7.1
Іменем України
09 грудня 2013 року Справа № 812/8994/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Ірметової О.В.,
За участю секретаря судового засідання: Семціва О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Селищного голови Сиротинської селищної ради ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Луганській області про скасування припису та постанови про накладення адміністративного стягнення, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Селищного голови Сиротинської селищної ради ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Луганській області про скасування припису та постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 19 по 26 липня 2013 року відповідачем була проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Сиротинської селищної ради м. Сєвєродонецька Луганської області. За результатами перевірки було складено відповідний акт та надано припис від 26.07.2013 про усунення виявлених порушень у встановлений приписом термін. Після спливу вказаного терміну виконання припису було проведено позапланову перевірку про виконання заходів по усуненню порушень зазначених у приписі від 26.07.2013 та складено акт від 08.10.2013, яким було встановлено не повне виконання вимог припису, за що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності. Позивач вважає, що проведення заходів, зазначених у припису можливе лише тільки за умови виділення коштів оргагами місцевого самоврядування.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення вимог, зазначивши, що інспекція при проведенні перевірки діяла в рамках діючого законодавства.
Заслухавши пояснення відповідачів, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено належними доказами наступні обставини.
В період з 19 по 26 липня 2013 року відповідачем була проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Сиротинської селищної ради м. Сєвєродонецька Луганської області
За наслідками здійсненої перевірки 26 липня 2013 року було складено акт (а.с.11) та видано припис від 26.07.2013 (а.с.9), в якому зазначено направити інформацію щодо виконання припису не пізніше 3-х днів після закінчення встановленого терміну виконання кожного пункту припису до відділу екологічного контролю природних ресурсів Лисичанського регіону.
Позивач просить визнати незаконними пункти 2, 4, 5, 7, 10 припису від 26.07.2013, а саме:
- провести Інвентаризацію та паспортизацію зелених насаджень як об'єктів благоустрою на території Сиротинської селищної ради;
- отримати в Держуправлінні з ОНПС у Луганській області дозвіл на викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря та провести інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
- розробити схему санітарного очищення населених пунктів Сиротинської селищної ради м. Сєвєродонецька;
- обладнати територію населених пунктів Сиротинської селищної ради контейнерними майданчиками та урнами для твердих побутових відходів;
- здійснювати контроль шкідливих викидів автомобільних двигунів на токсичність відпрацьованих газів та не перевищувати норматив вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах.
Згідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр). Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до п.7 даного Положення Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).
Відповідно до підпункту 4.2 п.4 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 04 листопада 2011 року № 429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за № 1347/20085, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог: законодавства про охорону атмосферного повітря щодо:
- виконання запланованих і затверджених загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм;
- наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин;
- забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;
- додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря;
- додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб'єктами господарювання;
- порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях;
- надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.
Згідно з п. 6.4 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі передбачено проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування» селищний голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного селища.
Пунктом 5 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що селищний голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
Відповідно до п. 1.2 Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, затверджених наказом від 24.12.2001 за №226 Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України (далі-Інструкція) технічна інвентаризація об'єктів зеленого господарства здійснюється з метою:
охорони та збереження зелених насаджень у містах та селищах міського типу у здоровому і впорядкованому стані;
посилення відповідальності за збереження насаджень підприємств, організацій і установ;
сприяння створенню та формуванню високодекоративних і екологічно ефективних та стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень;
використання даних інвентаризації під час розроблення в містах та селищах міського типу планів зеленого будівництва;
відновлення, реконструкції та експлуатації об'єктів зеленого господарства та проведення в необхідних випадках профілактичних, лікувальних заходів.
Відповідно до п. 1.4 (далі-Інструкція) інвентаризація зелених насаджень проводиться бюро технічної інвентаризації раз на п'ять років з квітня до жовтня і передбачає:
визначення загальної площі, зайнятої об'єктами зеленого господарства, у тому числі деревами, чагарниками, квітниками, газонами, стежками тощо;
визначення кількості дерев і чагарників за видами насаджень, породами, віком, діаметром на висоті 1,3 м стовбурів дерев та стану їхнього утримання;
визначення вартості об'єкта загалом і його окремих ділянок;
вчасне внесення змін, які відбулися в зелених насадженнях, у креслення, технічні паспорти об'єктів зеленого господарства та зведені дані про зелені насадження населеного пункту.
Відповідно до п. 6.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 за №105 (далі - Правил) проводити інвентаризацію та паспортизацію об'єктів благоустрою відповідно до планів та в межах виділених державними адміністраціями в м. Києві та органами місцевого самоврядування коштів.
Згідно п. 14.1.5. Правил, інвентаризація зелених насаджень проводиться відповідно до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, затвердженої наказом Держбуду України від 24.12.2001 N 226, зареєстрованої у Мін'юсті 25.02.2002 за N 182/6470.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані вживати заходів щодо зменшення впливу фізичних факторів.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.
Згідно зі ст. 21 Закону України «Про відходи» органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують:
а) виконання вимог законодавства про відходи;
б) розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів;
в) організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів;
г) затвердження місцевих і регіональних програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням;
д) вжиття заходів для стимулювання суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами;
е) вирішення питань щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами;
є) координацію діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території, в межах компетенції;
з) здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території;
и) ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів;
і) сприяння роз'ясненню законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини ї) здійснення інших повноважень відповідно до законів України;
й) надання згоди на розміщення на території села, селища, міста місць чи об'єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю;
к) надання дозволів на будівництво або реконструкцію об'єкта поводження з відходами на відповідній території селища або міста у порядку, визначеному законом;
л) надання дозволів на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами на відповідній території селища або міста у порядку, визначеному законом;
м) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.
Органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об'єктів поводження з відходами.
Відповідно до п. 4 ст. 35-1 Закону України «Про відходи» під час проектування житлових будинків, громадських, виробничих, складських та інших споруд передбачаються будівництво та облаштування контейнерних майданчиків для роздільного збирання і зберігання побутових відходів, урн для побутових відходів.
Посилання позивача на недостатність коштів для виконання пунктів 2, 4, 5, 7, припису не є підставою визнання незаконних вимог екологічної інспекції щодо заходів, зазначених у пунктів 2, 4, 5, 7 приписі. А вимоги відповідача у зазначених пунктах припису є прямими повноваженнями органів місцевого самоврядування.
Таким чином, підстав для визнання незаконними та скасування пунктів 2, 4, 5, 7 припису не має.
Щодо законності пункту 10 припису, а саме: здійснювати контроль шкідливих викидів автомобільних двигунів на токсичність відпрацьованих газів та не перевищувати норматив вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, суд зазначає, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства, тобто припис може виноситися тільки стосовно порушень, а не порушень, які можуть бути в майбутньому.
Оскільки пункт 10 припису має вимогою на майбутнє без визначення наявного порушення, тому вона є незаконною та підлягає скасуванню.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані частково.
Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Селищного голови Сиротинської селищної ради ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Луганської області про скасування пунктів 2, 4, 5, 7, 10 припису від 26.07.2013 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 10 припису Державної екологічної інспекції Луганської області від 26.07.2013.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Селищного голови Сиротинської селищної ради ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 17,20 грн. (сімнадцять грн. 20 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанову складено у повному обсязі 13 грудня 2013 року
Суддя О.В. Ірметова