Іменем України
12 грудня 2013 р. (10:59) Справа №801/11067/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Алексєєвої Т.В., при секретарі судового засідання Могильної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міськрайонного управління Держземагенства у м. Євпаторії, Саках і Сакському районі АР Крим
про визнання протиправним та скасування висновку, спонукання до виконання певних дій,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 18.11.13, паспорт НОМЕР_1;
представника відповідача - Салаватової С.Е., довіреність № 1803/01-16 від 26.07.13, паспорт НОМЕР_2
Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Міськрайонного управління Держземагенства у м. Євпаторії, Саках і Сакському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування висновку Міськрайонного управління Держземагентства в м.м. Євпаторії, Саках і Сакському районі АР Крим від 05.11.2013 року № 2446/03-31, згідно якого ОСОБА_1 відмовлено в узгодження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 а також зобов'язання повторно розглянути та узгодити проект землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність громадянина ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновок відповідача від 05.11.2012 року № 2446/03-31 є таким, що не відповідає вимогам Земельного кодексу України та Водного кодексу України, а тому така відмова є противоправною. Підставою відмови у погодженні проекту зазначено те, що вказані ділянки начебто знаходяться у межах прибережної захисної смуги Чорного моря.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Розглянув матеріали справи, дослідив зібрані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача та відповідача, суд -
Відповідно до ч. 1, 2 ст.17 КАС України юрисдикції адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України надане визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, як це визначено положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє, чи вчинені дії на підставі закону, в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.
Судом встановлено, що 26 квітня 2013 року Євпаторійська міська рада прийняла рішення № 6-41\33 «Про дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з подальшою передачею у власність» (а.с. 29).
Пунктом першим цього рішення ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, площею 0,1га.
У відповідності з діючим законодавством ОСОБА_1 було укладено договір зі спеціалізованою організацією на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд № 12\166-13 від 08.07.2013 року Розробником проекту землеустрою виступило Приватне підприємство «Інститут «Кримгіінтиз», ліцензія Державного комітету України поземельних ресурсах серії АГ № 583470 від 17.06.2011 року, сертифікат інженера-землевпорядника Неронова Ю.М. от 18.01.2013 року № 1821 (а.с. 9-28).
За наслідками кадастрової зйомки фактична площа земельної ділянки, на яку претендує позивач, складає 0,0983 га.
Міськрайонне управління Держземагенства у м. Євпаторії, Саках і Сакському районі АР Крим надало висновок № 2446/03-31 від 05.11.2013 року у якому відмовило в узгодження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з підстав того, що вказана земельна ділянка, знаходяться у межах двокілометрової прибережної захисної смуги Чорного моря.
Позивач не погодився з відмовою відповідача та наведеними на її обґрунтуванням мотивами, що стало підставою для звернення до суду.
Вирішуючи заявлений позов, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст.118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частиною 4 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до ст. 58 Земельного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, Зайняті:
а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;
б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;
в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені підсмуги відведення для них;
г) береговими смугами водних шляхів. Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.
Відповідно до ч. 3 ст. 60 Земельного кодексу України, прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.
Абзацами 7 та 8 ст. 88 Водного кодексу України, також передбачено, що прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.
Системний аналіз наведених норм, дозволяє дійти висновку, що обов'язковою умовою для визначення та встановлення прибережної захисної смуги є розроблення та затвердження відповідного проекту землеустрою, а також винесення меж такої смуги в натуру (на місцевість).
Як вбачається з заперечень, відповідач вважає, що висновок Міськрайонного управління Держземагенства у м. Євпаторії, Саках і Сакському районі АР Крим є законним є законним та не підлягає скасуванню, а спонукання відповідача до узгодження проекту землеустрою не підлягає задоволенню до встановлення прибережної захисної смуги Чорного моря на території м. Євпаторія, у зв'язку з оновленням та внесенням змін до генерального плану м. Євпаторія, а також приведенням до відповідальності містобудівної документації.
