09 грудня 2013 року 810/6139/13-а
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СП "Саланг-Агро" до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Саланг-Агро" з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.2013 року №0003641502.
У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в липні 2013 р. Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Київській області була проведена камеральна перевірка ТОВ СП «Саланг-Агро», а саме: податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин код БКД 13030100 по Лецьківській сільській раді код БКД 13030100.
Перевіркою встановлено, що ТОВ СП «Саланг-Агро» не подало до Переяслав- Хмельницької ОДПІ розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2013 року (граничний строк подання 13.05.2013р.).
За розглядом Акту перевірки податковим-повідомленням рішенням Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 23.07.2013 №0003641502 було застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у сумі 1020,00 грн. за неподання розрахунку.
Позивач зазначив, що ТОВ СП «Саланг-Агро» не є платником податку за користування надрами, як цього вимагає п. п. 263.1.1. ст. 263 ПКУ та відповідно не має обов'язку своєчасно подавати податкові декларації, згідно п. п. 2 ст. 49 ПКУ, щодо даного виду податку. ТОВ СП «Саланг-Агро» має дозвіл, відповідно до ст. ст. 48, 49 Водного кодексу України на Спецводокористування від 03.05.2012 р. № 136/15, який повинен мати суб'єкт господарювання на будь-яку копалину незалежно від об'єму забору води на будь-які потреби. Але цей дозвіл не є «Спеціальним» в розумінні п.п. 263.1.1. ст. 263 ПКУ і не дає право користуватися надрами в тому обсязі та видах які визначені діючим законодавством України та на які потрібні Спеціальні дозволи встановленої форми.
Крім того, сума штрафу у розмірі 1020 грн., яка вказана в повідомленні-рішенні була визначена, також, з порушеннями вимог п. 120.1. ст. 120 Податкового Кодексу України, оскільки раніше таких санкцій до ТОВ СП «Саланг- Агро» не було застосовано.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року було відкрито провадження у справі, в порядку підготовки справи до судового розгляду витребувано у відповідача: - належним чином засвідчені копії та оригінали для огляду документів, що свідчать про правомірність проведення перевірки та докази вручення їх позивачеві; - належним чином завірену копію Акту перевірки №404/1501/30164128 від 12.07.2013 року; - докази застосування до позивача протягом року до 23.07.2013 року штрафу за таке саме порушення; -належним чином завірені копії документів, які використовувались відповідачем у ході проведення перевірки та свідчать про обґрунтованість висновків акту перевірки.
Про дату, час та місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином.
9 грудня 2013 року представник позивача Колихалов І.І. надав суду клопотання, в якому зазначено, що він просить розглядати справу у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Податковий орган явку свого представника в судове засідання 09.1.2013 року не забезпечив, причин неявки представника у судове засідання не повідомив, заперечень на позов не надав.
Документів, які витребовувались у відповідача, ухвалою суду від 26 листопад 2013року, останній суду не надав, як і не повідомив про їх існування.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до вимог ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має права заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
На підставі ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Саланг-Агро» є юридичною особою, що зареєстроване 22.12.1998 року Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії ААВ №673698 та Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №551011.
12 липня 2013 року Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Київській області була проведена камеральна перевірка податкової звітності ТОВ СП «Саланг-Агро», а саме: податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин код БКД 13030100 по Лецьківській сільській раді код БКД 13030100.
Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ СП «Саланг-Агро» має дозвіл Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області від 03.05.2012 №136/15 на спеціальне водокористування. Місцезнаходження ділянки надр: с.Віненці, Переяслів-Хмельницькій район, Київська область, термін дії дозволу з 03.05.2012 до 01.01.2015 року.
Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ СП «Саланг-Агро» не подало до Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2013 року (граничний строк подання 13.05.2013р.).
За розглядом акта перевірки податковим-повідомленням рішенням Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 23.07.2013р. №0003641502 до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 1020,00 грн. за неподання розрахунку.
02 серпня 2013 року податкове повідомлення-рішення від 23.07.2013 №0003641502 було оскаржено позивачем шляхом подання скарги до Головного Управління Міндоходів у Київській області.
07 жовтня 2013 року Головним Управлінням Міндоходів у Київській області було винесено рішення про результати розгляду скарги №975/10/10-56-10-01-206/651, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області від 23.07.2013р. №0003641502, а скарга ТОВ СП «Саланг-Агро» - без задоволення.
