Головуючий у 1 інстанції - Логвіна Л.С.
Суддя-доповідач - Білак С. В.
11 грудня 2013 року справа №427/6567/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 20 вересня 2013 року у справі № 427/6567/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач просив визнати неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання голови суду у відставці відповідно до ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання голови суду у відставці починаючи з 08 січня 2013 року, виходячи з заробітної плати працюючого на відповідній посаді голови суду на підставі довідки Територіального управління Державної судової Адміністрації України в Луганській області № 91 від 08.07.2013 року.
Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 20 вересня 2013 року позов було задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області щодо відмови в проведенні перерахунку довічного грошового утримання голови суду у відставці ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до ч.3 ст.138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до ч.3 ст.138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", виходячи з заробітної плати працюючого на відповідній посаді голови суду на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Луганській області № 91 від 08.07.2013 року, з 08.01.2013 року без обмеження розміру щомісячного грошового утримання, з урахуванням фактично здійснених виплат.
В частині позову щодо зобов'язання УПФУ в м. Краснодон та Краснодонському районі Луганської області, робити в подальшому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання голови суду у відставці відповідно до вимог законодавства було відмовлено за безпідставністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що необґрунтована виплата коштів з Пенсійного фонду України спричиняє значну шкоду державним інтересам.
Керуючись Законом України «Про статус суддів», Законом України «Про судоустрій та статус суддів», Порядком подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від, 25.01.2008 року № 3-1, вважають, що відповідачем по справі не було порушено вимоги чинного законодавства при призначенні та подальшій виплаті щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Чинним законодавством не передбачено перерахунок щомісячного грошового утримання суддям у відставці у зв'язку із зміною заробітної плати працюючих суддів (окрім суддів Конституційного Суду України відповідно до ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»)
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у зв'язку з виходом у відставку, яке було призначене на підставі ст.43 Закону України "Про статус суддів" (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) та відповідно до Порядку подання документів для призначення та виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного Фонду України, затвердженого постановою Пенсійного Фонду України від 25.01.2008 року №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 року за №200/14891. Призначення і виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється органами Пенсійного Фонду України за рахунок коштів державного бюджету.
У червні 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Листом від 01.07.2013 року відповідач відмовив позивачу в перерахунку, обґрунтовуючи тим, що Порядок подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного Фонду України, затверджений Постановою правління Пенсійного Фонду України 25.01.2008 року № 3-1 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.03.2008 року № 200/14891, не передбачає проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області №91 від 08.07.2013 року про заробітну плату працюючого на відповідній посаді судді, що подається для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання непрацюючим суддям у відставці, заробітна плата позивача, яка враховується для перерахунку довічного грошового утримання суддям у відставці станом на 01.01.2013 року складає: посадовий оклад 11470 грн., щомісячна доплата за вислугу років 80% - 9176 грн., щомісячна доплата за перебування на адміністративній посаді - 1147 грн., усього: 21793 грн.
Згідно частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання".
Відповідно до частини 4 статті 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у разі зміни розміру грошового утримання діючих судців Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. За нормами частини п'ятою цієї статті довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Разом з тим, стаття 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» регулюючи порядок здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України, не містить підстав забороняючих перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці судів загальної юрисдикції, господарських судів, спеціалізованих судів тощо.
Стаття 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою визначені розміри посадового окладу та доплати за вислугу років відповідного судді набрала чинності з 1 січня 2012 року.
Як наслідок, після введення в дію положень ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тобто з 01.01.2012 року суддя у відставці має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі, який передбачений ч.3 ст. 138 вказаного закону. В даному випадку позивачу має бути зроблено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Луганській області № 91 від 08.07.2013 року, з 08.01.2013 року без обмеження розміру щомісячного грошового утримання.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України
Рішенням Конституційного Суду України № З-рп/2013 від 3 червня 2013 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті другої, абзацу другого пункту 2 розділу другого «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» права щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) було встановлено, що частина третя статті 138 Закону України № 2453 до внесених Законом № 3668 змін передбачала: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання». Таким чином, визначений Законом № 2453 порядок нарахування щомісячного довічного грошового утримання було змінено Законом № 3668, внаслідок чого зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів. Залишивши незмінним зміст права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон № 3668 звузив обсяг цього права, встановивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру, чим знизив і досягнутий рівень гарантій незалежності суддів. Отже, частина третя статті 138 Закону України № 2453 не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів, а тому суперечить статті 126 Основного Закону України. Цим же рішенням Конституційного Суду України встановлено порядок його виконання, а саме: - підлягають застосуванню частини перша, друга статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668 як такі, що не суперечать Конституції України; частина третя статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону України № 3668, яка суперечить Конституції України не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону України № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668 а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Перше, друге, трете речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, що суперечать Конституції України, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Проте підлягають застосуванню перше речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: «Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку", та четверте речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453 зі змінами, внесеними Законом № 3668, а саме: «Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Дія статті 2 Закону № 3668 не поширюється на Закон № 2453. Дія абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668 не поширюється на правовідносини щодо виплати суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).».
Виходячи з вищенаведених положень закону, обчислення щомісячного довічного утримання суддів у відставці повинно здійснюватися у відсотковому відношенні до розміру грошового утримання працюючих суддів, тому, у разі зміни розміру грошового утримання суддів, що працюють на відповідній посаді, органи Пенсійного фонду здійснюють відповідний перерахунок раніше призначеного грошового утримання судді у відставці.
Виходячи з норм статті 58 Конституції України та висновків, викладених у рішеннях Конституційного суду України від 22 травня 2008 року і від 03 червня 2013 року № З-рп-2013 випливає висновок, що матеріальні та соціальні гарантії судді у відставці, які були встановлені на час виходу у відставку не можуть бути обмежені або скасовані, а ні новим законом, а ні внесенням змін до чинного Закону. Оскільки на день виходу позивача у відставку, умови призначення, виплати та перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, були визначені статтею 43 Закону України «Про статус судців» та Постановою Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України Пре статус суддів», вимоги позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді без обмеження розміру грошового утримання, є законними і обґрунтованими. Пропорційність розміру має визначатись пропорційності дії норми права у часі.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмова відповідача у проведенні перерахунку розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці не є правомірною.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Свердловського міського суду Луганської області від 20 вересня 2013 року у справі № 427/6567/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя С.В.Білак
Судді Т.Г. Гаврищук
М.Г.Сухарьок