22 листопада 2013 р. Справа № 804/13510/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О.
при секретарі судового засідання Василенко К.Е.
за участю:
представника позивача Гончаренко Н.В.
представника відповідача Смірнова А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-1» про зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора-1", в якому позивач просить надати дозвіл Державній фінансовій інспекції в Дніпропетровській області на проведення позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-1» за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2013 р. на 15 робочих днів.
В обґрунтування позову зазначено, що на адресу ДФІ у Дніпропетровській області від прокуратури Дніпропетровського району Дніпропетровської області надійшло звернення гр. ОСОБА_3 від 03.04.2013 року щодо можливого, на думку заявника, завищення вартості наданих послуг. Зазначає, що належний розгляд звернення неможливий без документального дослідження великого обсягу документів Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-1», тому, просить надати дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії на підставі п.3 ч.5 ст. 11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".
Відповідач надав заперечення, в яких зазначив, що жодної з підстав для проведення позапланової ревізії, зазначених в статті 11 Закону України від 26.01.1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та в пункті 29 Порядку проведення інспектування Державною фінансової інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 в адміністративному позові не зазначено, тому вважає, що підстави для проведення такої ревізії відсутні.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на адресу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від прокуратури Дніпропетровського району надійшло звернення громадянина ОСОБА_3 від 03.04.2013 року щодо можливого, на думку заявника, завищення вартості наданих послуг з прибирання сходових клітин, вивезення та утилізації твердих побутових відходів, технічного обслуговування ліфтів, технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-водопостачання, водовідведення та зливної каналізації, дератизації та дезінфекції, обслуговування димовентиляційних каналів, освітлення місць загального користування, електроенергію ліфтів.
Пізніше листами від 15.04.2013 р., 13.05.2013 р., 31.05.2013 р., 11.06.2013 р., 02.07.2013 р. на адресу інспекції з тих самих питань звертався сам громадянин ОСОБА_3
З метою повного та всебічного розгляду звернення гр. ОСОБА_3, позивач звертався до відповідача листом від 10.04.2013 року №04-06-05-15/4640 про надання документів.
На направлені запити КП «ЖЕК-1» надано документи при перевірці яких, не можливо було надати обґрунтовану відповідь з усіх питань, порушених у зверненнях гр. ОСОБА_3, так як для належного розгляду скарги необхідна перевірка великого обсягу документів, що можливо за умови проведення ревізії фінансово-господарської діяльності КП «ЖЕК-1».
Правові засади діяльності органів Державної фінансової інспекції визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 р. № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII). Згідно зі ст. 2 даного Закону, головним завданням органу державного фінансового контролю, є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також, на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Таким чином, органи державної фінансової інспекції мають право здійснювати державний фінансовий контроль у підконтрольних установах, до яких відносяться суб'єкти господарювання державного сектору економіки, а також, підприємства і організації, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно.
Згідно зі ст. 10 Закону 2939-XII, органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування, тощо). Разом з тим, реалізація вказаного права повинна здійснюватися в рамках чинного законодавства і залежить від того, якого виду перевірка проводиться.
Відповідно до п. 1 Р.ІІІ порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян в органах державної контрольно-ревізійної служби, затвердженого наказом ГоловКРУ від 28 жовтня 2008 року № 383, посадові особи контролюючого органу під час розгляду звернень зобов'язані уважно розглянути їх по суті, можуть у разі потреби вимагати у виконавців матеріали попередніх перевірок з питань, зазначених у зверненні, направляти працівників на місця для перевірки викладених у зверненнях обставин, отримувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для розгляду звернення, вживати в межах своїх повноважень інших заходів для об'єктивного вирішення порушених авторами звернень питань, приймати рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитися.
Відповідно до п. 6 Р. III порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян в органах державної контрольно-ревізійної служби, затвердженого наказом ГоловКРУ від 28 жовтня 2008 року № 383 за зверненнями, в яких повідомляється про факти порушень на підприємствах, в установах чи організаціях, підконтрольних органам державного фінансового контролю, законодавства з фінансових питань приймається одне з рішень щодо:
а) включення питань, поставлених у зверненні, до програми планової виїзної ревізії, яка вже розпочата або буде проводитись в порядку, установленому законодавством;
б) призначення позапланової виїзної ревізії у випадку, визначеному пунктом-3 частини п'ятої статті 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»;
в) відмови у проведенні ревізії у випадках, коли вирішення поставлених у зверненні питань не входить до компетенції органів ДКРС, коли зазначені питання вже були перевірені попередніми ревізіями.
Пунктом 3 частини п'ятої ст.11 Закону України № 2939-XII передбачено, що позапланова виїзна ревізія проводиться, зокрема, у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державного фінансового контролю протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Тривалість позапланової виїзної ревізії не повинна перевищувати 15 робочих днів.
У якості підстав для обґрунтування вимог щодо надання дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідача, ДФІ у Дніпропетровській області посилається на лист прокуратури Дніпропетровського району Дніпропетровської області щодо надіслання за належністю для розгляду, в межах компетенції, згідно вимог чинного законодавства звернення гр. ОСОБА_3 щодо можливого завищення вартості наданих відповідачем послуг.
Суд зазначає, що згідно із ч.8 ст.11 Закону України № 2939-XII, орган державної контрольно-ревізійної служби, прокурор або слідчий, який ініціює проведення позапланової виїзної ревізії, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої ревізії та дати її початку і закінчення, документи, які відповідно до частин п'ятої і сьомої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої ревізії, а також, на вимогу суду інші відомості.
Згідно з п.п. 29, 31 Порядку проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006 року (далі - Порядок № 550), у разі надходження від правоохоронного органу без рішення суду інформації про факти, що свідчать про порушення об'єктом контролю - підконтрольною установою законів, орган Держфінінспекції самостійно подає до суду письмове обґрунтування підстав такої ревізії із зазначенням дати початку та закінчення. Для проведення ревізії за зверненням правоохоронного органу складається відповідно до компетенції контролюючого органу на підставі питань, що містяться у зверненні, постанові слідчого або прокурора, рішенні суду, програма ревізії, яка письмово погоджується з правоохоронним органом.
Таким чином, суд визнає законними вимоги позивача щодо надання дозволу для проведення позапланової виїзної ревізії Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-1».
Частиною 1 ст. 9, ст. 11 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2-10,11,12,69,70,71,86, 122,159-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-1» про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Надати дозвіл Державній фінансовій інспекції в Дніпропетровській області на проведення позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-1» за період з 01.01.2011р. по 30.09.2013 р. на 15 робочих днів.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька