"03" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/14954/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
при секретарі: Сватко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст і Ко ЛТД»
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2012 року
по справі №2а-8308/10/1870
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст і Ко ЛТД» (надалі - ТОВ «Віст і Ко ЛТД»)
до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області (надалі - Шосткинська МДПІ у Сумській області)
за участю Прокуратури Сумської області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Шосткинської МДПІ у Сумській області від 08.10.2010р. №0000682347/0 та №0000692347/0.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.03.2011р. позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2012р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «Віст і Ко ЛТД» звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2012р. та постановити нове - про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
В подальшому на адресу Вищого адміністративного суду України від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанції, Шосткинською МДПІ у Сумській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Віст і КО ЛТД" з питань правильності нарахування та повноти сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" та ТОВ "Союз Надєжда" за період з 01.04.2008р. по 30.06.2009р., за результатами якої складено акт №1182/2330/35187658 від 27.09.2010р.
На підставі висновків викладених в акті перевірки відповідачем 08.10.2010р. прийнято податкові повідомлення-рішення №0000682347/0, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних (фінансових) санкції та №0000692347/0 згідно яким позивачу визначено зобов'язаний з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкції.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, колегія апеляційного суду цілком вірно та обґрунтовано виходила з наступного.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.11.2008р. між позивачем та ПП "Лотус-Трейдін-Терм" було укладено договір купівлі продажу, відповідно до якого ПП "Лотус-Трейдін-Терм" (продавець) зобов'язався поставити та продати будівельні матеріали відповідно до накладної, що є невід'ємною частиною договору, а позивач (покупець) прийняти та оплатити проданий товар. Крім того, 01.04.2008р. між позивачем та ТОВ «Союз Надєжда» було укладено договір №01/09 про надання маркетингових послуг.
Суми за зазначеними вище договорами підприємством віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат, як це визначено у п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 даного Закону, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
При цьому підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вказаного вище Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Наведені вище положення свідчать про те, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства до складу валових є документальне підтвердження таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю платника.
Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з наступним: або придбанням/виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону дата виникнення права платника податку на податковий кредит - це дата здійснення першої з наступних подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
У п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 наведеного вище Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Системний аналіз наведених положень Закону України «Про податок на додану вартість» дає підстави стверджувати, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє роботи (послуги), на вимогу їх отримувача є підставою для нарахування податкового кредиту.
Крім того, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою їх використання у власній господарській діяльності та підтверджені оформленими належним чином первинними бухгалтерськими документами.
Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
У ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що укладені договори не містить положень щодо найменування, кількості, якості та асортименту, що свідчить про відсутність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договору, оскільки, укладаючи угоду, сторони не домовлялися щодо істотних умов правочину.
Також в матеріалах справи відсутні докази транспортування товару, а саме: товарно-транспортні накладні, довіреність на отримання товару інші первинні документи, що підтверджують зберігання будівельного інструменту та використання у власній господарській діяльності, що вказує на відсутність реального виконання договору.
Крім того, під час проведення перевірки первинні бухгалтерські документи, які відповідно до зазначених вище норм чинного законодавства дають право віднести суми витрат до складу валових витрат та податкового кредиту, у позивача були відсутні. Зазначені документи не були надані позивачем і суду при розгляді справи .
Отже, позивачем не надано доказів, які б підтверджували придбання, зберігання, транспортування, поставку товарів та надання послуг на повну суму включену ним до складу валових витрат та податкового кредиту.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віст і Ко ЛТД» - залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
___________________ О.В. Муравйов