05 грудня 2013 р.Справа № 2а-12110/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.
за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,
прокурора - Демченка Д.А., представників сторін: позивача - Сіренко Ю.Ю., відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2013р. по справі № 2а-12110/12/2070
за позовом Прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про стягнення податкового боргу,-
Прокурор Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - Дергачівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_3, відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просив суд стягнути з ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) заборгованість по сплаті податкового боргу в сумі 15750,32 грн., в т.ч. єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 2550,32 грн., код платежу 18050400, р/р 31519970700201, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, отримувач УДКСУ у Дергачівському районі, код отримувача 37981703; податок на доходи фізичних осіб у розмірі 9750,00 грн. в розмірі 9750,00 грн., код платежу 11010116, р/р 33212800700201, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, отримувач УДКСУ у Дергачівському районі, код отримувача 37981703; податок на доходи фізичних осіб у розмірі 3450,00 грн., код платежу 11010500, р/р 33211801700201, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, отримувач УДКСУ у Дергачівському районі, код отримувача 37981703.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2013 року за клопотанням представника відповідача провадження в адміністративній справі №2а-12110/12/2070 за позовом Прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі №2а-13897/12/2070.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2013 року провадження у справі було поновлено.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 року по справі № 12110/12/2070 адміністративний позов Прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь державного бюджету України заборгованість по сплаті податкового боргу в розмірі 15750,32 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень 32 коп.) в т.ч.:
- з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 2550,32 грн.;
- з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9750,00 грн.;
- з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3450,00 грн.
Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 року по справі № 12110/12/2070, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що податкові повідомлення-рішення Дергачівської ОДПІ від 01.11.2011 р. №№ 0001301722, 0001311722, 0001321722, за якими утворилась заборгованість, стягнення якої є предметом позову по даній справі, були оскаржені ФОП ОСОБА_3 в судовому порядку, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2013 року по справі № 2а-13897/12/2070 у задоволенні позову відмовлено; ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 було залишено без руху, потім повернуто позивачеві. Вважає, що оскільки на вказану ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 року по справі № 2а-13897/12/2070 відповідачем було подано касаційну скаргу, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2013 року не набрала законної сили, а відтак, стягнення коштів з відповідача по справі до остаточного вирішення питання про скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень є безпідставним. Крім того, вказує на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права (ст.49 Кодексу адміністративного судочинства України - позбавлення представника відповідача права бути присутнім у судовому засіданні, ненадання представнику відповідача можливості ознайомлення з матеріалами справи).
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 року по справі № 12110/12/2070, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Прокурор в надісланих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2013 року по справі № 2а-13897/12/2070, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3 про скасування податкових повідомлень-рішень, у розумінні ч.ч.3, 5 ст.254 КАС України є такою, що набрала законної сили, а відтак, обґрунтовано була врахована судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення по справі № 12110/12/2070. Вважає, що представник відповідача, маючи можливість завчасно ознайомитись з матеріалами справи, таким правом не скористався, а відтак, посилання апелянта на порушення його прав, закріплених у ст.49 КАС України є необґрунтованими.
Представник позивача в судовому засіданні просив суд апеляційної вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 податковим органом були виставлені наступні податкові повідомлення-рішення: № 0001301722 від 01.11.2011р. на суму 3600,00 грн., в тому числі за основним платежем 3000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 600,00 грн.; № 0001311722 від 01.11.2011р. на суму 9750,00 грн., в тому числі за основним платежем 7800,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1950,00 грн.; № 0001321722 від 01.11.2011р. на суму 3450,00 грн. Сума, що підлягає сплаті за даними податковими повідомленнями-рішеннями складає 16800,0 грн. Також, у відповідача наявна заборгованість по сплаті єдиного податку 300,00 грн. Крім того, у зв'язку з несвоєчасною сплатою коштів за податковим повідомленням-рішенням № 0001301722 від 01.11.2011 року відповідачеві нараховано пеню в розмірі 0,26 грн. Враховуючи наявну у ФОП ОСОБА_3 переплату, відображену в обліковій картці платника податків, сума податкового боргу відповідача складає 15750,32 грн.
Наполягає на тому, що оскільки постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2013 року по справі № 2а-13897/12/2070 набрала законної сили 12.08.2013 року, сума податкового боргу в розмірі 15750,32 грн. є узгодженою, а відтак, підлягає сплаті. У зв'язку з тим, що зазначена сума не була сплачена відповідачем самостійно, позивач був змушений звернутись до суду з даним позовом про стягнення боргу в примусовому порядку.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Дергачівської МДПІ Харківської області було проведено позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питання відповідності відображення в обліку та звітності використання праці найманих працівників за січень 2010 року - вересень 2011 року та здійснення господарської діяльності без державної реєстрації позивачем.
За результатами зазначеної перевірки складено акт від 14.10.2011р. № 847/17-205/228/НОМЕР_1, яким зафіксовано порушення ст. 2 Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 в редакції від 28.06.1999р. № 746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" - ставка єдиного податку за найманого робітника ОСОБА_4 за травень-вересень 2011 року не збільшена на 50 %, довідки про трудові відносини в Дергачівській МДПІ не оформлювались; порушення п.п. 19.2 "а" п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: податок з доходів фізичних осіб в сумі 1200,00 грн. з виплачених доходів найманому працівнику ОСОБА_5 за період з вересня по грудень 2010 року в сумі 8000,00 грн., який працював без оформлення трудових відносин, не утримано та не перераховано в бюджет; порушення п. 19.2 "б" п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", яке полягає у тому, що в звітах за формою 1-ДФ за ІІІ, IV квартали 2010 року не відображені виплати найманим працівникам, які працюють без оформлення трудових відносин; порушення п. 176.2 "а" ст. 176 Податкового кодексу України в частині неутримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 6600,00 грн. з заробітної плати в загальній сумі 44000,00 грн., фактично виплаченої найманим працівникам за січень-серпень 2011 року; порушення п.п. 176.2 "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, яке полягає у тому, що в звітах за формою 1-ДФ за І, ІІ квартали 2011 року не відображені виплати найманим працівникам, які працюють без оформлення трудових відносин; порушення п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ Податкового кодексу України, яке полягає в тому, що позивач у встановлені терміни не подав до податкової інспекції декларацію про доходи, отримані від провадження діяльності не у межах обраного ним виду діяльності за 2010 рік (а.с.17-27).
На підставі зазначеного акту податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:
- №001301722 від 01.11.2011р., згідно якого позивачу нараховано грошове зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 3600,00 грн., в тому числі за основним платежем 3000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 600,00 грн. (з них залишок несплаченої суми складає 2550,32 грн.).
- №001311722 від 01.11.2011р., яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 9750,00 грн., в тому числі за основним платежем 7800,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1950,00 грн.;
- №001321722 від 01.11.2011р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 3450,00 грн. (а.с.11-13).
Враховуючи те, що у ФОП ОСОБА_3 згідно облікової картки малась переплата, беручи до уваги, що податковим органом було нараховано відповідачеві пеню у розмірі 0,26 коп., загальна сума, що підлягає сплаті за даними податковими повідомленнями-рішеннями складає 15750,32 грн..
ФОП ОСОБА_3, не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями № 0001301722 від 01.11.2011р., № 0001311722 від 01.11.2011р., № 0001321722 від 01.11.2011р., звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2013 р. по справі № 2а-13897/12/2070 в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (третя особа прокуратура Фрунзенського району м. Харкова) про скасування податкових повідомлень - рішень - відмовлено (а.с.110-115).
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2013 року по справі № 2а-13897/12/2070 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2013 року повернуто позивачу (а.с.123).
Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2013 р. по справі № 2а-13897/12/2070 набрала законної сили, податкові повідомлення-рішення № 0001301722 від 01.11.2011р., № 0001311722 від 01.11.2011р., № 0001321722 від 01.11.2011р. не скасовані та вважаються дійсними, отже, є узгодженими.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_3 16.12.2010 р. було подано до Дергачівської МДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Зі змісту заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності чисельність працівників на день складання заяви складає 1 чоловік. Таким чином, щомісячна сплата відповідачем єдиного податку з фізичних осіб становить 300,00 грн.
Граничний термін сплати податкового зобов'язання в розмірі 300,00 грн. для відповідача є 20.11.2011 р.
На час розгляду адміністративної справи вказане податкове зобов'язання ФОП ОСОБА_3 не сплачено.
