"26" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/48939/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 5.07.2012р. у справі
за позовом ОСОБА_4
до відповідача Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області
з участю третіх осіб, які не замовляють самостійних вимог на предмет спору - Львівський обласний військовий комісаріат, Жидачівсько-Миколаївський об'єднаний районний військовий комісаріат
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
24.03.2011р. до суду з позовом щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області (далі Пенсійний фонд) призначити пенсію звернувся ОСОБА_4 Свої вимоги позивач мотивував тим, що він, являючись учасником бойових дій, досягнувши 58 років та маючи необхідний стаж роботи, має право на призначення дострокової пенсії, відповідно до ст.16 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 21.07.2011р. в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 5.07.2012р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове про задоволення позовних вимог. Визнано неправомірною відмову та зобов'язано Пенсійний фонд призначити ОСОБА_4, як учаснику бойових дій, пенсію відповідно до ст.16 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Пенсійний фонд звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому, скаржник зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4, згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 14.09.2009р., має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
На повторне звернення позивача до Пенсійного фонду з заявою про призначення дострокової пенсії та документів, які підтверджують його статус учасника бойових дій (а.с.34-39), відповідач рішенням від 10.03.2011р. відмовив в її задоволенні, посилаючись на те, що Жидачівсько-Миколаївський об'єднаний районний військовий комісаріат листом від 21.12.2009р. №1816 відкликав довідку від 27.10.2009р. №977, так як документи, які підтверджують участь у бойових діях на території Республіки Бангладеш, відсутні.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, мають право на пенсію, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Статтею 5 та пунктом 2 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 08.02.94 №63 переліку держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, і періодів бойових дій на їх території, Республіка Бангладеш визнана такою державою в період з 1972р. по 1973р.
Як вбачається з матеріалів справи, Наказом командуючого Червонопрапорним Тихоокеанським флотом від 17.03.1972р. №0016 про підготовку і відправку в Республіку Бангладеш експедиції для розчищення портів від затонулих суден та мінної небезпеки вказано: «Постановою уряду перед флотом поставлене завдання провести розчищення портів Республіки Бангладеш від затонулих суден та мінної небезпеки», а наказами від 22.03.1972р. №0123 та №0144 оголошено про формування з 22.03.1972р. 12-ої експедиції особливого призначення та вказано місце дислокації - порт Читтагонг (Республіка Бангладеш).
Згідно архівної довідки від 16.09.2010р. №12166, ОСОБА_4 в період з 9.12.1973р. по 12.06.1974р. проходив службу в 12-ій експедиції особливого призначення на штатній посаді водолаза.
Отже, оскільки в матеріалах справи містяться належні докази, що підтверджують прийняття позивачем участі у забезпеченні бойової діяльності на території Республіки Бангладеш з 9.12.1973р. по 12.06.1974р., де велися бойові дії і яка віднесена до переліку держав, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1994р. №63, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Пенсійного фонду призначити ОСОБА_4 дострокову пенсію, як учаснику бойових дій, відповідно до ст.16 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом норм матеріального права, висновок суду не спростовують.
Відповідно до ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України ,-
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 5.07.2012р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.
Судді А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз