11 грудня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1439/13-а
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плеханова З.Б. , суддів Іванчулинець Д.В., Скраль Т.В.
при секретарі Стенавській А.
за участю осіб, які беруть участь у справі :
позивача: ОСОБА_1 ,
відповідача: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області , МВС України - представник Щадей С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області МВС України, про визнання дій неправомірними та стягнення грошової допомоги.
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, МВС України про визнання дій неправомірними та стягнення грошової допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач працював в органах внутрішніх справ України у Закарпатській області, вийшов на пенсію по вислузі років, звільнився у вересні 1996 року. Пенсія призначена на підставі Закону України №2262 від 09.04.1992 року "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб". Трудовий стаж за вислугу складає 43 роки.
У березні 2012 року комісією МСЕК позивача визнано інвалідом війни першої групи від захворювання, котре настало під час проходження служби в органах внутрішніх справ України . Ступінь втрати працездатності від захворювання, котре настало в період проходження служби склало сто відсотків. Тобто УМВС України у Закарпатській області повинно виплатити одноразову грошову допомогу за сто відсотків втрати працездатності від захворювання, котре настало під час проходження служби в органах внутрішніх справ України у Закарпатській області , що склало суму 249480 грн. 00коп . В даний час такі виплати проводять органи внутрішніх справ. 05.11.2013 року позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій зазначає, що згідно розрахунку зроблений ним в позовній заяві, із даної суми позивачем отримано 43680,00 грн., а тому стягненню з МВС підлягає сума в розмірі 205800грн., як одноразову допомогу за втрату ста відсотків працездатності від захворювання, котре настало в період проходження служби в органах внутрішніх справ України в Закарпатській області і отримання першої групи інвалідності.
На вимогу Міністерства внутрішніх справ України зроблено заочний перегляд експертної справи позивача і визначення процентів втрати ним працездатності. , у звязку з чим залишається чинною довідка про 80 відсотків втрати працездатності, яка видана Ужгородською міськрайонною МСЕК 17.07.2003 року .Тому вимоги позивача, до МВС України про виплату одноразової грошової допомоги за отримання першої групи інвалідності і 80 відсотків втрати працездатності від захворювання яке настало в період проходження служби в органах внутрішніх справ України зменшується на 20 відсотків.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві.
Представник відповідачів заперечив проти позову з підстав викладених у письмових запереченнях. Зокрема, відповідач зазначає, що виплата працівникам міліції одноразової грошової допомоги як визначено п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ. Також у зміненій позовній заяві ОСОБА_1 зазначено, що 11.09.2013 року Центром МСЕК переглянуто його експертну справу, в результаті чого змінено довідку про проценти втрати працездатності від 06.03.2012 року, 100% втрати працездатності відмінено та залишено чинною довідку про 80% втрати професійної працездатності, яка видана Ужгородською міжрайонною МСЕК 17.07.2003 року.
МВС України вважає, що після відмови МВС у виплаті допомоги та після звернення позивача до суду, що виразилося у внесенні змін до довідки МСЕК № 7 від 06.03.2012 року про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, підстав для задоволення позову немає.
Також представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що розгляд питання щодо можливості проведення грошової допомоги є можливим , однак позивачу необхідно звернутися знову до УМВС в Закарпатській області .
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в органах внутрішніх справ України у Закарпатській області, вийшов на пенсію по вислузі років, і звільнився у вересні 1996 року. Пенсія призначена на підставі Закону України №2262 від 09.04.1992 року. "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб." Трудовий стаж за вислугу складає 43 роки, що засвідчується довідкою від 05 січня 199 року .( а.с. 7,36).
17.07.2003 останньому після повторного огляду МСЕК встановила II групу інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби в органах внутрішніх справ, зі ступенем втрати професійної працездатності - 80%, у зв'язку з чим на підставі ст. 23 Закону України «Про міліцію» в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 червня 1991 року № 59 ВАТ «НАСК «Оранта» виплатила ОСОБА_1 страхову суму за державним обов'язковим особистим страхуванням ( а.с. 8,18).
06.03.2012 позивачеві після повторного огляду МСЕК встановлено І групу інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби в органах внутрішніх справ, зі ступенем втрати професійної працездатності - 100%.( а.с. 10).
