Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 грудня 2013 р. Справа №805/17060/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Михайлик А.С.
при секретарі судового засідання Михайлюк Х.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки
до державного підприємства «Макіїввугілля»
про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій
за участю:
від позивача: Михайлець К.І. (дов. 96/08 від 3 січня 2013 року)
від відповідача: не з'явився
Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 25 вересня 2013 року по 25 листопада 2013 року, призначених за списком № 1, в сумі 2 001,64 грн.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що особам, що працювали в державному підприємстві «Макіїввугілля» на роботах, що надають право на призначення пенсій на пільгових умовах (список № 1) органами пенсійного фонду виплачуються пільгові пенсії. Всупереч положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, підприємством відповідача не було здійснено виплат, направлених на відшкодування органам Пенсійного фонду у передбаченому чинним законодавством порядку витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень та листопад 2013 року в сумі 2 001,64 грн. З огляду на зазначене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 2 001,64 грн.
В судовому засіданні представник позивача надала пояснення аналогічні викладеним в позові, просила суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву, якою визнав позов в повному обсязі та просив суд розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача суд, -
Відповідач - державне підприємство «Макіїввугілля» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 32442295. Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстрований та обліковується в Управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки.
У травні 2013 року позивачем направлено на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з травня 2013 року (арк. справи 7). В зазначеному розрахунку позивачем заявлений місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з травня по грудень 2013 року у розмірі 1 000,82 грн.
Стосовно наявності правових підстав для стягнення в судовому порядку з відповідача суми заборгованості відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.
Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються перехідними положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція), норми яких в цій частині Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не змінювалися.
Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон N 1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного Фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно підпункту 6.1 Інструкції відшкодуванню в розмірі 100 відсотків підлягають витрати Пенсійного Фонду на виплату та доставку пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до пункту 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного Фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надсилався відповідачу розрахунок-повідомлення, складений за формою додатку 7 до Інструкції № 21-1, втім, визначена в ньому сума витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком за списком № 1 за жовтень та листопад 2013 року в сумі 2001,64 грн. відповідачем не відшкодована.
Аналіз Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 6 Інструкції № 21-1 дає підстави дійдення висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначені особам, відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII (далі за текстом Закон № 1788-ХІІ) за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України, в якій зазначено, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Через невідшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень та листопад 2013 року виникла заборгованість в сумі 2 001,64 грн., яка на час розгляду справи відповідачем не сплачена.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по списку № 1 пред'явлених до відшкодування за жовтень та листопад 2013 року в сумі 2 001,64 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, в тому числі, у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, що є підставою для прийняття судом визнання позову та можливості прийняття постанови про задоволення заявлених позивачем вимог.
Підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
З огляду на зазначене на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від N 21-1 від 19 грудня 2003 року та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 69-71, 79, 86, 104-107, 111, 128, 143, 155, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки до державного підприємства "Макіїввугілля" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за жовтень, листопад 2013 року, призначених за списком № 1, в сумі 2 001,64 грн., - задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства "Макіїввугілля" заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за жовтень, листопад 2013 року, призначених за списком № 1, в сумі 2 001,64 грн. (дві тисячі одна гривня 64 копійки).
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови у присутності представника позивача.
Повний текст постанови складений та підписаний 09 грудня 2013 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Михайлик А.С.