36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.12.2013 Справа № 917/1980/13
за позовом Комунального підприємства "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради, вул. Авіаторська, 52, м. Лубни, Полтавська обл., 37500
до Лубенського комунального підприємства фірми "Житло", вул. Радянська, 99, м. Лубни, Полтавська обл., 37500
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Лубенська міська рада, вул. Ярослава Мудрого, 33, м. Лубни, Полтавська обл., 37500
про зобов'язання укласти договір на централізоване водопостачання та водовідведення житлового фонду, що знаходиться на балансі відповідача, в редакції тексту договору, запропонованого позивачем
Суддя Ківшик О.В.
Представники :
від позивача : Крамаренко В.В., довіреність № 1 від 19.12.2013 р., паспорт серії КО № 796487, виданий Лубенським МРВ УМВС України в Полтавській області 08.10.2009 р.;
від відповідача : Лисенко А.Ф., довіреність № б/н від 28.10.2013 р., паспорт серії КН № 969161, виданий Лубенським МРВ УМВС України в Полтавській області 23.12.1999 р.;
від третьої особи : не з'явилися. .
У судовому засіданні 29.10.2013 р. в порядку ст. 77 ГПК України з огляду на неповне виконання учасниками процесу вимог суду оголошено перерву до 26.11.2013 р. до 09 год. 00 хв.. Крім того, з метою надання можливості пред'явлення сторонами додаткових письмових доказів та пояснень з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі з урахуванням питань, що були предметом дослідження у судовому засіданні, у судовому засіданні 26.11.2013 р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 11.12.2013 р. до 10 год. 00 хв..
11.12.2013 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Суть спору : розглядається позовна заява Комунального підприємства "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради до Лубенського комунального підприємства фірми "Житло" про зобов'язання укласти договір на централізоване водопостачання та водовідведення житлового фонду, що знаходиться на балансі відповідача, в редакції тексту договору, запропонованого позивачем.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Лубенська міська рада - представництво у судове засідання не забезпечила, надала клопотання вх. № 17735 від 11.12.2013 р. про розгляд справи за відсутності представників останньої.
Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви.
Відповідач проти позову заперечує за мотивами відзиву вх. № 15317 від 29.10.2013 р. та доповнення до відзиву вх. № 17740 від 11.12.2013 р..
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи (у минулих судових засіданнях), оцінивши надані докази,
встановив :
05.08.2013 р. Комунальне підприємство "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради листом № 1-171/1018 (а.с. 26) звернулося до Лубенського комунального підприємства фірми "Житло" з пропозицією щодо укладення договору на централізоване водопостачання та водовідведення відповідно до ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" шляхом направлення відповідного проекту договору.
Листом № 01-03/101 від 20.08.2013 р. (а.с. 47) Лубенське комунальне підприємство фірма "Житло" на пропозицію щодо укладення договору на централізоване водопостачання та водовідведення відмовило, в тому числі з посиланням на неналежне оформлення запропонованого договору.
Викладені обставини позивач розглядає як підставу для звернення до суду з даним позовом з вимогою щодо зобов'язання Лубенського комунального підприємства фірми "Житло" укласти договір на централізоване водопостачання та водовідведення житлового фонду, що знаходиться на балансі відповідача, в редакції тексту договору, запропонованого позивачем.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема, на приписи ст. 24, ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", той факт, що відповідно до рішення 52 сесії 5 скликання від 16.04.2010 р. Лубенської міської ради Комунальне підприємство "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради є єдиним виробником послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на території міста Лубни, а також перебування на балансі Лубенського комунального підприємства фірми "Житло" житлового фонду територіальної громади міста Лубни.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За приписами ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За приписами ст. 19 Закону України від 10.01.2002 р. № 2918-III "Про питну воду та питне водопостачання" (із змінами та доповненнями в редакції, що діє на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України "Про питну воду та питне водопостачання") послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; дальність сторін договору. У договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання. За згодою сторін договору про надання послуг з питного водопостачання у ньому можуть бути зазначені інші умови (ст. 20 Закон України "Про питну воду та питне водопостачання").
За приписами ст. 19, ст. 29 Закону України від 24.06.2004 р. № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" (із змінами та доповненнями) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є : власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником. Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Загальний порядок укладання господарських договорів визначений ст. 181 Господарського кодексу України. Так, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Отже, за наведеними вище нормами укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування, а запропонований зацікавленої в укладенні договору стороною проект повинен містити відомості щодо його істотних умов, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Як вбачається з матеріалів справи, фактично даний спір не стосується врегулювання розбіжностей при укладанні договору, які залишилися неврегульованими в досудовому порядку, оскільки як на момент пред'явлення даного позову до суду, так і на момент прийняття рішення у даній справі між сторонами відсутній переддоговірний спір щодо істотних умов договору : запропонований позивачем проект договору (а.с. 92-99) не містить істотних умов договору, визначених як спеціальною нормою права - ст. 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" - для договору про надання послуг з питного водопостачання, так і визначених загальною нормою права - п. 3 ст. 180 Господарського кодексу України - для господарських договорів (проект договору надісланий з незаповненими відповідними рядками та додатками до договору).
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Викладені обставини унеможливлюють надання оцінки відповідності чи невідповідності умов запропонованого договору вимогам чинного законодавства та дійсному волевиявленню сторін, обраний спосіб захисту порушеного права не сприятиме його реальному відновленню з огляду на обраний спосіб захисту, а тому у позові з даних матеріальних підстав слід відмовити.
Заперечення відповідача проти позову з огляду на неналежне оформлення запропонованого проекту договору суд визнає правомірним.
Понесені при пред'явленні позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
У позові відмовити.
Повне рішення складене 13.12.2013 р..
СУДДЯ О.В.КІВШИК
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.