Слід зазначити, що виплата працівникам міліції одноразової грошової допомоги передбачена ст. 23 Закону України "Про міліцію" в порядку та за умов визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції".
При цьому, така виплата як визначено п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ.
Слід зазначити, що ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінченій цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою.
Пунктом 1 Порядку визначено, що одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується, в тому числі, у разі: установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи.
В пункті 7 Порядку встановлено , що орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).
На підставі довідки МСЕК № 7 від 06.03.2012 року про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках позивач в порядку визначеному п. 7 Порядку звернувся до УМВС України в Закарпатській області з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, до якої додав необхідний перелік документів, визначений у п. 5 Порядку.( а. с. 42).
Так, згідно з даною нормою, працівник міліції для виплати грошової допомоги у разі установлення групи інвалідності подає до органу внутрішніх справ за місцем проходження служби:
- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком;
- довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення
ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії,
травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності;
- довідку про грошове забезпечення;
- копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника);
- копію ідентифікаційного номера.
У відповідь позивач отримав Листа від 24.09.2012 року, яким МВСУ вдруге повернуло без права на виплату матеріали на призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що захворювання, яке призвело до інвалідності першої групи не пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, підтвердженням чого є свідоцтво про хворобу від 27 грудня 1996 року ( а. с. 12,43).
Отже, підставою для проведення виплати такої допомоги відповідно до п. 1 Порядку є довідка медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності.
13.09.2013 року представнику МВС надійшов лист Обласного центру МСЕ від 13.09.13 р. № 262/01-40 про те, що обласною контрольною медико-соціальною експертною комісією 11.09.2013 року проведено заочний консультаційний огляд та видано акт огляду № 2237, встановлено першу "Б" групу інвалідності. Ступінь працездатності - 80 %.( а.с.199).
11.09.2013 року (акт огляду № 2237) Центром МСЕК переглянуто його експертну справу, в результаті чого змінено довідку про проценти втрати працездатності від 06.03.2012 року, 100% втрати працездатності відмінено та залишено чинною довідку про 80% втрати професійної працездатності, яка видана Ужгородською міжрайонною МСЕК 17.07.2003 року (акт огляду 887).( а.с. 9).
Таким чином, після відмови МВСУ у виплаті допомоги та після звернення позивача до суду, що виразилося у внесенні змін до довідки МСЕК № 7 від 06.03.2012 року про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, позивачу необхідно було звернутися із відповідною заявою з прикладенням довідки медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності станом на 11.09.2013 року, коли було проведено заочний консультаційний огляд та видано акт огляду № 2237, встановлено першу "Б" групу інвалідності. Ступінь працездатності - 80 %.
Судом встановлено , що так як відповідачі не розглядали питання надання грошової допомоги з врахуванням медичного переогляду позивача від 11.09.2-013 року, то вимога про визнання дій відповідачів неправомірними є необгунутованою.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, про що зазначено у статті 8 КАСУ.
У звязку із вищевказаним принципом суд при вирішення даної справи прийшов до висновку про застосування положень статті 11 КАСУ , де встановлено , що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Оскільки позивач двічі звертався до відповідачів, із заявами про призначення йому грошової допомоги , то звернення втретє є недоцільним та призведе до затягування вирішення даного питання. Оскільки станом 11.09.2013 року було проведено заочний консультаційний огляд та видано акт огляду № 2237, встановлено першу "Б" групу інвалідності. Ступінь працездатності - 80 %., то відповідачам слід розглянути вже подану заяву позивача з врахуванням вказаних нових обставин .
Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В позові ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області МВС України про визнання дій неправомірними та стягнення грошової допомоги - відмовити.
Зобов'язати Управління МВС України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату грошової допомоги та вирішити питання щодо можливості проведення грошової допомоги ОСОБА_1 з врахуванням Акту огляду Обласної МСЕК № 2237 від 11.09.2013 року .
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом одночасного надсилання копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
СуддяЗ.Б. Плеханова
Судді : Д.В. Іванчулинець
Т.В. Скраль
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 11грудня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 грудня 2013 року.