"10" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/6800/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, Державної судової адміністрації України про стягнення вихідної допомоги,
У липні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом до відповідачів про стягнення вихідної допомоги. Посилався на те, що відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожний повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку. Просив стягнути з відповідачів вихідну допомогу в сумі 176553 грн. 52 коп. із застосуванням індексу інфляції по Україні з 1 січня 2011 року по день виплати повної суми вихідної допомоги.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 2 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області на користь ОСОБА_4 вихідну допомогу при виході у відставку у розмірі 176553 грн. 52 коп. В решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 22 червня 1987 року ОСОБА_4 обраний суддею Будьоннівського районного суду м. Донецька, а з 5 серпня 1998 року суддею та головою Волноваського районного суду Донецької області.
Постановою Верховної Ради України від 2 грудня 2010 року № 2762-УI ОСОБА_4 звільнено з займаної посади та від обов'язків судді у зв'язку з поданням заяви про відставку. На підставі Постанови видано наказ голови Волноваського районного суду Донецької області від 28 грудня 2010 року. З довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області № 08-23/1400 від 29 червня 2011 року вбачається, що ОСОБА_4 повинна бути нарахована вихідна допомога у розмірі 176553 грн. 52 коп., яка не сплачена у зв'язку з тим, що на теперішній час дозвіл на виплату з Державної судової адміністрації України не надходив та у бюджеті на 2011 рік виплата вихідної допомоги не запланована.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Законом, який визначає статус суддів і засади матеріального та соціально-побутового забезпечення суддів і підлягає застосуванню в даних правовідносинах є Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року №2862, статтею 43 якого (була чинною до 31 грудня 2010 року) встановлено право судді на відставку.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України статус судді визначається виключно Законами України. Матеріальне та соціально-побутове забезпечення, в тому числі і вихідна допомога, є елементами статусу судді (ст. 42 Закону України «Про статус суддів»). Збереження існуючого статусу судді, недопущення його скасування або звуження його змісту є однією із основоположних гарантій незалежності судді.
Частиною 3 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» передбачено, що судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожний повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453 -VI від 7 липня 2010 року встановлює, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює, зокрема, Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України та Державної судової адміністрації.
За таких обставин, судами зроблено вірний висновок, що позиція Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області щодо відсутності коштів, призначених на виплату вихідної допомоги є необґрунтованою, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань. Так, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Частиною 1 ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який був прийнятий 7 липня 2010 року (в редакції на момент виходу позивача у відставку), було передбачено звільнення від оподаткування вихідної допомоги судді при виході у відставку тобто, законодавець новим Законом продовжив та підтвердив дію правової норми про звільнення від оподаткування вихідної допомоги суддів, яка була раніше передбачена ч. 3 ст. 43 Закону України «Про статус суддів». Лише 2 грудня 2010 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» (набрав чинності з 1 січня 2011 року), який позбавив суддів при виході у відставку отримувати вихідну допомогу без утримання податку.
Оскільки позивач вийшов у відставку 28 грудня 2010 року, а Закон зворотньої дії в часі немає, то суди дійшли до правильного висновку, що вихідна допомога повинна бути виплачена у розмірі 176553 грн. 52 коп.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права безпідставні, не ґрунтуються на доказах та спростовуються висновками судів. Тому колегія суддів, перевіривши у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді:В.В. Тракало Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк