Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" червня 2013 р. Справа № 61/230-10
вх. № 8400/4-61
Суддя господарського суду: Шатерніков М.І.
при секретарі судового засідання: Кододова М.М.
розглянувши скаргу ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" м. Харків на незаконні дії державного виконавця (вх. №100 від 30.04.2013р.) по справі № 61/230-10
за позовом Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області, м. Харків
до Акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", м. Харків
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Земельний банк", м. Харків
про звернення стягнення на предмет іпотеки
за участю представників сторін:
заявника (боржника) - Хомякова А.Л., дов. від 08.01.2013 року;
стягувача - Зінченко Ю.В., дов. № 1806 від 15.06.2012 року;
3-ї особи - не з'явився
ДВС - Сидоренко О.М., дов. № 03-01/В-6 від 05.06.2013 року.
Господарським судом Харківської області розглянута справа № 61/230-10 за позовом Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області до Акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації"; 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
30.04.2013р. на адресу суду надійшла скарга ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" на незаконні дії державного виконавця під час виконання вказаного наказу господарського суду, в якій заявник просить суд визнати незаконними дії Державної виконавчої служби України стосовно примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2011р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. по справі № 61/230-10 та наказу Господарського суду Харківської області №61/230-10 від 26.06.2012р. у виконавчому провадженні №34207337 щодо проведення опису та арешту нежитлових приміщень 3-го поверху №95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107 в літ. «А-7», які знаходяться за адресою: м. Харків, м-н Рози Люксембург, 10 загальною площею 180,9 кв.м. та нежитлових приміщень 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ. «А-7», які знаходяться за адресою: м. Харків, м-н Рози Люксембург, 10 загальною площею 213,2 кв.м. та встановлення заборони на їх відчуження; визнати незаконними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області стосовно примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2011р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. по справі № 61/230-10 та наказу Господарського суду Харківської області №61/230-10 від 26.06.2012р. у виконавчому провадженні № 34207337 щодо проведення опису та арешту нежитлових приміщень 3-го поверху № 95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107 в літ. «А-7», які знаходяться за адресою: м. Харків, м-н Рози Люксембург, 10 загальною площею 180,9 кв.м. та нежитлових приміщень 6-го поверху № 187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ. «А-7», які знаходяться за адресою: м. Харків, м-н. Рози Люксембург, 10 загальною площею 213,2 кв.м. та встановлення заборони на їх відчуження; визнати недійсним Акт опису та арешту від 22.04.2013р., що складений у виконавчому провадженні № 34207337 з виконання наказу Господарського суду Харківської області № 61/230-10 від 26.06.2012р., виданого на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2011р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. по справі № 61/230-10, згідно якого проведено опис та накладено арешт на нежитлові приміщення 3-го поверху № 95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107 в літ. «А-7», які знаходяться за адресою: м. Харків, м-н Рози Люксембург, 10 загальною площею 180,9 кв.м. та нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ. «А-7», які знаходяться за адресою: м. Харків, м-н. Рози Люксембург, 10 загальною площею 213,2 кв.м. та встановлено заборону на їх відчуження. Обгрунтовуючи свої вимоги заявник посилається на порушення Закону України „Про виконавче провадження" щодо проведення опису та арешту майна боржника при примусовому виконанні рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2011р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. по справі № 61/230-10 у виконавчому провадженні № 34207337, зокрема державним виконавцем не надавався АТ «НТІ ТТР» (скаржнику) строк для самостійного виконання рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2011р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. по справі №61/230-10, тому немає правових підстав розпочинати примусове виконання вказаного рішення суду до моменту закінчення строку самостійного виконання рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2011р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. по справі №61/230-10, який станом на поточну дату не встановлений.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.2013р. розгляд скарги ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" на дії Державної виконавчої служби України було призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.06.2013 р. о 12:00.
Представником стягувача у судовому засіданні, яке відбулося 05.06.2013 р., заявлено усне клопотання про відкладання розгляду скарги, з метою надання часу для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 34207337, з яким представник боржника останній раз знайомився у січні 2013 року перед подачею до господарського суду скарги в порядку ст.121-2 ГПК України, щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.08.2012р., згідно якої відкрито виконавче провадження № 34207337 з виконання наказу Господарського суду Харківської області №61/230-10 від 26.06.2012р. в частині пункту 2, яким передбачено боржнику самостійно виконати рішення суду, а саме, сплатити заборгованість згідно виконавчого документа у строк до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження.
