05 грудня 2013 р. Справа № 816/5036/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2013р. по справі № 816/5036/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Полтавського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області третя особа ОСОБА_2
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
14 серпня 2013 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області (далі по тексту - Полтавське МУ УМВС України в Полтавській області, відповідач), третя особа: ОСОБА_2, в якому просила суд визнати протиправними дії Полтавського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області по вилученню автомобіля та передачі з майданчика тимчасового зберігання транспортних засобів ОСОБА_2, та зобов'язання відповідача повернути автомобіль марки Peogeot Partner, легковий універсал, 2006 року випуску, державний реєстр номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 у законне володіння.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року № 816/5036/13-а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Полтавського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року № 816/5036/13-а та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вищевказаний автомобіль вилучено поза межами будь-яких визначених законодавством процедур, дії відповідача по його вилученню та передачі з майданчика тимчасового зберігання транспортних засобів ОСОБА_2 суперечать вимогам чинного законодавства України. Вказує на те, що ОСОБА_2, якому було передано автомобіль, не був законним власником транспортного засобу, оскільки не зареєстрував своє право власності у встановленому законом порядку.
Відповідач в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року № 816/5036/13-а - без змін. Пояснив, що рішенням апеляційного суду Полтавської області від 12.11.2012 року по справі № 22-ц-1690/3255 ухвалено визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль Peogeot Partner 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, а відтак, в силу ст.319 ЦПК України, право власності у ОСОБА_2 на вказаний автомобіль виникло в момент проголошення зазначеного судового рішення. Зазначив, що згідно заяви ОСОБА_2 управлінням ДАІ УМВС України в Полтавській області орієнтовано особовий склад підпорядкованих відділів ДАІ області на затримання автомобіля Peogeot Partner, легковий універсал, 2006 року випуску, д.н.з - НОМЕР_1, що стало приводом для тимчасового затримання вказаного автомобіля. Підставою для повернення автомобіля стала заява ОСОБА_2 від 11.01.2013 року про повернення автомобіля Peogeot Partner, легковий універсал, 2006 року випуску, д.н.з - НОМЕР_1, який знаходиться на майданчику тимчасового утримання на підставі вимог п.12 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого Постановою КМУ від 17.02.2008 №1102 та відповідно до рішення апеляційного суду Полтавської області від 12.11.2012 року. Вважає, що в разі прийняття органами ДАІ рішення на користь позивачки по справі, таке рішення було б прямим протиріччям рішенню апеляційного суду Полтавської області від 12.11.2012 року по справі № 22-ц-1690/3255.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.01.2013 року інспектором ДПС взводу ДПС ДАІ прапорщиком міліції Таранцем В.М. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 №938107 за порушення п. 30.1 Правил дорожнього руху України, автомобіль затримано та доставлено на майданчик для тимчасового зберігання, про що складено акт огляду та затримання транспортного засобу від 10.01.2013 року (а.с.12, 14).
15.01.2013 року старшим інспектором відділу ДАІ Полтавського МУ УМВС майором міліції Ніколенком С.А. винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ВА №241469, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. (а.с.11).
07.02.2013 року постановою в справі про адміністративне правопорушення, винесеною заступником начальника УДАІ УМВС полковником міліції Поліщуком В.В. постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВА №241469 скасовано, а справу закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення (а.с.13).
Автомобіль марки Peogeot Partner, легковий універсал, 2006 року випуску, д.н.з - НОМЕР_1 з майданчика для тимчасового зберігання повернуто ОСОБА_2.
Не погодившись з такими діями відповідача щодо затримання автомобіля та передачі його третій особі ОСОБА_2, позивач звернулась до суду з даним позовом про їх оскарження та про зобов'язання відповідача повернути автомобіль у законне володіння ОСОБА_1.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача по затриманню автомобіля та його передачі з майданчика тимчасового зберігання транспортних засобів ОСОБА_2 є правомірними.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачка ОСОБА_1 зверталась до Полтавського міського управління УМВС України в Полтавській області із заявою щодо повернення їй у володіння спірного автомобіля Peogeot Partner.
Листом № 1/С-155 від 16.07.2013 року позивачці відмовлено у поверненні автомобіля. При цьому, відмову у поверненні ОСОБА_1 автомобіля УДАІ УМВС мотивовано посиланням на рішення апеляційного суду Полтавської області від 12.11.2012 року №22ц-1690/3255, згідно з яким власником автомобіля марки Peogeot Partner, легковий універсал, 2006 року випуску, д.н.з - НОМЕР_1 визнано ОСОБА_2.
Колегія суддів вважає такі висновки відповідача хибними, з огляду на таке.
Так, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 12.11.2012 року визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль Peogeot Partner, легковий універсал, 2006 року випуску, д.н.з - НОМЕР_1 (а.с.21-24).
14.12.2012 року до УДАІ УМВС України в Полтавській області за вх.№С-86/оп надійшла заява ОСОБА_2 про розшук та накладення обмеження на проведення реєстраційних дій на транспортний засіб Peogeot Partner, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, в обґрунтування якої ОСОБА_2 послався на вищезазначене рішення апеляційного суду Полтавської області від 12.11.2012 року №22ц-1690/3255 (а.с.56).
В ході перевірки заяви ОСОБА_2 відділ ДАІ Полтавського міського управління УМВС України в Полтавській області був орієнтований на затримання автомобіля Peogeot Partner, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.57).
10.01.2013 року інспектором ДПС взводу ДПС відділу ДАІ Полтавського міського управління Таранцем В.М., за адресою: м. Полтава, проспект Миру, 30а, зупинено автомобіль Peogeot Partner, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1. Відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення п.30.1 Правил дорожнього руху, дане правопорушення передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП (Керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку).
Автомобіль Peogeot Partner, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 тимчасово затриманий та поміщений на спеціальний майданчик, про що складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 10.01.2013 року.
Колегія суддів зауважує, що процедуру тимчасового затримання, зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках та їх повернення визначено Порядком тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1102 (далі по тексту - Порядок № 1102).
Відповідно до п.2 Порядку № 1102 тимчасове затримання транспортного засобу уповноваженою особою Державтоінспекції проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху.
У разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", уповноважена особа Державтоінспекції негайно тимчасово затримує такий транспортний засіб та доставляє на спеціальний майданчик чи стоянку.
Уповноваженим особам Державтоінспекції забороняється брати участь у здійсненні блокування або евакуації транспортних засобів у випадках, не передбачених законом.
Як встановлено пунктом 4 Порядку № 1102, у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", у присутності двох свідків і представника підприємства, установи або організації, який доставляє транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку, складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу із зазначенням: дати, часу, місця виявлення транспортного засобу і підстави для тимчасового затримання та доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку; посади, місця роботи, прізвища, імені та по батькові особи, яка приймає рішення про тимчасове затримання і доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку; типу, марки, державного реєстраційного номера, переліку недоліків і пошкоджень транспортного засобу, що тимчасово затримується і доставляється на спеціальний майданчик чи стоянку, які можливо встановити під час візуального огляду такого засобу; найменування, місцезнаходження та номера телефону підприємства, установи або організації, які доставляють транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку, державного реєстраційного номера евакуатора; адреси місця зберігання транспортного засобу; посади, прізвища, імені та по батькові особи, яка виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку. Зазначений акт підписують присутні під час його складання особи.
До протоколу і акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу за можливості додаються фотографія транспортного засобу, що підлягає тимчасовому затриманню, і перелік речей, які перебувають в ньому. Протокол підписують особа, яка прийняла рішення про тимчасове затримання транспортного засобу, особа, що виконує роботи з доставлення такого засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, два свідки, а також водій і страховий комісар в разі їх присутності.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 1102 транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більш як на три дні з дати такого затримання.
Строк затримання транспортного засобу обчислюється з моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення або акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а строк зберігання - з моменту доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.
У відповідності до п.12 Порядку № 1102 повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу, та пред'явлення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.
Повернення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за вимогою державного виконавця.
Зі змісту наведених норм Порядку № 1102 вбачається, що затримання транспортного засобу у зв'язку з оголошенням його у розшук, та, відповідно, складення акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, що мало місце у спірних відносинах, можливе лише у випадку, якщо транспортний засіб було оголошено у розшук відповідно до статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, спірний автомобіль Peogeot Partner, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 було оголошено у розшук виключно у зв'язку з надходженням заяви від ОСОБА_2, поза межами процедури, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів, не спростовуючи факту набрання законної сили рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 22.11.2012 року, зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази відкриття виконавчого провадження по виконанню вказаного судового рішення.
У зв'язку з чим, колегія суддів вказує, що тимчасове затримання спірного автомобіля було здійснено без достатньої підстави у розумінні Порядку № 1102.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що ОСОБА_2 на час подання заяви про оголошення у розшук автомобіля Peogeot Partner, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, не зареєстрував належним чином права власності на даний автомобіль, визнаного за ним рішенням Апеляційного суду Полтавської області.
Колегія суддів зазначає, що єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, зокрема, автомобілів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 (далі по тексту - Порядок № 1388).
Як визначено пунктом 3 Порядку № 1388, державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції.
Пунктом 6 Порядку № 1388 встановлено, що транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції (далі - підрозділи Державтоінспекції). Транспортні засоби, що належать декільком фізичним або юридичним особам (співвласникам), за їх письмовою заявою реєструються за однією з таких осіб. У разі відсутності одного із співвласників державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі його письмової заяви.
Відповідно до п.7 Порядку № 1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) у підрозділах Державтоінспекції (крім транспортних засобів, зареєстрованих до набрання чинності цим Порядком) та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 1388 державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух").
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є, зокрема, засвідчена підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.
Як встановлено пунктом 11 Порядку № 1388, державна реєстрація конфіскованих транспортних засобів або транспортних засобів, право власності на які встановлено за рішенням суду, проводиться на підставі відповідного рішення суду із зазначенням марки, моделі, ідентифікаційних номерів складових частин таких засобів, а також реєстраційних документів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (далі - свідоцтво про реєстрацію) або технічного паспорта (у разі їх наявності) з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку. До реєстраційних документів додається договір купівлі-продажу, інший документ, що встановлює право власності, або рішення Кабінету Міністрів України чи комісії, утвореної відповідно до Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 985 (Офіційний вісник України, 2002 р., N 29, ст. 1371), про передачу цих транспортних засобів у разі конфіскації у власність держави.
З огляду на наведені норми, колегія суддів зазначає, що до здійснення процедури реєстрації транспортного засобу, передбаченої Порядком № 1388, ОСОБА_2 не міг вважатися власником даного спірного транспортного засобу у розумінні Порядку № 1102.
Як свідчать матеріали справи, приводом для повернення спірного автомобіля стала заява ОСОБА_2 від 11.01.2013 року про повернення автомобілю Peogeot Partner, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який знаходиться на майданчику тимчасового утримання.
Між тим, слід вказати, що у відповідності до п.12 Порядку № 1102 повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови, зокрема, пред'явлення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, або за вимогою державного виконавця.
Колегія суддів зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 не міг бути пред'явлений, оскільки такий протокол був складений відносно ОСОБА_1.
Як зазначено вище, законним власником спірного автомобіля ОСОБА_2 вважатися не міг з підстав, зазначених вище.
Вимога державного виконавця про повернення автомобіля Peogeot Partner, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, не складалась, та, відповідно, в матеріалах справи відсутня.
Отже, колегія суддів зазначає, що видача вищевказаного автомобіля ОСОБА_2 здійснена відповідачем по справі без належних правових підстав, передбачених пунктом 12 Порядку № 1102.
При цьому, колегія суддів зауважує, що постановою заступника начальника УДАІ УМВС України в Полтавській області від 07.02.2013 року було скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії № 241469 щодо накладення адміністративного стягнення відносно громадянки ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, справу про адміністративне правопорушення - закрито.
Отже, відповідачем в подальшому самостійно було визнано відсутність факту вчинення позивачкою адміністративного правопорушення (п.30.1 Правил дорожнього руху, ч. 6 ст. 121 КУпАП - керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку), який слугував передумовою для затримання спірного автомобіля.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 13.02.2013 року рішення апеляційного суду Полтавської області від 12.11.2012 року №22ц-1690/3255 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с.18-20).
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 29.04.2013 року автомобіль марки Peogeot Partner, легковий універсал, 2006 року випуску, д.н.з - НОМЕР_1 виділено у власність ОСОБА_1 (а.с.25-27).
Тобто, ОСОБА_2, не здійснивши передбачені Порядком № 1388 дії щодо реєстрації спірного автомобіля, так і не набув належним чином зареєстрованого права власності на нього, а тому видача йому у володіння спірного транспортного засобу є безпідставною.
Відповідно до частини другої 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач у спірних правовідносинах, вчинивши дії по вилученню у ОСОБА_1 автомобіля марки Peogeot Partner, легковий універсал, 2006 року випуску, д.н.з - НОМЕР_1 та передачі його з майданчика тимчасового зберігання транспортних засобів ОСОБА_2, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Порядком № 1102, Порядком № 1388, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач правомірності своїх дій у спірних відносинах належним чином не довів.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання вищевказаних дій відповідача протиправними та зобов'язання відповідача повернути автомобіль марки Peogeot Partner, легковий універсал, 2006 року випуску, д.н.з - НОМЕР_1 ОСОБА_1.
Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року № 816/5036/13-а через порушення ним норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, що призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ст. 198, п.п. 3, 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2013р. по справі № 816/5036/13-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Полтавського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Полтавського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області по вилученню у ОСОБА_1 автомобіля марки Peogeot Partner, легковий універсал, 2006 року випуску, державний номерний знак - НОМЕР_1 та передачі його з майданчика тимчасового зберігання транспортних засобів ОСОБА_2.
Зобов'язати Полтавське міське управління Управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області повернути автомобіль марки Peogeot Partner, легковий універсал, 2006 року випуску, державний номерний знак - НОМЕР_1 у законне володіння ОСОБА_1.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.
Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.