донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.12.2013 р. справа №28/182/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Л.Ф. Чернота
при секретарі судового засідання за участю представників: Демурі О.А.
від позивача:Ніколенко І.В. - довіреність від 03.01.2013 року №522/ю-45
від відповідача:Алфімов М.П. - довіреність від 23.01.2013 року б/н
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь Донецької області
на ухвалу господарського суду Луганської області
від11.11.2013 року
у справі№ 28/182/2011 (суддя: Семендяєва І.В.)
про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 05.12.2011 року
за позовною заявою Товариства обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь Донецької області
до Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», м.Сєвєродонецьк
проcтягнення 3755392 грн. 92 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 05.12.2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» задоволені в повному обсязі, стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» заборгованість в сумі 3755392 грн. 92 коп., державне мито в сумі 25500 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1411 грн. 50 коп. (т. 1 а.с. 72 -74).
26.12.2011 року Господарським судом Луганської області на адресу позивача надісланий наказ про примусове виконання рішення суду від 05.12.2011 року у справі №28/182/2011 (т. 1 а.с. 77).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.11.2013 року розстрочене виконання рішення господарського суду Луганської області від 05.12.2011 року у справі №28/182/2011, з урахуванням часткового погашення відповідачем суми заборгованості, строком на 3 роки, шляхом сплати Товариством з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» заборгованості щомісячно з 01.12.2013 року по 01.06.2016 року рівними частинами по 70206грн. 95коп. (т.2 а.с.35-38).
Не погодившись з ухвалою господарського суду Луганської області від 11.11.2013 року по справі № 28/182/2013, Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує на те, що згадана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, а також невідповідністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та просить скасувати згадану ухвалу суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 05.12.2011 року по справі №28/182/2011.
Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» в апеляційній скарзі вказує на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що відповідачем - Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» не надано належних доказів в підтвердження обґрунтованості доводів заяви про відстрочення виконання рішення суду першої інстанції від 05.12.2011 року по справі № 28/182/2011.
Зауважує на тому, що в розумінні положень ст. 121 Господарського процесуального Кодексу України, скрутний фінансовий стан відповідача не є підставою для відстрочення виконання рішення суду першої інстанції.
Зазначає, що відстрочення рішення суду від 05.12.2011 року по справі №28/182/2011 призведе до погіршення майнового стану позивача, з причини наявності великої кредиторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Пректно-будівельне підприємство «Азовінтекс».
Представник апелянта в судовому засіданні 11.12.2013 року підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції - скасувати.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.12.2013 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, надав клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення від 02.12.2013 року №137 на суму 70206 грн. 95 коп., в підтвердження виконання оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 11.11.2013 року.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Отже, в розумінні наведеної норми відстрочка означає виконання рішення через певний проміжок часу, встановлений господарським судом, після усунення обставин, що унеможливлюють його виконання у встановлені чинним законодавством строки.
Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочення виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Поряд з цим, зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочення є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але, перш за все, повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 05.12.2011 року по справі № 28/182/2011 є платоспроможність боржника та ненадання належних доказів в підтвердження неможливості сплати боргу є недоведеними та безпідставними. Додатково доказів в підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі заявником суду не надано.
За таких підстав, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги згадані доводи апелянта, оскільки така позиція не відповідає нормам процесуального права, а саме, положенням ст.121 Господарського процесуального Кодексу України.
Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Таким чином, в основу судового рішення про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
У заяві про відстрочення виконання рішення суду Товариство з додатковою відповідальнісю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» вказує на те, що виконання рішення суду у встановлені чинним законодавством строки є неможливим, у зв'язку з скрутним фінансовим станом товариства та, що сплата заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості унеможливить повне виконання грошових зобов'язань перед кредиторами і в майбутньому призведе до банкрутства товариства відповідача.
На підтвердження доводів заяви посилається на баланс підприємства, заборгованість перед Пенсійним фондом України, яка складає в розмірі 1147000 грн. 00 коп.
Вказує також на те, що станом на час розгляду справи відповідач частково погасив суму заборгованості перед позивачем в загальному розмірі 280371 грн. 20 коп..
Зазначає, що вживає всі можливі заходи для поліпшення фінансового становища, а саме, відкрив кредитні лінії в ПАТ «ТЕРРА БАНК» в розмірі 480275,00 євро та 830000,00 доларів США, які відкриті для закупівлі матеріалів для виготовлення кінцевої продукції відповідача та закупівлі необхідного обладнання, 01.02.2013 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Синтез ресурс» договір про надання послуг №СС207 та за рахунок отриманих коштів за відповідним договором планує погасити існуючу заборгованість перед позивачем.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення заяви Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 05.12.2011 року у справі № 28/182/2011 на 3 роки з 01.12.2013 року до 01.06.2016 року, а тому, оскаржувана ухвала підлягає залишенню в силі.
Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105, 106, 121 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
1) Апеляційну скаргу Товариства обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» на ухвалу господарського суду Луганської області від 11.11.2013 року по справі №28/182/2011 - залишити без задоволення.
2) Ухвалу господарського суду Луганської області від 11.11.2013 року по справі №28/182/2011 - залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий К.І. Бойченко
Судді Г.І. Діброва
Л.Ф. Чернота