Справа №22-226- 2008р. Головуючий у І інстанції Гальченко І.В.
Категорія-16 Доповідач Ігнатоля Т. Г.
Іменем України
6 березня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду суду Донецької області у складі:
головуючого Ігнатоля Т.Г.,
суддів Кочегарової Л.М. . Козлова О.М. ,
з участю секретаря Фік К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (далі КП «Донецьктеплокомуненерго») до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за теплову енергію за апеляційною скаргою позивача на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 28 листопада 2007 року , -
встановила :
У вересні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за теплову енергію за період з грудня 2001 по березень 2007 року в розмірі 1165, 00 грв, посилаючись на те, що проживаючи у АДРЕСА_1 і, користуючись послугами по наданню теплової енергії, вони не оплачують вказані послуги.
Під час розгляду справи позивач уточнив вимоги щодо періоду, за який утворилася зазначена сума заборгованості і просив стягнути зазначену суму за період з 1 листопада 2006 року по 15 квітня 2007 року.
Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 28 листопада 2007 року у задоволенні позову КП «Донецьктеплокомуненерго» відмовлено у зв»язку з необґрунтованістю позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати і постановити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що судом неповно з»ясовані обставини справи, які мають значення для її вирішення і неправильно застосовані норми матеріального права.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_4, яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та члени її сім»ї - ОСОБА_2 і ОСОБА_3, зареєстровані і проживають у АДРЕСА_1. ОСОБА_1 є пенсіонеркою, медичним працівником і працює лікарем - невропатологом в Новотроїцькій міській лікарні.
Виробнича одиниця «Волновахамежрайтепломережа» обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» забезпечує відповідачів тепловою енергією контролює теплопостачання та знижує оплату за неналежне надання послуг.
Наявність заборгованості відповідачів по оплаті послуг з теплопостачання та її розмір підтверджується розшифровкою особистого рахунку по АДРЕСА_1. Відповідачі не заперечують, що оплату послуг з теплопостачання не проводять.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що відповідачка ОСОБА_1, як медичний працівник, та члени її сім»ї, які проживають разом з нею у сільській місцевості користуються пільгами на підставі Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров»я» і мають право не платити за опалення квартири.
З такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення спору.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу у відповідності з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно, всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. ї ст. 77 Закону України « Основи законодавства України про охорону здоров»я» медичні і фармацевтичні працівники мають право на безплатне користування квартирою з освітленням і опаленням тим, хто проживає і працює у селах та селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали медичними та фармацевтичними працівниками і проживають у цих населених пунктах; надання пільг щодо сплати земельного податку, кредитування, обзаведення господарством і будівництва приватного житла, придбання автомототранспорту.
Згідно з цим Законом пільги на членів сім»ї не розповсюджуються.
Відповідно до ст. 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь - які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» і «Про Державний бюджет України на 2007 рік» ( далі Закон про бюджет) кошти місцевим бюджетам за рахунок субвенції з державного бюджету на надання пільг медичним і фармацевтичним працівникам не передбачались.
Проте, ст. 39 Закону про бюджет на 2006 рік і ст. 36 Закону про бюджет на 2007 рік встановлює, що розмір надання пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами зазначених працівників не повинен перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Положення зазначених статей поширюються на всі категорії працівників бюджетних установ, які згідно з Законами України мають право на пільги, компенсації і гарантії.
Джерелом надання пільг у частині безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням медичним та фармацевтичним працівникам відповідно до п. 1 ст. 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров»я», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року №256
«Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» є субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та субсидій.
Спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки, Міністерства охорони здоров»я та Міністерства культури і туризму України від 13.09.2006 року №341/651/619/769 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.11.2006 року за №1193/13067) затверджений Порядок забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом (квартирою) з опаленням, освітленням відповідно до п. 1 ст. 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров»я», ч.4 статті 29 Основ законодавства України про культуру, абзацу першого частини 4 ст. 57 Закону України «Про освіту».
Згідно з п.3 цього Порядку, яким передбачені умови надання гарантій, бюджетні установи ведуть персоніфікований облік працівників, які мають право на відповідні гарантії, та щомісячно надають інформацію про них головним розпорядникам коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення відповідно до постійного місця проживання працівників зазначених установ ( закладів) за установленою формою.
У разі ненадходження такої інформації розпорядники коштів не провадять розрахунки з підприємствами та організаціями, що надали послуги.
Порядок надання пільг медичним працівникам затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 року №1430 «Про внесення змін до Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 року № 426.
Відповідно до п.10 цього Порядку, установи, в яких працюють медичні працівники, проводять роботу з надання пільг, і крім іншого, подають в установленому порядку органам праці та соціального захисту населення, підприємствам і організаціям, що надають послуги, відомості про працівників та розмір грошового еквівалента пільг.
Як вбачається з письмових пояснень начальника управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_5, Новотроїцька міська лікарня, де працює ОСОБА_1, надає щомісячно до управління список працівників ( в тому числі працюючих пенсіонерів), в яких значиться і ОСОБА_1
Однак, у списках не зазначається розмір грошового еквівалента пільг, що унеможливлює вирішення питання про перерахування сум наданих пільг( грошового еквівалента пільг) на підприємства і організації, які надають житлово - комунальні послуги медичним працівникам , в тому числі і ОСОБА_1
На підтвердження цього надані копії листів на ім»я керівника Ново троїцької міської лікарні про неповну надану інформацію про пільговиків.
Вирішуючи спір, суд не врахував зазначених вимог закону, неповно з»ясував обставини справи, які мають значення для вирішення спору, у зв»язку з чим колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки в результаті недотримання порядку надання пільг Новотроїцькою міською лікарнею, управління праці та соціального захисту населення не компенсує позивачу витрати з надання послуг пільговикам і тому, підстав для відмови у задоволенні позову не було.
Згідного особового рахунку по квартирі ОСОБА_1 розмір заборгованості по оплаті теплопостачання за період з 1 листопада 2006 року по 15
квітня 2007 року становить 1165 грв. Зазначена сума повинна бути стягнута з відповідачів в солідарному порядку.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів повинні бути стягнуті судовий збір і витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів , -
вирішила:
Апеляційну скаргу обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» задовольнити.
Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 28 листопада 2007 року скасувати.
Позов обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 солідарно на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за теплову енергію за період з 1 листопада 2006 року по 15 квітня 2007 року в сумі 1165 грв.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь держави судовий збір по 17 грв. і витрати з інформаційно- технічного забезпечення розгляду справи по 10 грв. з кожного. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня набрання чинності шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.