"29" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/38422/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
при секретарі судового засідання: Мосійчук І.М.,
розглянувши касаційну скаргу Черкаської митниці
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року
та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року
по справі №2а-4794/10/2370
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Інвест»
до Черкаської митниці
про скасування податкового повідомлення-рішення та рішень про визначення митної вартості товарів, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Інвест» звернулось до суду із позовом до Черкаської митниці з вимогами, з урахуванням уточнень, про визнання протиправними та скасування:
- податкових повідомлень форми «Р» від 5 жовтня 2010 року № 29 про визначення податкового зобов'язання із ввізного мита за основним платежем в сумі 104 699 грн. 4 коп. та штрафними санкціями в розмірі 52 349 грн. 52 коп., а всього на загальну суму 157 048 грн. 56 коп., та № 30 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за основним платежем в сумі 1 067 930 грн. 47 коп. та штрафними санкціями в розмірі 533 965 грн. 24 коп., а всього на загальну суму 1 601 895 грн. 71 коп.;
- рішення про визначення митної вартості товарів від 3 вересня 2010 року №№ 902000006/2010/000102/3-902000006/2010/000115/3.
На обґрунтування позову Товариство зазначило, що воно подало Митниці всі документи для проведення митного оформлення. Оскільки митний орган визнав митну вартість товарів, будь-яких зауважень щодо їх декларування не мав і надав дозвіл на ввезення товарів на митну територію України, то після оформлення та пропуску товарів через митний контроль підстав для прийняття оскаржуваних повідомлень і рішень у нього не було.
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 17 грудня 2010 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року, позовні вимоги задовольнив, з огляду на їх обґрунтованість.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31 січня 2013 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишив без змін.
У порядку, визначеному главою 3 КАС України, постановою Верховного Суду України від 4 липня 2013 року скасовано ухвалу касаційного суду від 31 січня 2013 року з направленням справи на новий розгляд до цього ж суду.
У касаційній скарзі касатор просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, беручи до уваги висловлену правову позицію Верховного Суду України у даній справі, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що учасником Товариства є компанія з обмеженою відповідальністю «OXFORDCOURT LIMITED» (Великобританія), яка володіє 100% його статутного капіталу. Рішенням від 23 липня 2007 року № 09 ця компанія внесла до статутного капіталу Товариства як іноземну інвестицію майно у вигляді цілісного майнового комплексу для виробництва мінеральної вати на суму 4 891 709 євро, який, у свою чергу, придбаний у фірми «Frydlantke stoirny - Rasll a syn a.s» за контрактом від 9 березня 2007 року № 10-16.2007. Фактурна вартість лінії вказана відповідно до вартості, визначеної у цьому рішенні.
З 23 серпня 2007 року по 18 лютого 2008 року Товариство подало Митниці 156 вантажно-митних декларацій щодо ввезення на митну територію України 23 складових цілісного майнового комплексу для виробництва мінеральної вати із зазначенням фактурної вартості цих складових, визначеної згідно з рішенням від 23 липня 2007 року № 09. Пропуск цього комплексу був здійснений на підставі виданих Товариством простих векселів, які були погашені без сплати ввізного мита.
При проведенні контролюючим органом документальної перевірки встановлено заниження митної вартості товарів при визначенні суми ввізного мита та бази оподаткування ПДВ за 14 ВМД із загальної кількості 156 ВМД, за якими було ввезено лінію для виробництва мінеральної вати, що призвело до заниження відповідної суми податкових зобов'язань.
Суди попередніх інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови наявності обставин, які свідчать про порушення законодавства України під час пропуску товарів через митний кордон України, тобто за умови наявності обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України та на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує. При цьому судами зазначено, що у процесі розгляду даної справи наявність таких обставин встановлено не було.
Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що висновки судів про відсутність обставин, які свідчать про порушення законодавства України під час пропуску товарів через митний кордон України зроблені без належного обґрунтування.
У поданій касаційній скарзі, як на підстави, що підпадають під ознаку порушення законодавства України під час пропуску товарів через митний кордон України відповідачем наведено ряд обставин, зокрема, встановлення країни-виробника обладнання, його індивідуальні властивості тощо, якими, на думку останнього, підтверджується факт 14 поставок товарів на адресу позивача за ціною, що у 3,5 разів була меншою за ціну, сплачену при продажу даного товару виробником на експорт до України, а відтак і обґрунтованість прийняття спірних рішень контролюючого органу.
Приймаючи рішення у даній справі судами попередніх інстанцій не надано вичерпної юридичної оцінки доводам відповідача, з посиланням на відповідні первинні документи, з урахуванням необхідності встановлення наявності або відсутності факту порушення декларантом вимог законодавства України у межах спірних правовідносин. При цьому судами не встановлено, чи підпадають обставини, на які посилається контролюючий орган під ознаки "порушення законодавства" у контексті власне його визначення, та чи встановлені відповідні факти належними засобами та у передбачений чинним законодавством спосіб.
Разом з тим, судам необхідно дослідити обґрунтованість визначення позивачу спірного податкового зобов'язання по кожному факту поставки у межах строків, визначених ст. 15 Закону України від 21.12.2000р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.
Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Черкаської митниці задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року по справі №2а-4794/10/2370 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 6 ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис)Голубєва Г.К.
Судді (підпис)Карась О.В.
(підпис)Рибченко А.О.
Ухвала складена у повному обсязі 31.10.2013р.