Головуючий у 1 інстанції - Мартишева Т.О.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
12 грудня 2013 року справа №233/6170/13-а
Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Карпушової О.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2013 року у справі № 233/6170/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2013 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 05.07.2010 року з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної, задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області від 16 серпня 2013 року про відмову ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку пенсії з моменту призначення з включенням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням отриманих сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати з 01 серпня 2013 року з виплатою недоотриманих сум. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив позовні вимоги з 01.08.2013 року з посиланням на ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вважає, що зазначена стаття не повинна застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки позивач звернувся за перерахунком пенсії не за перерахунком пенсії в розумінні ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а за приведенням розміру пенсії у відповідність до вимог закону з моменту її призначення, тобто з 05.07.2010 року. Також апелянт зазначає, що вона має право на отримання пенсії в розмірі 90 % від заробітної плати, оскільки такий розмір був визначений при призначенні пенсії.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач знаходиться на обліку відповідача та з 05.07.2010 року отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
09.08.2013 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області із заявою про перерахунок розміру пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідки від 08.08.2013 р. № 05/3666, виданою Костянтинівським міським центром зайнятості, у якій зазначені розмір виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, які вона отримувала за період з 01.07.2008 року по 30.06.2010 року. Згідно вказаної довідки, на всі виплати, що в ній вказані, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (арк. справи 28-30).
Рішенням відповідача від 16.08.2013 року в перерахунку пенсії позивача згідно її заяви було відмовлено. Рішення обґрунтовано тим, що такі види виплат, як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати, як складові заробітної плати згідно ст. 33 Закону України «Про державну службу» не передбачені, а тому підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні (арк. справи 9).
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. З урахуванням ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії повинен бути здійснений з дати подання позивачем відповідної заяви, тобто з 01.08.2013 року.
Розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Згідно ст.37-1 Закону України «Про державну службу» (далі Закон №3723-XII), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Законом України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95-ВР (далі Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 1).
Статтею 2 Закон №108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі Закон №1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
З наданої позивачем довідки від 08.08.2013 № 05/3666 вбачається, що на виплачені їй суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та індексацію, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та індексацію, які позивач отримував перед виходом на пенсію і на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, та які в свою чергу є складовою заробітної плати, підлягають врахуванню при обчисленні пенсії позивачки.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив позовні вимоги з 01.08.2013 року з посиланням на ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка на думку апелянта не застосовується до спірних правовідносин, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є загальними в системі пенсійного забезпечення та регулюють відносини, які не встановлені спеціальними нормативно-правовими актами, в даному випадку Законом України «Про державну службу». Оскільки Законом України «Про державну службу» передбачено здійснення перерахунку пенсії державних службовців лише у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям (ст.. 37-1), який в даному випадку позивачу не здійснювався, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно якої перерахунок призначеної пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Враховуючи те, що позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії та подав необхідну довідку 09.08.2013 року, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що перерахунок пенсії повинен бути здійснений з 01.08.2013 року.
Щодо вимог апелянта здійснити перерахунок пенсії з моменту її призначення, тобто з 05.07.2010 року, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки позивачем при зверненні до пенсійного орану за призначенням пенсії відомості про отриманні нею матеріальні допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та сум індексації у період з 01.07.2008 року по 30.06.2010 року не надавалися, а тому відповідач, виплачуючи позивачу пенсію з 05.07.2010 року без урахування складових заробітної плати позивача, зазначених в довідці від 08.08.2013 № 05/3666, діяв правомірно.
Щодо вимог, які позивач наводить в апеляції, про зобов'язання відповідача провести вищевказаний перерахунок пенсії виходячи з розміру 90 % заробітної плати, колегія суддів зазначає, що така вимога в адміністративному позові не заявлялась і судом першої інстанції не досліджувалась і не вирішувалась, тому вона не підлягає вирішенню судом апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2013 року у справі № 233/6170/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій неправомірними зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
О.В. Карпушова