33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"11" грудня 2013 р. Справа № 918/1676/13
Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом Дубенського міжрайонного прокурора Рівненської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради (далі - Підприємство) до фізичної особи-підприємця Коваль Оксани Сергіївни (далі - Підприємець) про стягнення заборгованості в сумі 5 064 грн. 19 коп.,
за участю представників:
Підприємства: Павлишиної Н.В. за дов. від 15 березня 2013 року № 140,
Підприємця: не з'явився,
прокуратури: Герасимчук Ю.М. за посв. від 20 жовтня 2012 року № 010595,
У жовтні 2013 року Прокурор звернувся до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом в інтересах держави в особі Підприємства, посилаючись на те, що 15 жовтня 2009 року між Підприємством та відповідачем був укладений договір на відпуск теплової енергії № 263. Оскільки Підприємець не в повному обсязі виконав взяте на себе за вказаним договором зобов'язання щодо оплати теплової енергії, поставленої йому у січні 2012 року - квітні 2013 року, заборгувавши таким чином Підприємству 4 497 грн. 18 коп., Прокурор, посилаючись на статті 525, 526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу, а також 396 грн. 96 коп. пені та три проценти річних у розмірі 170 грн. 05 коп., нараховані у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 31 жовтня 2013 року порушено провадження у справі № 918/1676/13, розгляд якої було призначено на 13 листопада 2013 року.
До початку судового засідання 13 листопада 2013 року через канцелярію суду надійшло клопотання Прокурора про долучення до матеріалів справи, зокрема, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який містить інформацію щодо відповідача (а.с. 48-49). З вказаного витягу вбачається, що фізична особа-підприємець Коваль Оксана Сергіївна (ідентифікаційний код: 2938621029) змінила прізвище, та на час розгляду даної справи зареєстрована у вищезазначеному реєстрі як Кузьмич Оксана Сергіївна (ідентифікаційний код: 2938621029). Зазначений факт додатково підтверджується відомостями про дану фізичну особу-підприємця, які містяться на офіційному сайті державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр".
Ухвалою суду від 13 листопада 2013 року розгляд справи відкладено на 27 листопада 2013 року.
Ухвалою суду від 27 листопада 2013 року розгляд справи відкладено на 11 грудня 2013 року.
9 грудня 2013 року через канцелярію суду надійшла заява Підприємства та Прокурора від 6 грудня 2013 року № 50-2534 про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 118-120), в якій останні просили суд стягнути з Підприємця 2 997 грн. 18 коп. основного боргу, 102 грн. 93 коп. пені, а також три проценти річних у розмірі 175 грн. 74 коп. Дана заява прийнята судом до розгляду.
Представники прокуратури та Підприємства у судовому засіданні 11 грудня 2013 року підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 6 грудня 2013 року № 50-2534), та наполягали на їх задоволенні.
У призначені судові засідання відповідач явку свого повноважного представника не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, проте надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі Підприємця.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та Підприємства, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
15 жовтня 2009 року між Підприємцем та Підприємством був укладений договір на відпуск теплової енергії № 263, за умовами якого останнє зобов'язалося надавати споживачеві теплову енергію, а Підприємець, у свою чергу, - прийняти та оплатити її за встановленими тарифами в терміни, передбачені даною угодою (а.с. 28-31).
Вказаний договір підписаний відповідачем, а також уповноваженим представником позивача та скріплений його печаткою.
Відповідно до пункту 1.4 цього договору теплова енергія подається споживачу за адресою: місто Дубно, вулиця Кирила і Мефодія, будинок 6.
Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Згідно загальних відомостей про об'єкти споживача, що є невід'ємною частиною договору від 15 жовтня 2009 року № 263, загальна площа об'єкту відповідача - магазину "Капітошка", розташованого за адресою: місто Дубно, вулиця Кирила і Мефодія, будинок 6, становить 32,5 м2 (а.с. 31).
Споживач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підприємства протягом 5-ти днів з дня отримання рахунку, при цьому споживач самостійно отримує рахунок до 5-го числа кожного наступного місяця. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (пункти 5.3-5.4 договору).
Судом також встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору Підприємство протягом січня 2012 року - квітня 2013 року належним чином виконало свій обов'язок по поставці відповідачу теплової енергії.
Про належне виконання Підприємством своїх зобов'язань за цим договором щодо відпуску теплової енергії також свідчить відсутність з боку Підприємця претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.
Однак всупереч умовам договору відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості теплової енергії, наданої йому у вищезазначений період, виконав лише частково, заборгувавши таким чином Підприємству 2 997 грн. 18 коп. Вказаний факт підтверджується наданими позивачем та Прокурором рахунками, що виставлялись відповідачу на оплату поставленої йому теплової енергії (а.с. 123-133), а також прибутковими касовими ордерами, які свідчать про часткове погашення Підприємцем заборгованості за вищезазначену теплову енергію (а.с. 121-122).
