18 листопада 2013 рокум. Ужгород№ 807/3615/13-а
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р. О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області до публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в сумі 10461,42 грн., -
Управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в сумі 10461,42 грн.
18.11.2013 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, за наявними у справі матеріалами, в якій також зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. До вказаної заяви долучено копію довідки, виданої ПриватБанком від 03.10.2013 та копію постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 у справі № 807/1391/13-а.
Відповідач заперечення проти позову не подав, у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи вищезазначене та у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих oci6, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими i особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах iз шкідливими i важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, poбiт, професій, посад i показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу poків, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату i доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України № 1058-ІV.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату i доставку пенсій, призначених на пільгових умовах регламентується Інструкцією про порядок обчислення i сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663. Визначення сум відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду. Встановлено єдиний порядок як для відшкодування пенсій, призначених відповідно до п."а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (по списку № 1), так i для пенсій, призначених відповідно до п."б" зазначеної статті (по списку № 2) та інших видів пільгових пенсій. При цьому не відбувається щомісячного узгодження сум до відшкодування. Розрахунок надсилається підприємству (платнику збору) раз на piк, до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Якщо ж настають обставини, що впливають на суму відшкодування, підприємство повідомляється про такі зміни не пізніше ніж у місячний термін з моменту їx настання.
Підприємства вносять плату щомісяця до 25-го числа. Дана норма за своїм характером є імперативною. Отже, відповідний обов'язок підприємств не ставиться в залежність від наявності або відсутності коштів на підприємстві, фактичної діяльності або інших факторів. Ці витрати відшкодовують підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Якщо особа має стаж, що дає право на призначення цих пенсій на кількох підприємствах, витрати покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
У 2013 році відповідачем підлягало відшкодуванню Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день у нього на роботах з особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Тарифами на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги, затверджених наказом Держкомзв'язку та інформатизації України № 166 від 22.07.2004, розмір плати за виплату та доставку відповідних сум пенсій та грошової допомоги становлять для міста 0,79 %, для села - 1,56 %.
В щомісячних розрахунках, адресованих відповідачу, було зазначено список громадян, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які працювали на підприємстві відповідача в особливо шкідливих умовах праці повний робочий день на атестованих робочих місцях за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників. Вказаним громадянам були призначені пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 1 відповідно до п."а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Як вбачається з повідомлень, що надсилалися на адресу публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса", у спірному періоді з липня по вересень 2013 року Пенсійному фонду підлягало відшкодуванню проведені витрати на виплату та доставку пенсій, призначених по списку № 1 в загальній сумі 10461,42 грн.
На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не сплатив.
Ненадходження належних до відшкодування сум до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.
Судові витрати по справі у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області до публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в сумі 10461,42 грн. - задовольнити.
2.Стягнути з публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" (вул. Паризької Комуни, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88011, код ЄДРПОУ 14313211) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області (вул. Швабська, буд. 12 Б, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20449653) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в сумі 10461,42 (десять тисяч чотириста шістдесят одна гривня сорок дві копійки) грн.
3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Р.О. Ващилін