У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки, Дергачівською МДПІ Харківської області на адресу відповідача направлено податкову вимогу №1263 від 24.11.11 року.
На час розгляду адміністративної справи, згідно довідки податкового органу №1134/10/20-11-17-03-10 від 24.09.2013 року сума заборгованості не сплачена та складає 15750,32 грн., що слугувало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності законних підстав для стягнення несплаченої суми боргу в розмірі 15750,32 грн., оскільки відповідачем не виконано свого обов'язку зі сплати грошового зобов'язання за податковими повідомленнями - рішеннями від 01.11.2011 року № 0001301722, № 0001311722, № 0001321722, які є дійсними та узгодженими, а також грошового зобов'язання зі сплати єдиного податку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
У відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як визначено у пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошовим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Як встановлено пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що податковим повідомленням-рішенням Дергачівської МДПІ у Харківській області від 01.11.2011 року № 0001301722 позивачеві визначено грошове зобов'язання з єдиного податку в розмірі 3600,00 грн., в тому числі за основним платежем 3000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 600,00 грн. При цьому, як зазначив позивач та не заперечується відповідачем по справі, залишок несплаченої позивачем суми єдиного податку складає 2550,32 грн..
Податковими повідомленнями-рішеннями від 01.11.2013 року № 0001311722, № 0001321722 позивачеві визначено грошове зобов'язання з ПДВ в розмірі 9750,00 грн. та 3450,00 грн. відповідно.
Матеріалами справи підтверджено, що податкові повідомлення-рішення №№ 0001301722, 0001311722, 0001321722 були отримані ФОП ОСОБА_3 особисто 01.11.2011р., про що свідчить підпис відповідача на корінцях вказаних податкових повідомлень-рішень, копії яких наявні в матеріалах справи.
Однак, у десятиденний строк, встановлений пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України та зазначений у податкових повідомленнях-рішеннях, сума грошового зобов'язання, визначена вказаним податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем сплачена не було.
При цьому, з позовом про скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень ФОП ОСОБА_3 звернувся до суду лише 17.12.2012 року.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що грошові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 01.11.2013 року №№ 0001301722, 0001311722, 0001321722, є узгодженими.
Матеріалами справи підтверджено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2013 р. по справі № 2а-13897/12/2070 в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Дергачівської міжрайонної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, третя особа - прокуратура Фрунзенського району м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено (а.с.110-115).
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2013 р. по справі № 2а-13897/12/2070 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Дергачівської міжрайонної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, третя особа - прокуратура Фрунзенського району м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без руху (а.с.123).
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2013 року по справі № 2а-13897/12/2070 апеляційну скаргу було повернуто позивачеві.
У відповідності до ч.ч.3, 5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
З огляду на вищезазначене, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2013 р. по справі № 2а-13897/12/2070 набрала законної сили в силу частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України 12.08.2013 року.
Відповідно до ч.1. ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується про розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Тобто, правомірність податкових повідомлень-рішень від 01.11.2011 року №№ 0001301722, 0001311722, 0001321722 підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, а відтак, у відповідача наявний обов'язок по оплаті грошових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб та єдиного податку згідно вказаних податкових повідомлень-рішень, які є чинними.
Та обставина, що ФОП ОСОБА_3 було подано касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2013 року, та в подальшому цю ухвалу було скасовано Вищим адміністративним судом України, не звільняє відповідача від обов'язку сплати грошових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 01.11.2013 року №№ 0001301722, 0001311722, 0001321722, оскільки такі грошові зобов'язання набули статусу узгоджених у розумінні п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України ще 11.11.2011 року.
При цьому, Податковим кодексом України не передбачено втрати грошовим зобов'язанням статусу узгодженого у зв'язку з поданням платником податків касаційної скарги на рішення суду, яке набрало законної сили.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ФОП ОСОБА_3 16.12.2010 р. було подано до Дергачівської МДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с.32).
Відповідно до рішення Дергачівської районної ради від 14.11.2010 р. №17-4 про встановлення ставок єдиного податку на 2011 рік, ставка єдиного податку для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи по КВЕД роздрібна торгівля-магазин (як зазначено відповідачем в заяві від 16.12.10 р.) складає 200,00 грн. (А.С.33-35).