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що сума основного боргу за договором від 15 жовтня 2009 року № 263, яка складає 2 997 грн. 18 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення даної заборгованості перед Підприємством, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог Прокурора про стягнення з Підприємця зазначеної суми, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати вартості наданих йому послуг по відпуску теплової енергії, Прокурор (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 6 грудня 2013 року № 50-2534) просив суд стягнути з Підприємця 102 грн. 93 коп. пені, з яких: 24 грн. 58 коп. - пеня, нарахована на суму основного боргу в розмірі 425 грн. 10 коп. у період з 11 листопада 2012 року по 31 березня 2013 року (за 141 день прострочення платежу); 33 грн. 32 коп. - пеня, нарахована на суму основного боргу в розмірі 732 грн. 23 коп. у період з 11 грудня 2012 року по 31 березня 2013 року (за 111 днів прострочення платежу); 24 грн. 02 коп. - пеня, нарахована на суму основного боргу в розмірі 732 грн. 23 коп. у період з 11 січня 2013 року по 31 березня 2013 року (за 80 днів прострочення платежу); 14 грн. 71 коп. - пеня, нарахована на суму основного боргу в розмірі 732 грн. 23 коп. у період з 11 лютого 2013 року по 31 березня 2013 року (за 49 днів прострочення платежу); 6 грн. 30 коп. - пеня, нарахована на суму основного боргу в розмірі 732 грн. 23 коп. у період з 11 березня 2013 року по 31 березня 2013 року (за 21 день прострочення платежу).
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.3.3 договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також трьох процентів річних від простроченої суми та сплати основного боргу з урахуванням індексу інфляції.
Оскільки заявлений до стягнення розмір вказаної штрафної санкції відповідає вищезазначеним нормам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 102 грн. 93 коп. пені підлягає задоволенню.
Також на підставі вищезазначеної норми договору та статті 625 ЦК України Прокурор і позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 6 грудня 2013 року № 50-2534, просили суд стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 175 грн. 74 коп., з яких: 1 грн. 20 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 505 грн. 69 коп. у період з 11 лютого 2012 року по 10 березня 2012 року (за 29 днів прострочення платежу); 3 грн. 04 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 1 237 грн. 92 коп. у період з 11 березня 2012 року по 10 квітня 2012 року (за 30 днів прострочення платежу); 4 грн. 84 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 1 970 грн. 15 коп. у період з 11 квітня 2012 року по 10 травня 2012 року (за 30 днів прострочення платежу); 17 грн. 30 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 2 287 грн. 35 коп. у період з 11 травня 2012 року по 10 серпня 2012 року (за 92 дні прострочення платежу); 13 грн. 48 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 1 787 грн. 35 коп. у період з 11 серпня 2012 року по 10 листопада 2012 року (за 92 дні прострочення платежу); 5 грн. 44 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 2 212 грн. 45 коп. у період з 11 листопада 2012 року по 10 грудня 2012 року (за 30 днів прострочення платежу); 7 грн. 11 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 2 802 грн. 00 коп. у період з 11 грудня 2012 року по 10 січня 2013 року (за 31 день прострочення платежу); 9 грн. 00 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 3 534 грн. 23 коп. у період з 11 січня 2013 року по 10 лютого 2013 року (за 31 день прострочення платежу); 9 грн. 81 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 4 266 грн. 46 коп. у період з 11 лютого 2013 року по 10 березня 2013 року (за 28 днів прострочення платежу); 12 грн. 33 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 4 998 грн. 68 коп. у період з 11 березня 2013 року по 10 квітня 2013 року (за 30 днів прострочення платежу); 14 грн. 13 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 5 730 грн. 90 коп. у період з 11 квітня 2013 року по 10 травня 2013 року (за 30 днів прострочення платежу); 15 грн. 54 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 6 097 грн. 18 коп. у період з 11 травня 2013 року по 10 червня 2013 року (за 31 день прострочення платежу); 14 грн. 29 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 5 797 грн. 18 коп. у період з 11 червня 2013 року по 10 липня 2013 року (за 30 днів прострочення платежу); 41 грн. 57 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 5 497 грн. 18 коп. у період з 11 липня 2013 року по 10 жовтня 2013 року (за 92 дні прострочення платежу); 7 грн. 02 коп. - три проценти річних, нараховані на суму основного боргу в розмірі 4 497 грн. 18 коп. у період з 11 жовтня 2013 року по 29 жовтня 2013 року (за 19 днів прострочення платежу).
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки заявлений до стягнення розмір трьох процентів річних є арифметично вірними, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми підлягають задоволенню в повному обсязі.
За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (частина 3 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Коваль (Кузьмич) Оксани Сергіївни (35640, Рівненська область, Дубенський район, с. Малі Сади, ідентифікаційний код: 2938621029) на користь комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради (35600, Рівненська область, місто Дубно, вулиця Костянтина Острозького, будинок 23, ідентифікаційний код: 13971076) 2 997 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 18 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 93 коп. пені, а також три проценти річних у розмірі 175 (сто сімдесят п'ять) грн. 74 коп.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Коваль (Кузьмич) Оксани Сергіївни (35640, Рівненська область, Дубенський район, с. Малі Сади, ідентифікаційний код: 2938621029) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 12 грудня 2013 року
Суддя Є.В. Павленко