17.10.2013 року податкове повідомлення - рішення від 23.07.2013 р. № 0003641502 було оскаржене позивачем в Міністерстві доходів і зборів України.
1 листопада 2013 року Міністерством доходів і зборів України було винесено рішення про результати розгляду скарги за №14516/6/99-99-10-01-15, яким залишено без змін податкове повідомлення- рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області від 23.07.2013 р. № 0003641502, а скарга ТОВ СП «Саланг-Агро» - без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 23.07.2013 р. № 0003641502, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України, Кодексом України про надра , Водним Кодексом України.
Відповідно до п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України плата за користування надрами належить до загальнодержавних податків і зборів.
Відповідно до п.п. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 Податкового Кодексу України, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин.
Відповідно до п.п. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.
Відповідно до п. 263.9 ст. 263 Податкового Кодексу України, до корисних копалин відносяться зокрема прісні підземні води.
Відповідно до п. п. 263.11.1 п. 263.11 ст. 263 Податкового Кодексу України, платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового Кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового Кодексу України, податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового Кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Як встановлено судом, ТОВ СП «Саланг-Агро» наданий дозвіл на Спецводокористування від 03.05.2012 року № 136/15. Термін дії дозволу з 03.05.2012 року до 01.01.2015 року.
Відповідно до ст. 48, ст. 49 Водного Кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
Не належать до спеціального водокористування: пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних); подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони; усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення); використання підземних вод для вилучення корисних компонентів; вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин; виконання будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт; видобування корисних копалин і водних рослин; прокладання трубопроводів і кабелів; проведення бурових, геологорозвідувальних робіт; інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.
Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.
Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, - в разі використання підземних вод та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.
Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.
У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.
Отже, ТОВ СП «Саланг-Агро» отримано дозвіл на Спецводокористування, згідно ст. 48, ст. 49 Водного кодексу України, який повинен мати суб'єкт господарювання на будь-яку копалину незалежно від об'єму забору води на будь-які потреби і який не дає право користуватися надрами в тому обсязі та видах які визначені діючим законодавством України та на які потрібні Спеціальні дозволи встановленої форми.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Оскільки, як вбачається Довідки №09/12-1 від 9 грудня 2013 року та Журналу обліку водопостачання, згідно обліку використання води ТОВ СП «Салан-Агро» для власних потреб добова норма споживання води ТОВ СП «Саланг-Агро» за добу становить 4,8 метри кубічні, тому законодавство України не вимагає отримання Спеціального дозволу.
Суд звертає увагу на те, що Спеціальний дозвіл, на підставі якого, згідно п. п. 263.1.1. та 263.2.1. ст. 263 Податкового Кодексу України визначається суб'єкт-платник податку за користування надрами та об'єкт оподаткування, має форму, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.08.2010 р. № 321, зареєстрована в Мін'юсті України 25.08.2010р. за № 731/18026 .
ТОВ СП «Саланг-Агро» не має Спеціального дозволу на користування надрами у формі дозволу , яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.08.2010 р. № 321, оскільки діюче законодавство України не зобов'язує позивача його отримувати.
Таким чином ТОВ СП «Саланг-Агро» не є платником податку за користування надрами, як цього вимагає п. п. 263.1.1. ст. 263 ПКУ та відповідно не має обов'язку своєчасно подавати податкові декларації згідно п.п. 2 ст. 49 ПКУ, щодо даного виду податку.
Отже, висновки Акту перевірки, щодо того, що ТОВ СП «Саланг-Агро» не подало до Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2013 року, на підставі яких було прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.07.2013 року №000364 1502 , є неправомірними.
Крім того, судом враховано, що відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Оскільки, відповідачем не було надано суду докази застосування до позивача протягом року до 23.07.2013 року штрафу за таке саме порушення в розмірі 170 грн., сума штрафу у розмірі 1020 грн., яка вказана в оскаржуваному повідомленні-рішенні була визначена, також, з порушеннями вимог п. 120.1. ст. 120 Податкового Кодексу України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, заперечень на позов не надав, не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення та не надав суду доказів, які б спростовували доводи позивача.
За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 23.07.2013 року №0003641502 є безпідставним і підлягають скасуванню як протиправне, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 172 грн. 82 коп., доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 23.07.2013 року №0003641502.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Саланг-Агро" сплачений судовий збір у сумі 172 (сто сімдесят дві) грн. 82 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Лиска І.Г.