ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
10 грудня 2013 року № 826/17319/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І. , суддів Данилишин В.М. Качура І.А. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві
проскасування висновків акту перевірки від 13.06.2013, податкових повідомлень-рішень від 05.07.2013 №11626552206 та №11726552206 та рішень про результати розгляду скарги
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж 7» звернулось до суду з позовом до Державної податкової у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.07.2013 №11726552206, №11626552206.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки викладені в акті від 13.06.2013 №603/22.6/33831847 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авантаж 7» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами №12/91 від 04.12.2012 з ІТОВ «Газпромнефть-Белнефтепродукт» №01-АВН-804 від 17.09.2012 з РУП «Производственное объединение «Беларусьнефть»(Республіка Беларусь), №02-АВН-804 від 07.12.2012 з РУП «Производсвенное об'единение «Белорусьнефть» (Республіка Бєларусь), №03-12/18 від 03.12.2012 з ВАТ «Мозырский нефтеперерабатывющий завод»(Республіка Беларусь) та згідно листів ПАТ КБ «Приватбанк» від 03.04.2013 №Г-31.0.0.0/1-895 (вх від 08.04.2013 №20798/10) та від 07.05.2013 №Г-31.0.0.0/1-8055 (вх ДПІ від 17.05.2013 №27820/10)» є безпідставними та спростовуються наявними матеріалами.
Відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що позивачем допущено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме перевищення 90 денного строку постачання товару з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальника продукції.
27.11.2013 в судовому засідання за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про продовження вирішення справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,
Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Авантаж 7» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами №12/91 від 04.12.2012 ІТОВ «Газпромнефть-Белнефтепродукт», №01-АВН-804 від 17.09.2012 з РУП «Производственное объединение «Беларусьнефть»(Республіка Беларусь), №02-АВН-804 від 07.12.2012 з РУП «Производсвенное об'единение «Белорусьнефть» (Республіка Бєларусь), №03-12/18 від 03.12.2012 з ВАТ «Мозырский нефтеперерабатывющий завод» (Республіка Беларусь) та згідно листів ПАТ КБ «Приватбанк» від 03.04.2013 №Г-31.0.0.0/1-895 (вх від 08.04.2013 №20798/10) та від 07.05.2013 №Г-31.0.0.0/1-8055 (вх ДПІ від 17.05.2013 №27820/10), за результатом якої складено акт від 13.06.2013 №603/22.6/33831847 (далі акт перевірки).
Як вбачається з акту перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем:
- вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме несвоєчасне надходження ТОВ «Авантаж 7» товару від нерезидента за контрактами №12/91 від 04.12.2012 у сумі 124 266,18 доларів США (еквівалент 993 259,58 грн.), кількість днів прострочення -7; №01-АВН-804 від 17.09.2012 у сумі 141 386,75 євро (еквівалент 1 461 224,85 грн.) кількість днів прострочення -1, у сумі 127 282, 12 євро (еквівалент 1 355 843,51 грн.) кількість днів прострочення - 22, у сумі 61 442,0 євро (еквівалент 654 475,47 грн.) кількість днів прострочення - 8, у сумі 312 439,89 євро (еквівалент 3 249 028,05 грн.) кількість днів прострочення - 5, у сумі 191 178,97 євро (еквівалент 1 987 439,22 грн.) кількість днів прострочення - 24, у сумі 180 791,94 євро (еквівалент 1 890 150,81 грн.) кількість днів прострочення - 6, у сумі 21 126,64 євро (еквівалент 220 875,64 грн.) кількість днів прострочення - 1, у сумі 271 700,0 євро (еквівалент 2 846 446,03 грн.) кількість днів прострочення 3, у сумі 186 553,13 євро (еквівалент 1 954 410,81 грн.) кількість днів прострочення - 1; №02-АВН- 804 від 07.12.2012 у сумі 515 183,75 євро (еквівалент 5 636 056,39 грн.) кількість днів прострочення 1, у сумі 431 730,18 євро (еквівалент 4 581 654,51 грн.) кількість днів прострочення - 2; №03-12/18 від 03.12.2012 у сумі 274 373,49 євро (еквівалент 2 948 359,91 грн.) кількість днів прострочення - 9, у сумі 141 342,21 євро (еквівалент 1 505 615,38 грн.) кількість днів прострочення - 13, у сумі 31 053 євро (еквівалент 330 784,94 грн.) кількість днів прострочення - 21;
- п .1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.07.2013
- №11626562206 яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД на суму 583 954,80 грн.,
- №11726552206, яким позивачу нароховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД на суму 170 грн.
За результатом адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.07.2013 №11726552206, яким позивачу нароховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД на суму 170 грн. суд заначаєнастіпне.
Як вбачається з акту перевірки станом на 01.04.2013 у ТОВ «Авантаж 7» існувала прострочена дебіторська заборгованість у розмірі 188 722,12 євро (еквівалент 1 946 259,25 грн.) за імпортним контрактом №01-АВН-804 від 17.09.2012 з РУП "Производственное обьединение "Белоруснефть" (Республіка Білорусь).
Відповідно до п.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.
З акту перевірки вбачається, що позивачем не подано до податкового органу Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.04.2013.
Крім того, перевіркою встановлено, що підприємство не подано до податкового органу довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.04.2013.
З огляду на вищевикладене висновок відповідача про порушення позивачем п.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» є обґрунтованим.
Відповідно до п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю» за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Згідно п.п.2.3. п.2 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 04.10.1999 №542, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.1999 за №712/40 невиконання резидентами вимог щодо порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Відповідно до пп. 2.7 п. 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 №49 порушення резидентами строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою накладення штрафу у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Таким чином позивачем в порушення вимог п.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» не подано до податкового органу Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами та довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.04.2013, що відповідно до пп. 2.7 п. 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 №49 тягне за собою накладення штрафу у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що свідчить про обґрунтованість та правомірність податкового повідомлення-рішення від 05.07.2013 №11726552206, а відтак позовні вимоги у вказаній частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.07.2013 №11626562206 яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД на суму 583 954,80 грн. суд зазначає наступне.
Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі - Закон) встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі якщо таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Перш за все слід зазначити, що термін "відстрочення поставки" в цьому Законі з точки зору валютного контролю фактично означає відстрочення ввезення товару на митну територію України, яке є обов'язковим і не повинно перевищувати 90-денний термін з моменту оплати.
Для встановлення дати імпорту з метою практичного застосування статті 2 Закону слід керуватися нормами валютного, митного законодавства та законодавчими актами, якими регулюється зовнішньоекономічна діяльність, оскільки нормами цього Закону конкретної дати надходження товарів по імпорту, яка застосовується для відрахування 90-денного терміну розрахунків, не встановлено.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Тобто для цілей валютного контролю при здійсненні імпортних операцій має відбутися саме факт ввезення товару на митну територію України, оскільки норма статті 2 Закону є імперативною, якою не ставиться надходження в Україну товару в залежність від переходу права власності на товар.
Термін "момент перетину товаром митного кордону України" конкретизується існуючими нормами у митному законодавстві, зокрема у Митному кодексі України (Кодекс).
Відповідно до п. 4 ст. 4 Митного кодексу України ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.
Згідно з п.49 ст 4 Митного кодексу України пропуск товарів через митний кордон України - надання органом доходів і зборів відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.
Декларація митної вартості - документ встановленої форми, що подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим (ст. 4 п 9 Митного кодексу України).
Дозвіл органу доходів і зборів - надання особі органом доходів і зборів усно, письмово (паперовим або електронним документом) чи шляхом проставляння відбитка особистої номерної печатки на супровідних документах (деклараціях, відомостях) права на вчинення певних дій (п. 10 ст. 4 Митного кодексу України).
Відповідно до ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
З системного аналізу викладеного вбачається, що пропуск товарів через митний кордон України - це надання органом доходів і зборів відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України до митного оформлення шляхом проставляння відбитка особистої номерної печатки на супровідних документах (деклараціях, відомостях).
Відповідно до п 3.3 розділу 3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями від 24.03.1999 №136 банк знімає з контролю операцію нерезидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню на підставі інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-72 «магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування»), а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документу, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.
Як зазначено вище листами ПАТ КБ «Приватбанк» від 03.04.2013 №Г-31.0.0.0/1-895 (вх від 08.04.2013 №20798/10) та від 07.05.2013 №Г-31.0.0.0/1-8055 (вх ДПІ від 17.05.2013 №27820/10) повідомлено про прострочення строку передбаченого ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
З огляду на викладене, твердження позивача, що ним було надано митні декларації зареєстровані в Реєстрі митних декларацій, що свідчать про своєчасне переміщення товару через митний кордон України.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем було укладено імпортний контракт від 04.12.2012 №12/91 з ІТОВ «Газпромнефть-Белнефтепродукт» на придбання товару (гази нафтові зріджені).
На виконання умов зазначеного контракту позивачем перераховано кошти нерезиденту ІТОВ «Газпромнефть-Белнефтепродукт» валютні кошти на загальну суму 137 061 доларів США - гранічний термін надходження товару на суму 12 090 доларів США 07.03.2013, на суму 124 971 доларів США 07.03.2013.
Як вбачається з матеріалів справи у зв'язку з неможливістю виконання умов контракту валютні кошти в сумі 12 766,82 долара США були повернуті 23.01.2013 у тому числі комісія банку 28 доларів США.
Товар від нерезидента надійшов від нерезидента згідно з митними деклараціями на суму 124 266,18 доларів США (еквівалент 993 259,58 грн.), кількість днів прострочення -7.
Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено імпортний контракт 01-АВН-804 від 17.09.2012 з РУП «Производсвенное об'единение «Белорусьнефть» (Республіка Бєларусь).
Актом попередньої планової виїзної перевірки від 14.12.2012 №1185/22-2/33831847за вказаним вище контрактом встановлено дебіторську заборгованість в сумі 61 440 євро (еквівалент 630 805,03 грн.) з граничним строком надходження товару - 26.03.2013.
Перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійснення вказаного вище зовнішньоекономічного контракту та встановлено, що позивачем перераховано нерезиденту РУП «Производсвенное об'единение «Белорусьнефть» (Республіка Бєларусь) валютні кошти в загальній сумі 3 138 076,50 євро (еквівалент 32 878 853,93 грн.).
Як вбачається з матеріалів справи граничний термін надходження товару на суму 141 386,75 євро - 11.03.2013, на суму 61 440 євро -26.03.2013, на суму 68 240 євро - 03.04.2013, на суму 341205 євро - 03.04.2013, на суму 60 940 євро - 10.04.2013, на суму 154 911,09 євро - 30.04.2013, на суму 269 810 євро - 01.05.2013, на суму 201 2012 євро - 05.05.2013, на суму 271700 євро - 02.06.2013, на суму 200 000 євро - 26.06.2013, на суму 22 803,31 євро - 01.07.2013, на суму 31 877,35 євро - 03.07.2013, на суму 52 000 євро -04.07.2013, на суму 41 000 євро - 07.07.2013, на суму 350 000 євро - 22.07.2013, нам суму 106 000 євро - 29.07.2013, на суму 200000 євро - 05.08.2013, на суму 120 000 євро - 12.08.2013, на суму 215 000 євро - 18.08.2013, на суму 90 000 євро - 28.08.2013, на суму 100 000 євро - 03.09.2013.
Податковим органом встановлено несвоєчасне надходження ТОВ «Авантаж 7» товару від нерезидента РУП «Производсвенное об'единение «Белорусьнефть» (Республіка Бєларусь) у сумі 141 386,75 євро (еквівалент 1 461 224,85 грн.) кількість днів прострочення -1, у сумі 127 282, 12 євро (еквівалент 1 355 843,51 грн.) кількість днів прострочення - 22, у сумі 61 442,0 євро (еквівалент 654 475,47 грн.) кількість днів прострочення - 8, у сумі 312 439,89 євро (еквівалент 3 249 028,05 грн.) кількість днів прострочення - 5, у сумі 191 178,97 євро (еквівалент 1 987 439,22 грн.) кількість днів прострочення - 24, у сумі 180 791,94 євро (еквівалент 1 890 150,81 грн.) кількість днів прострочення - 6, у сумі 21 126,64 євро (еквівалент 220 875,64 грн.) кількість днів прострочення - 1, у сумі 271 700,0 євро (еквівалент 2 846 446,03 грн.) кількість днів прострочення 3, у сумі 186 553,13 євро (еквівалент 1 954 410,81 грн.) кількість днів прострочення - 1.
Крім того, позивачем було укладено імпортний контракт №02-АВН-804 від 07.12.2012 з нерезидентом РУП «Производсвенное об'единение «Белорусьнефть» (Республіка Бєларусь) на виконання умов якого позивачем перераховано на користь нерезидента РУП «Производсвенное об'единение «Белорусьнефть» (Республіка Бєларусь) валютні кошти на загальну суму 939 952,0 євро, граничний термін надходження товару - 11.03.2013.
Податковим органом встановлено несвоєчасне надходження ТОВ «Авантаж 7» товару від нерезидента РУП «Производсвенное об'единение «Белорусьнефть» (Республіка Бєларусь)у сумі 515 183,75 євро (еквівалент 5 636 056,39 грн.) кількість днів прострочення 1, у сумі 431 730,18 євро (еквівалент 4 581 654,51 грн.) кількість днів прострочення - 2.
Також, позивачем укладено імпортний контракт №03-12/18 від 03.12.2012 з нерезидентом ВАТ «Мозырский нефтеперерабатывющий завод» (Республіка Беларусь) на виконання умов якого позивачем було перераховано на користьнерезидента грошові кошти в сумі 341 583 євро, гранічний термін надходження товару на суму 310 530,0 євро -05.03.2013на суму 31 053 євро - 06.03.2013.
Податковим органом встановлено несвоєчасне надходження ТОВ «Авантаж 7» товару від нерезидента ВАТ «Мозырский нефтеперерабатывющий завод» (Республіка Беларусь) у сумі 274 373,49 євро (еквівалент 2 948 359,91 грн.) кількість днів прострочення - 9, у сумі 141 342,21 євро (еквівалент 1 505 615,38 грн.) кількість днів прострочення - 13, у сумі 31 053 євро (еквівалент 330 784,94 грн.) кількість днів прострочення - 21.
Висновки Міністерства економіки України про продовження строків розрахунків за вказаними вище контрактами позивачем не надано.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків передбачених статтями 1 та 2 цього закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості непоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.
Таким чином позивачем в порушено вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме порушено строк надходження товару від нерезидентів за вказаними вище контрактами, що тягне за собою відповідальність передбачену ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що свідчить про обґрунтованість та правомірність податкового повідомлення-рішення від 05.07.2013 №11626562206, а відтак позовні вимоги у вказаній частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж 7" не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий Суддя В.І. Келеберда
Судді В.М. Данилишин
І.А. Качур