Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Крижановського В.Я., Чуйко О.Г.,
за участю прокурора Матюшевої О.В.
розглянула в судовому засіданні 28 листопада 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судами апеляційної інстанції, на вирок Гагарінського районного суду м. Севастополя від 6 червня 2012 року і ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 3 грудня 2012 року.
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,
за ч. 2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на 2 роки; за ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 368 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на 3 роки; за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на 1 рік; за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі; а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на 3 роки;
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого,
за ч. 2 ст. 368 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на 3 роки; за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі; а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на 3 роки;
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_3, в порядку ст. 55
КК України (1960 р.) не судимого,
за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 і ч. 1 ст. 368 КК України на 4 місяця арешту; за ч. 2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на 2 роки; за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на 1 рік; а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на 3 роки.
Цим же вироком також засуджено ОСОБА_9, судові рішення щодо якого у касаційному порядку не оскаржено.
Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 3 грудня 2012 року замінено вирок щодо ОСОБА_8, пом'якшено йому покарання: за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 368 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі без конфіскації майна, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на 1 рік; а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 і ч. 1 ст. 368 КК України; ч. 2 ст. 368 КК України та ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 368 КК України остаточно визначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. У решті вирок залишено без зміни.
ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 визнано винними і засуджено за те, що вони у лютому-березні 2011 року вчинили низку службових злочинів за наведених у вироку обставинах.
Так. у лютому-березні 2011 року ОСОБА_5, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище та наділена функціями представника влади, заступником начальника Східно-Черноморського державного басейного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів і регулювання риболовства, виконуючи обов'язки начальника Бахчисарайського територіального відділу цього управління, за попередньою змовою з іншою службовою особою, наділеною функціями представника влади, - ОСОБА_6, ведучим іхтіологом Джанкойського територіального відділу, який з 12 березня 2011 року був переведений на посаду старшого державного інспектора Бахчисарайського територіального відділу цього управління, одержали хабар у розмірі 10 % від загального об'єму виловленої бригадами риби: 1) від бригадира бригади № 3 рибколгоспу «Шлях Ілліча» ОСОБА_10 за лютий 2011 року, що складало 1 000 грн.; 2) від СПД ОСОБА_11 за березень 2011 року, що складало 1 700 грн.; 3) від бригадира бригади № 5 рибколгоспу «Шлях Ілліча» ОСОБА_12 за березень 2011 року, що складало 3 800 грн. Хабар був одержаний ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за невиконання в інтересах ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 дій з використанням наданих їм повноважень, а саме не проведення у повному обсязі перевірок дотримання бригадами вимог КУпАП під час вилову риби і не притягнення їх до адміністративної відповідальності.
У лютому 2011 року ОСОБА_5, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище та наділена функціями представника влади, з корисливих мотивів, з метою отримання систематичної матеріальної вигоди, а саме - систематичного одержання хабара з громадян, які торгували живою рибою на ввіреної йому території, утворив організовану групу, до якої увійшли інспектори Бахчисарайського територіального відділу Східно-Черноморського державного басейного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів і регулювання риболовства ОСОБА_8 (з 9 березня 2011 року) та ОСОБА_9
28 лютого 2011 року ОСОБА_9 та ОСОБА_8, який на той час ще не працював інспектором, діючи з єдиним для усіх членів організованої групи умислом, згідно з розробленим ОСОБА_5 планом, у сел. Масандра м. Ялта виявили ОСОБА_13, який здійснював роздрібну торгівлю свіжою рибою без відповідного дозволу, і домовились з ним про щомісячне одержання хабара у сумі 1 000 грн. з однієї торгової точки за не притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення. 1 та 3 березня 2011 року ОСОБА_9 одержав від ОСОБА_13 у якості хабара гроші загальною сумою 6 000 грн. (по 1 000 грн. з однієї торгової точки незаконної торгівлі свіжою рибою) за березень 2011 року, при цьому 3 000 грн. віддав ОСОБА_5
30 березня 2011 року інспектори ОСОБА_9 та ОСОБА_8, діючи з єдиним для усіх членів організованої групи умислом, домовились про одержання від ОСОБА_13 у якості хабара 6 000 грн. за квітень 2011 року за не притягнення його до адміністративної відповідальності за незаконну торгівлю свіжою рибою, однак не виконали злочин до кінця з підстав, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані правоохоронними органами.
