26 листопада 2013 року м. Київ К/9991/60601/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Логвиненка А.О.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області та ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про перерахунок пенсії,
У вересні 2010 року управління ОСОБА_2 звернувся до Стахановського міського суду Луганської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про перерахунок пенсії.
Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 09.03.2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області було задоволено частково. Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 09.03.2011 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано правомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області зарахувати ОСОБА_2 до страхового стажу за списком №1 виробництв, робіт, професій та посад на роботах з важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період навчання в професійно-технічному училищі з 01.09.1972 року по 10.06.1976 року, та період військової служби у лавах Радянської армії з 10.11.1977 року по 17.10.1979 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області здійснити перерахунок пенсії в кратному розмірі ОСОБА_2 в період обчислення роботи в районах Крайньої Півночі за списком № 1 з 01.12.1979 року по 29.06.1988 року. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 року та залишити в силі постанову Стахановського міського суду Луганської області від 09.03.2011 року.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області та ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області з 25.09.2007 року, як особа, яка отримує пенсію за віком.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Згідно із підпунктами «з», «к» частини 1, частини 3 пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590, періоди навчання в ПТУ та служби в складі Збройних Сил СРСР прирівнюються до роботи, яка дає право на призначення пенсій на пільгових умовах або в пільгових розмірах.
Враховуючи, що ОСОБА_2 з 1972 року по 1976 рік навчався в ПТУ, що підтверджується дипломом НОМЕР_1, та з 10.11.1977 року по 17.10.1979 року перебував на службі в рядах Радянської Армії, що підтверджується військовим квитком та записами в трудовій книжці, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, зобов'язавши управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області зарахувати ОСОБА_2 до страхового стажу за списком № 1 виробництв, робіт, професій та посад на роботах з важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період навчання в професійно-технічному училищі з 01.09.1972 року по 10.06.1976 року, та період військової служби у лавах Радянської армії з 10.11.1977 року по 17.10.1979 року.
Як вбачається з довідки від 01.07.2007 року № 501 про уточнення особливого характеру роботи та архівної довідки шахти «Воргашорська» від 06.08.2007 року № 563, що позивач працював на шахті «Воргашорська» з повним робочим днем під землею в період з 01.12.1979 року по 29.06.1988 року. У період з 01.12.1979 року по 29.06.1988 року ОСОБА_2 працював на шахті «Воргашорській» підземним електрослюсарем. Шахта знаходиться на території м. Воркута Республікі Комі, яка віднесена до районів Крайньої Півночі.
Відповідно до пункту 5 розділу ХУ Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи до 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Судами першої та апеляційної інстанцій досліджені трудова книжка позивача, довідки від 01.07.2007 року № 501 про уточнення особливого характеру роботи та архівної довідки шахти «Воргашорська» від 06.08.2007 року № 563, які свідчать про те, що ОСОБА_2 працював на шахті «Воргашорська» з повним робочим днем під землею в період з 01.12.1979 року по 29.06.1988 року, що дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити в кратному розмірі перерахунок пенсії ОСОБА_2 в період обчислення роботи в районах Крайньої Півночі за списком № 1 з 01.12.1979 року по 29.06.1988 року
Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» наведену норму викладено в новій редакції, проте у зв'язку із визнанням цих змін такими, що не відповідають Конституції (рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008), на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії діяла вищенаведена редакція статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказана редакція пов'язує розмір перерахованої пенсії із розміром заробітної плати, з якого обчислювалась пенсія (при її первісному призначенні або останньому перерахунку). Тобто, за змістом статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підстави для застосування будь-якого іншого показника (в тому числі і показника заробітної плати за рік, що передує перерахунку) відсутні.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530 встановлено порядок перерахунку пенсій особам, які після її призначення продовжували працювати, відмінний від того порядку, який визначений частиною 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зокрема, встановлено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, застосуванню підлягає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме нормативні положення статті 42 цього Закону, що діяли в редакції до скасування змін, внесених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», та були і залишаються чинними на момент проведення перерахунку пенсії.
За таких обставин, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що зі змісту частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не визначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України. Виходячи з буквального тлумачення частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, відповідач обґрунтовано відмовив позивачу у застосуванні показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» від 20.11.1983 року № 1783, Пенсійному фонду під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» слід застосовувати для визначення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначені Державним комітетом статистики показники за період з 1958 по 2002 рік згідно з додатками 1 і 2.
Згідно із додатками 1 і 2 до постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» від 20.11.1983 року № 1783, середня заробітна плата за 1983 рік становить - 165,75 крб., за 1984 рік - 169,55 руб., за 1985 рік - 173,95 крб., за 1986 рік - 179 крб., за 1987 рік - 185,01 крб., за 1988 рік - 199,79 крб.
Оскільки, постанова Кабінету Міністрів України від 20.11.1983 року № 1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» є чинною, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що вона підлягає застосуванню для визначення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) при призначенні та перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до положень абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці», мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи, що станом на 01.03.2010 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області розрахунок пенсії ОСОБА_2 здійснено таким чином: 2319,41 грн. - основний розмір пенсії, 126,06 грн. - доплата за понаднормативний стаж 22 роки, 448,15 грн. - доплата шахтарям до мінімального розміру, що відповідає вимогам Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про престижність шахтарської праці», суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, відмовивши у задоволенні позовних вимог щодо призначення пенсії в розмірі 80 % його заробітної плати, обчисленої відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.
Згідно із підпунктом 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом 3 частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом встановлено, що ОСОБА_2 в заяві на адресу управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області від 12.05.2010 року просив виключити з розрахункового періоду період з 01.07.2000 року по 31.07.2006 року, тому що це період (60 календарних місяців) не перевищує 10 % від його страхового стажу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду аеляційної інстанції про те, що дії відповідача відповідали вимогам підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до яких, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області та ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про перерахунок пенсії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.Є. Донець
судді: А.О. Логвиненко
В.Ф. Мороз