Представники ДВС та стягувача про відкладення розгляду справи заперечували, посилаючись на необґрунтоване затягування судового процесу.
Вирішуючи це клопотання суд виходить з наступного.
Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. В даному разі, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання (місяць), запропоновано сторонам за три дні до судового засідання надати письмові пояснення по справі та нові докази тощо). Проте, нових доказів сторонами не надано та про можливість їх надання в майбутньому в клопотанні боржника про відкладення справи не зазначено, тобто позивачу був наданий час для реалізації свого права, але він своїм правом не скористався.
Суд також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
З огляду на зазначене, суд визнає клопотання боржника про відкладення розгляду справи на іншу дату необґрунтованим, тому відмовляє в його задоволенні.
Представник заявника (боржника) підтримує заявлену скаргу в повному обсязі.
Представник ДВС у судовому засіданні заперечує проти вимог викладених у скарзі у повному обсязі та зазначає про їх безпідставність з підстав зазначених у відзиві на скаргу, наданому до суду 27.05.2013 р. за вх. № 19018 та долученому до матеріалів справи.
Представник стягувача проти доводів, викладених у скарзі заперечує у повному обсязі, про що до суду надані відповідні письмові пояснення (вх. 19943 від 03.06.2013 р.), зокрема наполягає на тому, що правові підстави для визнання незаконними дій ДВС щодо проведення опису та арешту відповідних нежитлових приміщень відсутні, оскільки державний виконавець діяв в межах чинного в Україні законодавства, натомість матеріали даної справи, на думку стягувача, відверто свідчать про небажання боржника виконувати рішення суду та його дії спрямовані на умисне уникнення та затягування строків виконання зобов'язання щодо повернення державних коштів за рахунок заставного майна, на що вказують нескінченні оскарження будь-яких процесуальних документів.
Представник 3-ї особи у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки у судове засідання не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши скаргу ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" на дії ДВС України, вислухавши пояснення представників стягувача, боржника та ДВС, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування скарги та заперечень проти неї, суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.2011 року у справі №61/230-10, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.12р., позов задоволено повністю; з метою задоволення вимог Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області за кредитним договором №5 від 18.06.2008 року у розмірі 50000000,00 грн. за основним боргом, прострочених відсотків за користування кредитом в сумі 8973287,65грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №5/2 від 06.07.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н.О. та зареєстрованого в реєстрі за №2413, а саме: нежитлові приміщення 3-го поверху №95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107 в літ. "А-7", які знаходяться за адресою: м. Харків, м-н. Рози Люксембург, 10 загальною площею 180,9 кв.м. та нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ."А-7", які знаходяться за адресою: м. Харків, м-н. Рози Люксембург, 10 загальною площею 213,2 кв.м., що оцінений (на дату укладення договору іпотеки) в розмірі 4024200,00 грн., шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Стягнуто з АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" на користь Державного бюджету України 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
12 червня 2012 р. рішення господарського суду Харківської області від "10" жовтня 2011 р. по справі 61/230-10 набрало чинності та на його виконання 26 червня 2012 р. видано відповідні накази.
07.08.12р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №34207337 з примусового виконання наказу по справі №61/230-10, виданого господарським судом Харківської області 26.06.12р. про задоволення вимог Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області за кредитним договором № 5 від 18.06.2008 року у розмірі 50000000,00 грн. за основним боргом, прострочених відсотків за користування кредитом в сумі 8973287,65грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №5/2 від 06.07.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н.О. та зареєстрованого в реєстрі за №2413, а саме: нежитлові приміщення 3-го поверху №95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107 в літ. "А-7", які знаходяться за адресою: м. Харків, м-н. Рози Люксембург, 10 загальною площею 180,9 кв.м. та нежитлові приміщення 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ."А-7", які знаходяться за адресою: м. Харків, м-н. Рози Люксембург, 10 загальною площею 213,2 кв.м., що оцінений (на дату укладення договору іпотеки) в розмірі 4024200,00 грн., шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Пунктом 2 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.08.12р. державний виконавець постановив: боржнику самостійно виконати: рішення суду, а саме, сплатити заборгованість згідно виконавчого документа у строк до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження. У п. 3 резолютивної частини тієї ж постанови зазначив, що в разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення розпочати примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.02.2013 р. по справі № 61/230-10, яка була залишена без змін постановою Харківського апеляціного господарського суду від 18.03.2013 р., було задоволено скаргу ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" на постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. про відкриття виконавчого провадження від 07.08.12р. №34207337; скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. про відкриття виконавчого провадження від 07.08.12р. № 34207337 в частині пункту 2, яким передбачено боржнику самостійно виконати рішення суду, а саме сплатити заборгованість згідно виконавчого документа у строк до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження.