Також ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у березні 2011 року за попередньою змовою між собою, діючи не у складі організованої групи, одержали хабара від ОСОБА_14 і ОСОБА_15 які здійснювали роздрібну торгівлю свіжою рибою без відповідного дозволу, за березень 2011 року, та від ОСОБА_16 за незаконну торгівлю раками, за квітень 2011 року по 1 000 грн. з однієї торгової точки, а саме від ОСОБА_14 - 4 000 грн., ОСОБА_15 - 1 000 грн., ОСОБА_16 - 2 000 грн. за незаконну торгівлю живими водними ресурсами.
Крім того, у березні 2011 року ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за попередньою змовою між собою шляхом обману незаконно заволоділи грошима ОСОБА_17 у розмірі 20 000 грн. за сприяння останньому з використанням службового становища у добичі піску та гравію у руслі ріки Бельбек, хоча за своїм службовим становищем не могли сприяти у цьому.
У касаційних скаргах:
- засуджений ОСОБА_6 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недозволені методи ведення слідства. Стверджує, що здійснював перевірки осіб, які торгували живими водними ресурсами відповідно до вимог закону, і тому вони його обмовили. Зазначає, що матеріалами справи його вина не доведена. Заперечує наявність попередньої змови з ОСОБА_5 Просить змінити судові рішення, перекваліфікувати його дії на ч. 1 ст. 368 КК України з призначенням відповідного покарання;
- засуджений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність і неповноту досудового та судового слідства, істотне порушення кримінально-процесуального закону під час проведення деяких слідчих дій. Стверджують, що справа сфальсифікована, його вина не доведена, на досудовому слідстві до обвинувачених та свідків здійснювали фізичний та психологічний тиск. Просять скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд;
- прокурор порушує питання про скасування ухвали щодо ОСОБА_8 та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Посилається на безпідставне, на його думку, звільнення щодо ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора, а інші касаційні скарги просив залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.
У касаційних скаргах засуджених та захисника порушується питання про перегляд судових рішень у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю й неповнотою досудового та судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанції, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України, вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні зазначених у вироку злочинів ґрунтується на сукупності зібраних у справі і ретельно досліджених судом доказах, і є правильним. За встановлених судом фактичних обставин їх дії кваліфіковано вірно.
Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон, не виявлено.
Доводи у скаргах щодо неправомірних дій працівників міліції, фальсифікації доказів були предметом розгляду судів та не знайшли свого підтвердження.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону під час порушення кримінальної справи, досудового та судового слідства, які б тягнули безумовне скасування судових рішень, не встановлено.
Покарання засудженим призначено у відповідності до вимог закону, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
З матеріалів справи убачається, що апеляційний суд, приймаючи рішення про задоволення апеляцій засудженого ОСОБА_8 та його захисника на суворість призначеного покарання, врахував належним чином зазначені у вироку пом'якшуючі його вину обставини, взяв до уваги конкретні обставини справи - другорядну роль ОСОБА_8 у вчиненні злочинів та нетривалий період роботи в інспекції в частині даного обвинувачення (з 9 по 30 березня 2011 року). Тому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України та звільнивши його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
Отже, апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Наведені в апеляціях доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційних скарг, належним чином перевірено й спростовано.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року, колегія суддів
Вирок Гагарінського районного суду м. Севастополя від 6 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 3 грудня 2012 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 залишити без зміни, касаційні скарги засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7 та прокурора - без задоволення.
М.А. Мороз В.Я. Крижановський О.Г. Чуйко