18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
12 грудня 2013 року Справа № 925/1607/13
Господарський суд Черкаської області в складі
головуючого - судді Єфіменка В.В.,
з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.,
за участю представників сторін:
від позивача - Житнікова Т.А. за довіреністю;
від відповідача - Савицький А.І. - особисто,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу
за позовом Виконавчого комітету Черкаської міської ради
до фізичної особи-підприємця Савицького Андрія Івановича, м. Черкаси
про стягнення коштів, -
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 15 011 грн. 13 коп. боргу за невиконання грошових зобов'язань по договору про надання права тимчасового користування місцем на розміщення зовнішньої реклами у м. Черкаси від 31.07.2008 № 7РП за період з 31.07.2008 по 01.03.2010.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю посилаючись на те, що вартість права тимчасового користування місцями та порядок розрахунків сторонами встановлено у розділі 5 вищевказаного договору, і відповідно до п.5.2 договору з 31.07.2008 місячна плата за загальний обсяг наданих місць розраховується в залежності від кількості наданих місць, зазначених в адресній програмі і згідно додатку до договору загальна сума плати в місяць за 1 рекламну конструкцію становить 405 грн.
Представник позивача зазначив, що відповідно п.5.3 договору оплата повинна була здійснюватись щомісячно до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим та за період з 31.07.2008 по 01.03.2010 відповідачем до місцевого бюджету не було сплачено жодної гривні.
Крім цього, позивач вважає, що згідно п.6.1 договору відповідач зобов'язався відшкодувати в міський бюджет кошти у розмірі 7290 грн. за розміщення зовнішньої реклами з моменту фактичної установки рекламоносія до моменту укладання договору, а тому за двома договірними зобов'язаннями, передбаченими п.5.2 і 6.1 договору, відповідач повинен сплатити 15011,13 грн.
Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими і подав заяву, в якій просив суд застосувати строк позовної давності.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
02.10.2013 через установу поштового зв'язку УДППЗ «Укрпошта» позивач звернувся до господарського суду про стягнення з відповідача 15011,13 грн. за період з 31 липня 2008р. по 01 березня 2010 р.
Виконавчий комітет Черкаської міської ради (далі - позивач) своїм рішенням від 01.03.2005 р. № 316 надав дозвіл приватному підприємцю Радуцькому О.Р. на розміщення рекламного щита з підсвічуванням розміром 3,0 х 6,0 за адресою по вул. Гагаріна навпроти житлового будинку № 83 (а.с.9).
За договором дарування рекламних щитів від 30.01.2007 № 544 підприємець Радуцький О.Р. подарував вищевказаний рекламний засіб фізичній особі підприємцю Савицькому А.І. (а.с.10).
Факт дарування сторонами не оспорюється.
31.07.2008 між позивачем та фізичною особою підприємцем Савицьким А.І. (далі - відповідач) було укладено договір про надання права тимчасового користування місцями на розміщення зовнішньої реклами у м. Черкаси № 7РП, відповідно умов якого виконавчий комітет Черкаської міської ради передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування місця на розміщення зовнішньої реклами за адресою: вул. Гагаріна навпроти будинку № 83 в м. Черкаси та зобов'язався своєчасно здійснювати оплату за користування зазначеним місцем відповідно до адресної програми, яка є невід'ємним додатком до Договору з терміном дії до 01.03.2010.
Згідно п. 13 Правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067 плата за тимчасове користування місцем, що перебуває в комунальній власності, зараховується до бюджетів територіальних громад сіл, селищ і міст.
За період з 31 липня 2008 року по 01 березня 2010 року (строк дії договору) позивачем відповідачу було нараховано 7721 грн. 13 коп. плати за користування місцями для розміщення рекламних засобів.
Згідно п.6.1. договору відповідач зобов'язався відшкодувати в міський бюджет кошти у розмірі 7290 грн. 00 коп. за розміщення зовнішньої реклами з моменту фактичної установки рекламоносія до моменту укладання договору.
П.4.2.1 вищевказаного договору передбачено, що з дати підписання договору надати користувачу право тимчасового користування в адресній програмі для використання місцями, що затверджені в адресній програмі для використання цих місць за цільовим призначенням згідно з пп.2.1 (а.с.12).
Доказів виконання позивачем п. 4.2.1 договору суду не надано, натомість відповідачем надано суду фотокартки, на яких станом на 11.12.2013 зображено рекламоносій - рекламний щит, розміщений по вул.Гагаріна, напроти будинку № 83 у м. Черкаси, який використовується міською радою з вітанням до Дня визволення м. Черкаси від фашистських загарбників - 14 грудня.
В судовому засіданні представник відповідача просив суд застосувати строк позовної давності посилаючись на те, що строк дії договору - до 01.03.2010 включно.
Позовна давність, за визначенням ст. 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (ст. 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України).
Відповідно до 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За приписами ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до умов договору вже із серпня місяця 2008р. знав про невнесення плати відповідачем на виконання зобов'язань по договору. За умовами п.3.1 договору строк його дії до 01.03.2012 включно. На час закінчення дії договору відповідач плати не вносив про що не міг не знати позивач. Після закінчення терміну дії договору позивач не звернувся до суду за стягненням коштів з відповідача і не надав суду доказів про причини пропуску строку позовної давності.
Суд приходить до висновку, що на час звернення позивача до суду строк позовної давності сплинув, а суду немає підстав для його поновлення.
Відповідач заявив про застосування строку позовної давності.
Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у спорі, є підставою для відмови у позові.
З огляду на вищевикладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
У позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному ГПК України після складення повного тексту рішення.
СУДДЯ В.В.Єфіменко
Повне рішення складено і
підписано 16.12.2013.