонтова, 1в, код ЄДРПОУ 32473323) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (юридична адреса: 91021 м. Луганськ, вул.. Ліньова, 106, код ЄДРПОУ 21792301) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах зі списком №2 за період з 25.06.2013 по 25.11.2013 у розмірі 18 093,30 грн. (вісімнадцять тисяч дев'яносто три гривні 30 копійок).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 16 грудня 2013 року.
Суддя О.В. Ципко