04.01.2013 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазур Г.І. з метою примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області №61/230-10 від 26.06.2012р., складено подання до начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про утворення виконавчої групи.
08.01.2013 р. начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволовим В. А. складено подання до в.о. голови Державної виконавчої служби України про утворення виконавчої групи для проведення виконавчих дій щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області № 61/230-10 від 26.06.2012р.
09.01.2013р. за підписом в.о. голови Державної виконавчої служби України Миронюк І. В. винесено постанову про утворення виконавчої групи щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області №61/230-10 від 26.06.2012р., якою було затверджено склад виконавчої групи: керівник групи - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазур Г. І.; члени групи: старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Баранова Я. О., старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Сидоренко О. М., державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Мороз О. І.
Керівником виконавчої групи - головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазур Г. І. складене доручення №1. В якому в межах наданих повноважень вищезазначеним членам виконавчої групи доручено провести виконавчі дії в межах чинного законодавства щодо опису та арешту майна боржника зазначеного у наказі Господарського суду Харківської області №61/230-10 від 26.06.2012р. шляхом складання двох окремих актів опису й арешту майна.
22.04.2013р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Сидоренко О. М., при примусовому виконанні доручення керівника виконавчої групи - головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо проведення опису та арешту майна при примусовому виконанні наказу Господарського суду Харківської області № 61/230-10 від 26.06.2012р. складено Акт опису та арешту майна, згідно якого проведено опис нежитлових приміщень 3-го поверху № 95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107 в літ. «А- 7», які знаходяться за адресою: м. Харків, м-н Рози Люксембург, 10 загальною площею 180,9 кв.м. та нежитлових приміщень 6-го поверху №187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ. «А-7», які знаходяться за адресою: м. Харків, м-н Рози Люксембург, 10 загальною площею 213,2 кв.м., та накладено арешт на описане майно і встановлена заборона їх відчуження.
Як зазначає скаржник в своїй скарзі, після прийняття Харківським апеляційним судом постанови від 18.03.2013 р. по справі № 61/230-10, якою залишено без змін ухвалу господарського суду Харківської області від 21.02.2013 р. по справі № 61/230-10 про задоволення скаргу ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", в порушення приписів ч.1 ст. 27, ч. 2 ст. 35 ЗУ "Про виконавче провадження", державним виконавцем не надавався АТ "НТІ ТТР" (скаржнику) строк для самостійного виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2011р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. по справі №61/230-10, тому немає правових підстав розпочинати примусове виконання вказаного рішення суду до моменту закінчення строку самостійного виконання рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2011р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. по справі №61/230-10, який станом на поточну дату не встановлений.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та вимог скарги, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Також відповідно до ч. 2-4 статті 13 Закону України № 2453 "Про судоустрій та статус суддів" Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовим актами, виданим відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Держаний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст.7 Закону України "Про державну виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В силу ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі по тексту - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
У відповідності до вимог ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": п. 2.1. згідно з частиною другою статті 43 Господарського процесуального кодексу та статтею 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та було наголошено у судовому засіданні самим представником заявника (боржника), останній раз з матеріалами виконавчого провадження № 34207337 представник боржника знайомився у січні 2013 року, тобто достовірно йому невідомо які документи містить дане виконавче провадження, а обставини викладені у скарзі ґрунтуються на припущеннях. Скарга ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" до суду була подана 30 квітня 2013 р., яка, ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.2013 р., була призначена до розгляду на 05.06.2013 р., тобто судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання (місяць), запропоновано сторонам за три дні до судового засідання надати письмові пояснення по справі та нові докази тощо).
З огляду на вищевикладене господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, у зв'язку з чим в її задоволенні необхідно відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 11, 25 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 86, 1212 ГПК України,
У задоволенні клопотання представника боржника про відкладення розгляд справи відмовити.
В задоволенні скарги відмовити повністю.
Суддя Шатерніков М.І.