05 грудня 2013 р. Справа № 1609/2а-6917/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.
за участю секретаря судового засідання - Мороз Є.В.
позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Голуба С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 21.08.2013р. по справі № 1609/2а-6917/11
за позовом ОСОБА_1
до Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області треті особи Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області
про перерахунок пенсії,-
Постановою Київського районного суду від 05.12.2011 року по справі №2а-6917/11/1609 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про призначення ОСОБА_1 пенсії в частині визначення суми грошового забезпечення для обчислення пенсії та визначення розміру пенсії визнано протиправним.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області обчислити пенсію ОСОБА_1 з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах установлених відповідно до законодавства - відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону України від 04. квітня 2006 року - з 02 серпня 2011 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої пенсії, нарахованої виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії і розмірах установлених відповідно до законодавства - відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону України від 04. квітня 2006 року - з 02 серпня 2011 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2012 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишено без задоволення.
Постанову Київського районного суду від 05.12.2011 року по справі №2а-6917/11/1609 залишено без змін.
05.12.2011 року Київським районним судом м. Полтави видано виконавчий лист по справі.
20.08.2013 року Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. звернувся до суду з поданням, в якому просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Київського районного суду м. Полтаві, на підставі якого видано виконавчий лист №2-а-6917/11/1609 від 05.12.2011, а саме стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не сплаченої пенсії, відповідно до розрахунків від 09.02.2012р. та від 15.05.2012р. в сумі 1533, 78 грн.
В обґрунтування подання зазначив, що боржником (відповідачем по справі) виконано рішення Київського районного суду від 05.12.2011 року по справі №2а-6917/11/1609 у немайновій частині, а саме: здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в сумі 1533, 78 грн., однак, зазначені кошти не були виплачені позивачеві у зв'язку з відсутністю відповідного фінансового ресурсу бюджету, про що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомило Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В.
З огляду на викладене, вказує на наявність обставини, які унеможливлюють виконання судового рішення, що є підставою для звернення до суду з поданням про зміну порядку і способу виконання рішення із зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21.08.2013 року в задоволенні вищевказаного подання було відмовлено.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 21.08.2013 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заявлені вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм чинного законодавства. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Кодексу адміністративного судочинства України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні та в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, як законну та обґрунтовану, оскільки відповідачем по справі було виконано рішення Київського районного суду м. Полтави по справі № 1609/2а-6917/11 в частині здійснення перерахунку пенсії позивачу, про що поінформовано державного виконавця. Крім того, вважає, що належним способом дій суду у спірних відносинах є визнання дій відповідача протиправними і зобов'язання відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до Закону, а не ухвалення рішення про стягнення конкретних сум. Зазначив, що державним виконавцем фактично було поставлено питання не про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, а про зміну змісту судового рішення. З огляду на викладене, стверджує про відсутність підстав для задоволення подання державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення на користь ОСОБА_1
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, третя особа про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, про причини неприбуття суду не повідомив.
У відповідності до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає можливим провести розгляд справи без участі представника третьої особи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. про зміну порядку і способу виконання рішення, суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав для ухвалення рішення про стягнення нарахованої, але не сплаченої пенсії.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Колегія суддів зазначає, що порядок виконання судових рішень про стягнення з Державного бюджету України коштів, боржником за якими є державний орган (підприємство, установа, організація), визначено Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 року № 4901-VІ.
Відповідно до статті 2 Закону України від 5 червня 2012 року № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.
Згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.
Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою Київського районного суду від 05.12.2011 року по справі №2а-6917/11/1609 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області обчислити пенсію ОСОБА_1 з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах установлених відповідно до законодавства - відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року - з 02 серпня 2011 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої пенсії, нарахованої виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії і розмірах установлених відповідно до законодавства - відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року - з 02 серпня 2011 року.
Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 12.07.2013 року за №4445/11-25 на вимогу головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. ВП №36411358 09.02.2013 року та 15.05.2013 року було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в сумі 1533, 78 грн.
Виплати по вищевказаному рішенню суду першої інстанції не були проведені у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування.
Колегія судів зазначає, що відмовляючи у задоволення подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В., суд першої інстанції не враховував, що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.
Зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання.
Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому адміністративний суд повинен виходити з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення яка засвідчена довідкою відповідача.
Судом першої інстанції не були враховані наведені вище приписи Кодексу адміністративного судочинства України, тому судове рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що через порушення норм матеріального та процесуального права суд першої інстанції дійшов невірного висновку, щодо прийняття рішення відмову у задоволенні подання про зміну способу і порядку виконання рішення, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття нового рішення.
Згідно з п.6 ч.1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 21.08.2013 року по справі №1609/2а-6917/11 суду і постановити нову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала Київського районного суду м. Полтави від 21.08.2013 року по справі №1609/2а-6917/11 підлягає скасуванню, з прийняттям нової ухвали про задоволення подання державного виконавця щодо зміни способу і порядку виконання рішення на користь ОСОБА_1
Керуючись 160, 167, 195, 196, п. 4 ст.204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 21.08.2013 року по справі №1609/2а-6917/11 скасувати.
Прийняти нову ухвалу, якою подання Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про зміну способу і порядку виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 21.08.2013 року по справі №1609/2а-6917/11 задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (м. Полтава, вул. Жовтнева, 66, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1) 1533 (одна тисяча п'ятсот тридцять три) грн. 78 коп. нарахованої, але не сплаченої пенсії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Перцова Т.С.
Судді Жигилій С.П. Дюкарєва С.В.
Повний текст ухвали виготовлений 10.12.2013 р.