Згідно з абз.4 п.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства", у разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
Зі змісту заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності чисельність працівників на день складання заяви складає 1 чоловік. Таким чином , щомісячна сплата відповідачем єдиного податку з фізичних осіб становить 300,00 грн.
Відповідно до абз.6 п.2 Указу Президента України про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства, суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяці.
Граничним терміном сплати податкового зобов'язання в розмірі 300,00 грн. для відповідача є 20.11.2011 р.
Між тим, як встановлено судом першої інстанції та не спростовується відповідачем по справі, на час розгляду адміністративної справи вказане податкове зобов'язання ФОП ОСОБА_3 не сплачено.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України).
Колегія суддів зазначає, що порядок формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами державної податкової служби станом на час виникнення спірних правовідносин було встановлено наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року N 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" (далі по тексту - Порядок), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за N 1432/18727.
Згідно пункту 2.1. Порядку податкова вимога формується органами державної податкової служби за місцем обліку платника податків.
Абзацами 1, 2 пункту 2.2. Порядку визначено, що податкова вимога формується, якщо, зокрема, платник податків не сплатив суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання, визначену в податковому повідомленні-рішенні, в установлені законами строки.
У відповідності до підпункту "а" пункту 3.1. Порядку податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби.
Пунктом 4.5. Порядку встановлено, що структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби, в день отримання податкової вимоги від структурного підрозділу погашення прострочених податкових зобов'язань надсилає (вручає) податкову вимогу платнику податків, при цьому корінець податкової вимоги залишається в органі державної податкової служби.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою): юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення; фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення (п.4.6 Порядку).
У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки, Дергачівською МДПІ Харківської області на адресу відповідача направлено податкову вимогу №1263 від 24.11.11 року на суму 15750,32 грн.
Зазначена податкова вимога була отримана ФОП ОСОБА_3 01.12.2011 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідачем не оскаржена та є чинною.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, податковим органом було здійснено заходи по стягненню податкового боргу платника податків, передбачені діючим законодавством, однак вони не призвели до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено право керівника державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Як вбачається з довідки податкового органу №1134/10/20-11-17-03-10 від 24.09.2013 року сума заборгованості не сплачена та складає 15750,32 грн.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність законних підстав для задоволення позову та стягнення не сплаченої на дату судового розгляду справи суми боргу в розмірі 15750,32 грн.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм процесуального права (ст.49 КАС України), щодо неврахування доводів представника відповідача про неможливість прибути в судове засідання 25.09.2013 року в зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні по кримінальній справі, яка призначена до розгляду в Дзержинському районному суді м. Харкова, з огляду на таке.
У відповідності до ст.128 КАС України суд відкладає розгляд справи в разі: 1) неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки; 2) неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 3) неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 4) якщо суд визнав обов'язковою особисту участь особи, яка бере участь у справі, у судовому розгляді, а вона не прибула.
У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (ч.4 ст.128 КАС України).
Колегія суддів зауважує, що представник відповідача був повідомлений про дату, час та місце судового засідання 25.09.2013 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи явочним листом, відсутність представника відповідача в судовому засіданні 25.09.2013 року не є першим неприбуттям його в судове засідання, судом першої інстанції не було визнано обов'язковою участь відповідача або його представника у судовому розгляді.
При цьому, представник відповідача не скористався правом подання клопотання про відкладення розгляду кримінальної справи у Дзержинському районному суді м. Харкова на інший час.
Також, слід відмітити, що відповідач по справі не був позбавлений можливості прибути в судове засідання особисто або направити іншого представника.
Щодо посилань представника відповідача про позбавлення його можливості ознайомитись з матеріалами справи, колегія суддів зазначає, що представник відповідача мав можливість ознайомитись з матеріалами справи 24.09.2013 року або 25.09.2013 року до судового засідання, призначеного на 11 год. 30 хв., однак, своїм правом не скористався.
Крім того, нових доказів або пояснень від відповідача, з якими б позивач або його представник ознайомлені не були, в судовому засіданні 24.09.2013 року або 19.09.2013 року до матеріалів справи не долучалось.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування доводів про порушення судом першої інстанції вимог процесуального права та обмеження прав позивача, не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2013р. по справі № 2а-12110/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Перцова Т.С.
Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.
Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2013 р.