Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
13 грудня 2013 р. Справа №805/17726/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-Гвардійської Дивізії, буд.17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання дій протиправними, а також з матеріалами, доданими до нього, перевіривши дотримання вимог ст.ст.105-106 Кодексу адміністративного судочинства України, -
встановив:
10 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, в якому просив визнати протиправними дії інспектора дорожньо-патрульної служби щодо затримання та доставки автомобіля позивача на спеціальний майданчик.
Відповідно до ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує обставини, визначені п.п.1-6 ч.1 ст.107 цього Кодексу, зокрема, щодо наявності підстав для повернення позовної заяви.
Предметна підсудність адміністративних судів визначена ст.18 КАС України.
П.2 ч.1 ст.18 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, що передбачено п.1 ч.2 ст.18 КАС України.
Аналіз положень п.2 ч.1 та п.1 ч.2 ст.18 КАС України зумовлює висновок, що адміністративні справи з приводу оскарження дій суб'єктів владних повноважень (незалежно від того це орган (посадова особа) державної влади чи місцевого самоврядування) належать до предметної підсудності місцевих загальних судів як адміністративних.
Главою 20 Кодексу України про адміністративні правопорушення врегульовані правовідносини, пов'язані із застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.260 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Таким чином, тимчасове затримання транспортного засобу є одним із заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Правовідносини, пов'язані із тимчасовим затриманням транспортного засобу, врегульовані ст.265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, відповідно до ч.1 ст.265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені ч.ч.1-4, 6-7 ст.121, ст.ст.121-1, 122-5, 126, ч.ч.1-4 ст.130, ст.ст.132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник відповідного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.ч.3-4 ст.265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.
Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, а саме листа Відділу державної автомобільної інспекції Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 18 листопада 2013 року та рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 на постанову в справі про адміністративне правопорушення АА2 № 311479 від 02 листопада 2013 року та нібито неправомірні дії інспекторів ДПС ДАІ Донецького МУ від 18 листопада 2013 року, предметом спору по справі є дії інспектора ДПС щодо тимчасового затримання транспортного засобу позивача, тобто дії суб'єкта владних повноважень щодо застосування одного із заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Наведене зумовлює висновок, що публічно-правовий спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду, належить до предметної підсудності місцевого загального суду як адміністративного.
Відповідно до ч.4 ст.6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом, встановленим законом.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини фраза «встановленого законом», крім іншого, поширюється на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; у разі перевищення судом повноважень, які чітко викладені в процесуальному законі, такий суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у значенні п.1 ст.6 Конвенції (справа «Сокуренко і Стригун проти України»).
Відповідно до п.6 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
В даному випадку позовна заява подана з порушенням правил предметної підсудності і підлягає поверненню позивачу, оскільки вирішення зазначеного спору належить до компетенції місцевого загального суду як адміністративного і не належить до компетенції Донецького окружного адміністративного суду.
З урахуванням положень п.2 ч.1, ч.ч.2-3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі повернення заяви сплачена сума судового збору повертається в повному обсязі за ухвалою суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.55 Конституції України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.7 Закону України «Про судовий збір», п.2 ч.1, п.1 ч.2 ст.18, п.6 ч.3 ст.108, ст.160, ст.165, ст.185, ст.186, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання дій протиправними - повернути позивачеві.
2. Повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України судові витрати по сплаті збору в сумі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.
3. Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
4. Роз'яснити позивачу, що за захистом свої прав, свобод та інтересів, порушених внаслідок прийняття відповідачем оспорюваного рішення, він може звернутися до Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області (86121, Донецька обл., м. Макіївка, пров. Тореза, буд.49) - за своїм місцем проживання або до Калінінського районного суду м. Донецька Донецької області (83052, Донецька обл., м. Донецьк, пр. Миру, буд.50) - за місцезнаходженням відповідача шляхом подання позовної заяви за правилами адміністративного судочинства.
5. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
6. Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
7. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кравченко Т.О.