Справа: № 2-а/2508/7231/2011
Іменем України
29 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Шелест С.Б.
суддів: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 10.10.2011 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату щомісячної грошової допомоги,-
Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 10.10.2011 позов задоволено.
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач постійно проживає на території, яка згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю, а тому має право на отримання щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 30% від мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30% від мінімальної заробітної плати.
Розмір мінімальної заробітної плати для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Всупереч вказаним нормам, відповідач при визначенні позивачу розміру підвищення до пенсії керувався постановою Кабінету Міністрів України, що є неправомірним, оскільки виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами Закон України має вищу юридичну силу, та є пріоритетним у застосуванні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 10.10.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Романчук О.М.
Пилипенко О.Є.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М
Пилипенко О.Є.