ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/20360/13 10.12.13
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
доВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"
провідшкодування шкоди в порядку регресу,
Суддя Дупляк О.М.
Представники сторін:
від позивача: Орінко О.Л., за довіреністю,
від відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 9.606,19 грн. та судового збору у розмірі 1.720,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 9.606,19 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2013 порушено провадження у справі № 910/20360/13 та призначено до розгляду на 11.11.2013.
У судове засідання 30.09.2013 представники сторін з'явилися.
Відповідач 07.11.2013 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва подав відзив на позов, в якому заперечив проти позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не додано до матеріалів справи постанови суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а також не вирахувано розмір франшизи за полісом № ВС/6232936.
Ухвалою суду від 11.11.2013 було витребувано у Слов'яносербського міського суду Луганської області інформацію щодо результату розгляду адміністративної справи № 3-1208/2010 щодо притягнення Михайлова Олександра Івановича до відповідальності на підставі ст. 124 КпАП України з наданням відповідної копії постанови у даній справі. Вручення ухвали суду від 11.11.2013 та отримання витребуваного документу було доручено представнику позивача.
Представником позивача у судовому засіданні 10.12.2013 було подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови Слов'яносербського районного суду Луганської області від 30.09.2010 у справі № 3-1208/2010.
У судове засідання 10.12.2013 з'явився представник позивача. Представник відповідача судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 10.12.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Між позивачем та Румянцевим Олександром Івановичем (далі - страхувальник) 10.12.2009 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 3906Г-а/09Л (далі - Договір), за яким було застраховано автомобіль марки «Рено», державний номер ВВ 5707 ВО.
В м. Луганськ 25.08.2010 на перехресті вул. 50 лет образования СССР та вул. Курчатова сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Рено», державний номер ВВ 5707 ВО, який перебував під керуванням Гладкова Віктора Павловича, та транспортного засобу марки «Ауді А6» державний номер ВВ 7009 АВ, який перебував під керуванням Михайлова Олександра Івановича.
Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль марки «Рено» державний номер ВВ 5707 ВО.
Постановою Слов'яносербського районного суду Луганської області від 30.09.2010 у справі № 3-1208/2010 Михайлова Олександра Івановича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до калькуляції № 3906Г09Л02 від 08.09.2010 вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля, склала 9.995,19 грн.
ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 3906Г-а/09Л.4 від 19.10.2010, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 9.606,19 грн.
Дану суму страхового відшкодування, позивач виплатив ПАТ «Індекс-Банк», відповідно до заяви № 20/3302/10 від 08.10.2010, що підтверджується платіжним дорученням № 19 від 19.10.2010 на суму 9.606,19 грн.
Судом установлено, що транспортний засіб «Ауді А6», державний номер ВВ 7009 АВ, застраховано у відповідача згідно полісу № ВС/6232936 страхувальником за яким є Михайлов Олександр Іванович, що підтверджується копією полісу, що знаходить в матеріалах справи.
З заявою від 05.04.2011 вих. № 1506/18/ЦВ, позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача з претензією виплатити страхове відшкодування у розмірі 9.606,19 грн. Відповідач відповіді на таку претензію не надіслав.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.
Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 25.500,00 грн., розмір франшизи становить 510,00 грн.
Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.
З урахуванням наведеного, суд, враховуючи встановлені обставини справи та ліміт відповідальності відповідно до полісу обов'язкового страхування, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 9.606,19 грн. підлягають задоволенню частково, за вирахуванням франшизи за полісом № ВС/6232936 у розмірі - 510,00 грн.
Доводи відповідача стосовно відсутності постанови суду, якою встановлено вину Михайлова О.І. спростовуються наявними матеріалами справи.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-д, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування у сумі 9.096 (дев'ять тисяч дев'яносто шість) грн. 19 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.629 (одна тисяча сімсот двадцять дев'ять) грн. 16 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 13.12.2013.
Суддя Дупляк О.М.