Відповідач вказує, що станом на 06.12.2013 року виконання робіт з встановлення прибережної захисної смуги вздовж Чорного моря на території м. Євпаторія зупинено з ініціативи Євпаторійської міської ради.
На підставі викладеного, судом зроблено висновок, що на момент розгляду справи меж прибережної захисної смуги Чорного моря на території м. Євпаторія не встановлено.
Також суд зазначає, що згідно довідки Міськрайонного управління Держземагентства в м.м. Євпаторії, Саках і Сакському районі АР Крим № 2455/03-23 від 14.06.2013 року (а.с. 12) земельна ділянка, яка проектується до відводу ОСОБА_1 площею 0,1000 га для будівлі та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташований за адресою АДРЕСА_1
Згідно статистичного звіту Державного комітету України по земельним ресурсам «Облік землі» (форма 6-зем) рахується на обліку:
- рядок 12.3. шифр 96 «Землі не передані у власність, не надані у користування в межах населених пунктів»;
- по видам земельних угідь - графа 67 «відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом», в тому числі графа 71 «інші відкриті землі».
Категорія земель - не визначена.
Цільове використання ділянки КВЦНЗ 16 «землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, не передані у власність або користування громадянам та юридичним особам).
Таким чином, наведене свідчить про хибність висновку відповідача, щодо знаходження вказаної земельної ділянки у межах прибережної захисної смуги Черного моря.
Тобто, з вказаного повідомлення відповідача слідує, що територія, на якої розташована запитувана ділянка, належить до земель землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, не передані у власність або користування громадянам та юридичним особам) в межах населених пунктів, а не до земель водного фонду.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що відповідач відмовляючи позивачам у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою по відведенню вищезазначеної земельної ділянки з підстав знаходження її у межах прибережної захисної смуги Чорного моря, діяв невмотивовано, з порушенням вимог чинного законодавства.
Отже, доводи позивачів стосовно не обґрунтованості дій відповідача та прийнятої відмови, знайшли своє підтвердження у суді.
Однак, слід зазначити, позивач у своєму позові просять суд визнати протиправним та скасувати висновок Міськрайонного управління Держземагентства в м.м. Євпаторії, Саках і Сакському районі АР Крим від 05.11.2013 року № 2446/03-31, згідно якого ОСОБА_1 відмовлено в узгодження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 а також зобов'язати повторно розглянути та узгодити проект землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність громадянина ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: : АДРЕСА_1
В свою чергу, положення ч.2 ст. 11 КАС України наділяють суд правом вийти за межи позовних вимог для повного захисту порушених прав позивача.
Приймаючи до уваги викладені висновки суду стосовно безпідставності відмови Міськрайонного управління Держземагентства у мм. Євпаторії, Саках і Сакському районі АР Крим від 05.11.2013 року № 2446/03-31 та зобов'язання вчинення певних дій по відновленню порушених прав, суд вважає за необхідне вийти за межи заявленого позову та визнати протиправною відмову викладену у висновку від 05.11.2013 року № 2446/03-31 і зобов'язати відповідача повторно розглянути проект землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 та узгодити його.
На думку суду, обраний спосіб захисту прав позивачів є повним, достатнім та таким, що відповідає положенням ст. 162 КАС України.
Стаття 71 КАС України передбачає обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги встановлені судом факти та відповідні їм правовідносини, оцінюючи наведені сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявні достатні підстави для задоволення позову з урахуванням викладених вище висновків суду.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Під час судового засідання, яке відбулось 12.12.2013р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 13.12.2013р.
Керуючись ст.ст. 11, 94,160-163,267 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Міськрайонного управління Держземагентства у мм. Євпаторії, Саках і Сакському районі АР Крим від 05.11.2013 року № 2446/03-31 у наданні ОСОБА_1 узгодження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
3. Зобов'язати Міськрайонне управління Держземагентства у мм. Євпаторії, Саках і Сакському районі АР Крим повторно розглянути проект землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 та узгодити його.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) 68,82 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Алексєєва Т.В.