Ухвала від 11.12.2013 по справі 227/2204/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2013 р. м. Київ К/800/46435/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Бутенка В.І., Весельської Т.Ф., Малиніна В.В. (доповідач),

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області про визнання дій відповідача протиправними та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2013 рік.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року, у задоволені позову відмовлено.

У касацій ній скарзі заявник, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить їх рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити позов.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.223 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, при цьому вірно застосував відповідні норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії, З групи, інвалідом війни 3 групи, інвалідність пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується посвідченням та довідкою МСЕК №124487 (а.с.4-7).

Статтею 14 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам війни, передбачено виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст. 12-16 Цього Закону, відповідно до ст.. 17-1 даного Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Відповідно до ст.17-1 Закону України Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 19.06.2003р. № 968-ІУ виплату разової грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», від 25.12.1998р. № 367- XIV передбачено, що порядок виплати разової грошової допомоги ветеранам війни визначається Кабінетом Міністрів України. А Кабінет Міністрів України, в свою чергу, щорічно у проекті Державного бюджету України на відповідний рік, передбачає цільові кошти, необхідні для виплати разової грошової допомоги ветеранам війни.

Такий розмір у 2013 році визначений Кабінетом Міністрів України постановою від 13.03.2013 року за №149.

Виплата разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2013 році була здійснена позивачу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року за №149 відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки ця Постанова є чинною, і підлягає виконанню, а органи уповноважені на здійснення цих виплат у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, - залишити без задоволення.

Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.

Судді: В.В.Малинін

В.І.Бутенко

Т.Ф.Весельська

Попередній документ
36041871
Наступний документ
36041873
Інформація про рішення:
№ рішення: 36041872
№ справи: 227/2204/13-а
Дата рішення: 11.12.2013
Дата публікації: 17.12.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо: