"12" грудня 2013 р.Справа № 5/112-Б-10
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: О.Л. Воронюка
Суддів: Г.А. Єрмілова, В.В. Лашина
При секретарі: С.В. Гавричкові
За участю представників сторін:
від ПАТ Комерційний банк „Надра" - Ярославська Ж.М., довіреність № 13-11-7858 від 27.06.2013р.
від ПАТ „Креді Агріколь Банк" - Громова А.В., довіреність № 187712 від 20.03.2012р.
від ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" - Федорова О.В., довіреність № 749768 від 05.12.2013р.
від ПАТ „Укрсоцбанк" - Іванова Ю.О., довіреність № 550893 від 14.11.2013р.
Інші представники учасників провадження у справі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Розглядається у відкритому судовому засіданні апеляційна скарга
ПАТ „Акціонерний „Комерційний банк „Надра"
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 07.11.2013р.
по справі № 5/112-Б-10
за заявою ПАТ „Креді Агріколь Банк"
до МПП „Таврія"
про банкрутство
ліквідатор - арбітражний керуючий Марченко С.О.
Відповідно до ст.ст. 44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами
В судовому засіданні 12.12.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Встановила:
Справу порушено ухвалою господарського суду від 05.11.2010 року за заявою Публічного акціонерного товариства „Креді Агріколь Банк" на загальних підставах, передбачених ст.ст. 6, 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку із неспроможністю Малого приватного підприємства „Таврія" погасити на протязі більше трьох місяців заборгованість, безспірний розмір якої становить більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 23.06.11р., визнано вимоги кредиторів до МПП „Таврія" та затверджено реєстр вимог кредиторів.
Постановою господарського суду Херсонської області від 04.05.2012р. визнано Мале приватне підприємство „Таврія" банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру і призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Білоусова Олексія Анатолійовича, якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру банкрута і забезпечити виконання вимог, передбачених ст. ст. 25-32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та подати до суду звіт і ліквідаційний баланс.
Ухвалою господарського суду від 17.01.2013р. ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Марченка С.О., якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру і подати до суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута.
Ухвалою господарського суду від 03.09.2013р. строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора продовжено.
30.09.2013р. до господарського суду ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Марченко С.О., подано клопотання про надання згоди в порядку п. 4 ст. 42 „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на продаж майнових активів банкрута, що є предметом забезпечення; та скасування всіх обтяжень і арештів, накладених на майно боржника, визнаного банкрутом.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 07.11.2013р. (суддя Ситюк В.Г.) клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Марченко С.О. задоволено. Скасовано арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом - Малого приватного підприємства „Таврія", заборони відчуження та інші обмеження щодо розпорядження його майном. Клопотання ліквідатора в частині надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, ПАТ „Акціонерний „Комерційний банк „Надра" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені клопотання ліквідатора відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, які мають істотне значення для справи
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що господарський суд Херсонської області задовольняючи клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Марченка С.О., про скасування арештів на майно МПП „Таврія", всупереч вимог ст. 43 ГПК України, не повно та не всебічно розглянув всіх обставин справи та не звернув уваги, на той факт, що на час розгляду зазначеного клопотання ліквідатора, в адміністративному окружному судді Херсонської області існує ще один судовий спір щодо майна МПП „Таврія", а саме: щодо поновлення запису обтяження в державному реєстрі іпотек за ПАТ КБ „Надра" на майно комплекс, не житлових будівель та споруд, загальною площею 143,1 кв.м. що знаходиться за адресою: Херсонськоа область, Нововоронцовський район, селище Нововороновка, вул.. Остапа Вишні б.3, яке належить МПП „Таврія" та одночасно знаходиться в заставі у двох кредиторів, а саме: в заставі ПАТ КБ „Надра", та в заставі ТОВ „Фінансова компанія „Приватні Інвестиції" („Кредобанк").
Відзиву на апеляційну скаргу ПАТ „Акціонерний „Комерційний банк „Надра" до Одеського апеляційного господарського суду не надходило.
Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство Малого приватного підприємства „Таврія" у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Враховуючи строки розгляду справи в апеляційній інстанції, судова колегія вважає, що неявка всіх представників сторін у справі про банкрутство Малого приватного підприємства „Таврія" не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами оскарження ухвали відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників ПАТ Комерційний банк „Надра", ПАТ „Креді Агріколь Банк", ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" та ПАТ „Укрсоцбанк" , дослідивши матеріали оскарження ухвали, перевіривши обґрунтованість прийнятої господарським судом ухвали, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ „Акціонерний „Комерційний банк „Надра" не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрута" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Дія статті 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розповсюджується також на об'єкти майна банкрута, що знаходяться в іпотеці та в податковій заставі.
Судова колегія зазначає, що оскільки в процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута, майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.
Тобто, з моменту відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження чи інші обмеження щодо розпорядження його майном підлягають скасуванню.
Існування не скасованих заборон на відчуження активів банкрута перешкоджає ліквідатору у виконанні покладених на нього Законом обов'язків.
Зняття заборон та арештів із майна боржника в порядку ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб та не потребує сплати коштів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВГСУ № Б-50/112-09 від 13.10.2011р., № 20/бб від 18.01.2011р., №Б-24/39-09 від 08.12.2011р., №5/19 від 01.11.2011р., №22/60б від 17.02.2011р., №Б-50/265-10 від 26.07.2011р., №5023/1208/11 від 11.10.2011р., № 5016/343/2012(11/10) від 26.02.2013р.
Відповідно до ст. ст. 49, 50 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, а виконавчий документ надсилається державним виконавцем до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. У такому разі державний виконавець арешти накладені на майно боржника не знімає та не скасовує інші вжиті заходи примусового виконання рішення.
На підставі вищезазначеного та з урахуванням вимог Закону України „Про виконавче провадження" та ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після закінчення виконавчого провадження виконавчий документ надсилається до господарського суду у справу про банкрутство без зняття арешту з майна боржника та без скасування інших вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання рішення.
Питання зняття (скасування) арешту або інших обмежень щодо розпорядження майном боржника, визнаного банкрутом вирішується у справі про банкрутство в порядку, передбаченому Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як вбачається з доданих ліквідатором до клопотання матеріалів, - витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, витягів з реєстру обтяжень нерухомого майна та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про арешти на майно боржника - Малого приватного підприємства „Таврія" накладено арешти, встановлено заборону відчуження майна боржника.
Постановою господарського суду від 04.05.2012р. боржника - Мале приватне підприємство „Таврія" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.
Проте, як вбачається з наданих ліквідатором банкрута витягів з Державних реєстрів, арешти на майно боржника, визнаного банкрутом та інші обмеження щодо розпорядження майном банкрута на цей час не скасовано.
На підставі вищезазначеного, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що знаходження майна боржника - МПП „Таврія", визнаного банкрутом під арештом та забороною щодо його відчуження протирічить вимогам ч. 1 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", обмежує ліквідатора у розпорядженні майном та є перешкодою у проведенні ліквідаційної процедури, у зв'язку з чим, господарським судом правомірно задоволено клопотання ліквідатора про скасування арешту на майно боржника та інших обмежень у його розпорядженні.
Доводи ПАТ „КБ „Надра" щодо передчасності розгляду клопотання, судом не можуть бути прийняті до уваги з наведених вище підстав. Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 23 цього Закону, після винесення постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
При цьому, господарським судом першої інстанції, правомірно залишено без розгляду клопотання ліквідатора в частині надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, оскільки виходячи з приписів п. 11 розділу Х „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 22.12.2011р., згідно яких, - положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено до набрання чинності цим Законом; положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, - провадження у справі про банкрутство та ліквідаційна процедура банкрута - Малого приватного підприємства „Таврія" здійснюється за положеннями Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 30.06.1999р.
Відповідно ж до положень ст. 26 вказаного Закону, за яким здійснюється ліквідаційна процедура, майнові активи, що є предметом застави, на відміну від нової редакції Закону, включаються до складу ліквідаційної маси, але використовуються виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя. При цьому, отримання згоди заставного кредитора на продаж майна, що є предметом застави не потрібно і Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 30.06.1999 р. не передбачено.
У зв'язку з вищенаведеним, господарським судом першої інстанції правомірно задоволено клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Марченко С.О. про скасування арештів, накладених на майно боржника, визнаного банкрутом - МПП „Таврія", заборони відчуження та інші обмеження щодо розпорядження його майном, відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи, ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням належних норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.
Враховуючи, що доводи апеляційної скарги ПАТ „Акціонерний „Комерційний банк „Надра" не спростовують правильних висновків місцевого господарського суду, підстави для скасування ухвали господарського суду Херсонської області від 07.11.2013р. у справі № 5/112-Б-10 - відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 07.11.2013р. у справі № 5/112-Б-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ „Акціонерний „Комерційний банк „Надра" без задоволення.
Повний текст постанови складено та підписано 13.12.2013р.
Головуючий суддя О.Л. Воронюк
Суддя Г.А. Єрмілов
Суддя В.В. Лашин