Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 листопада 2013 р. Справа №805/13834/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10 год. 50 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Козаченка А.В.
при секретарі Широбокові І.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Подобєда В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Інспекцією винесено рішення від 27.08.2013р. № 000038 про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 6783, 00 грн. за порушення законодавства про рекламу.
Спірне рішення відповідача було винесено на підставі звернення «Робочого органу з розміщення зовнішньої реклами» Донецької міської ради та протоколу про порушення законодавства про рекламу від 12.03.2013р. Зі сторони позивача на адресу Інспекції на спірне рішення були подані заперечення, які не були задоволені, про що позивач повідомлений листом від 09.09.2013р. №04/16-2334.
Беручи до уваги положення Закону України «Про рекламу», позивач зазначає, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами, натомість позивач, на його думку, не відноситься до жодного з вищезазначених суб'єктів, про що зазначив у відповідних листах, надісланих на адресу відповідача після отримання вимог про сплату штрафних санкцій.
Також позивач вказує, що відповідно до ст. 22 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», до введення в дію положень щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб органи захисту прав споживачів проводять позапланові перевірки за скаргами споживачів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити певні відомості.
В розумінні позивача вищевказані правові норми зобов'язують Інспекцію за результатами перевірки складати акт та виконувати інші дії, що стосуються доведення змісту акту до відома позивача.
Позивач зазначає, що з тексту спірного рішення вбачається, що акт не складався взагалі, факт порушення не встановлювався, детальний опис порушення не здійснювався, не встановлювались фактичні обставини справи.
Також позивач звертає увагу, що йому нічого не було відомо щодо складання протоколу, відповідно присутнім під час його складання позивач не був.
На підставі викладеного позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області від 27.08.2013р. № 000038 про застосування штрафних санкцій.
Позивач у судовому засіданні позивні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічно викладеному в позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 64-65)
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. N 465/2011, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Згідно з п. 1, 2 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 09.11.2011р. N 206 (далі-Положення № 206), зокрема передбачено, що територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - інспекції). Інспекції у своїй діяльності керуються разом з іншим Конституцією, законами України та цим Положенням.
На підставі п.4 Положення N 206, Інспекції відповідно до покладених на них завдань у тому числі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів (крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим), рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд.
Таким чином, відповідач є суб'єктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані йому діючим законодавством України повноваження.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ААВ №605874 (а.с. 9), ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1.
Листом Відділу «Робочого органу з розміщення зовнішньої реклами» Донецької міської Ради від 28.01.2013р. № 02/13-56 (а.с. 47), керівника Wellness центру «Sky» було повідомлено, про те, що під час моніторингу рекламних засобів на території м. Донецька був виявлений рекламний засіб, на маючий виданих у встановленому порядку правовстановлюючих документів, яке містить рекламу «фітнес, йога». Вказаний рекламний засіб розташовано за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 41. Також в листі викладене прохання демонтувати вищевказану рекламну конструкцію на протязі 3 днів та попередження, що в разі невиконання демонтажу, Відділ «Робочого органу з розміщення зовнішньої реклами» Донецької міської Ради буде вимушений передати відповідну інформацію до певних перевіряючих органів.
Вищевказаний лист став правовою підставою для проведення перевірки діяльності позивача.
12.03.2013р. посадовою особою відповідача було складено протокол №000009 (а.с. 49) про встановлення ознак порушення ст. 16 Закону України «Про рекламу» при розповсюдженні реклами без відповідного дозволу, а саме: встановлено рекламну афішу без дозвільних документів. До протоколу було додано копію зображення рекламної афіши (а.с. 49).
Відповідно до рішення від 10.04.2013р. №000009 (а.с. 50), було розпочато справу про порушення законодавства про рекламу відносно керівника Wellness центру «Sky».
Листами від 15.04.2013р. № 04/16-808 (а.с. 51), від 13.05.2013р. № 04/16-1072 (а.с. 52), від 29.05.2013р. (а.с. 53), від 20.06.2013р. № 04/16-1497 (а.с. 53), від 19.07.2013р. №04/16-1785 (а.с. 58), від 12.08.2013р. № 04/16-2000 (а.с. 54), який було отримано особисто (а.с. 68), 23.08.2013р. № 04/16-2150 (а.с. 61) керівнику Wellness центру «Sky» було роз'яснено вимогу надати на адресу відповідача письмове пояснення по факту порушення вимог ст. 16 Закону України «Про рекламу» та завірені належним чином копії відповідних документів. У вказаному листі зазначено, що у разі неявки представника позивача вищезазначена справа буде розглянута без присутності позивача у відповідності зі ст. 27 Закону України «Про рекламу».
Суд звертає увагу, що останній лист від 20.06.2013р. № 04/16-1497 (а.с. 53) було отримано адміністратором ОСОБА_1 12.07.2013р., про що свідчить відповідний підпис.
Також суд зазначає, що відповідно до пояснень у судовому засіданні ФОП ОСОБА_1, що є позивачем по справі, він обіймає посаду керівника Wellness центру «Sky».
Листом від 15.07.2013р. (а.с. 17) позивач надав пояснення, в яких зазначив, що ФОП ОСОБА_1 замовлення до замовника на виготовлення даного виду реклами не здійснював та жодних відношень до вищезазначеного порушення не має.
Листом від 02.08.2013р. № 04/16-2000 (а.с. 16) керівника Wellness центру «Sky» повторно запрошено до Інспекції для надання пояснень на засідання розгляду справи по факту порушення вимог ст. 16 Закону України «Про рекламу».
Листом від 21.08.2013р. (а.с. 18) позивач надав пояснення, в яких зазначив, що Wellness центру «Sky» замовлення до замовника на виготовлення даного виду реклами не здійснював та жодних відношень до вищезазначеного порушення не має.
Згідно протоколу засідання стосовно справи №000038 за порушення законодавства про рекламу від 27.08.2013р. (а.с. 62), прийнято рішення про накладення штрафу за порушення ст. 16 Закону України «Про рекламу» на ФОП ОСОБА_1
Рішенням відповідача №000038 від 27.08.2013р. на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за порушення порядку розповсюдження реклами накладено штраф в розмірі 6 783, 00грн.
Відповідно до змісту заперечень від 04.09.2013р. (а.с. 11-12) направлених на адресу відповідача, позивач вважає що спірне рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, при неповному і однобічному дослідженню доказів, без відповідних належних доказів; на підставі вищевикладеного позивач разом з іншим просив скасувати спірне рішення. Вказані заперечення відповідач отримав тієї ж дати, про що свідчить відповідний штамп.
Листом від 09.09.2013р. № 04-16-2334 (а.с.13-14), позивачу було відмовлено в задоволенні викладених в запереченнях вимог.
Суд звертає увагу, що, відповідно до інтернет-довідки (а.с. 57), сформованої за пошуковим запитом НОМЕР_1, номер якого ідентичний реєстраційному номеру облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів позивача, мобільний номер ОСОБА_1, мобільний номер, надрукований на рекламному плакаті та зазначений як засіб зв'язку в позовній заяві є однаковими, що свідчить про суб'єктивний зв'язок між позивачем та контактною особою Wellness центру «Sky».
З огляду на вищезазначене пояснення позивача у судовому засіданні щодо своєї посади-керівника Wellness центру «Sky», суд не приймає доводи позивача щодо відсутності жодних відношень до порушення Закону України «Про рекламу».
З приводу спірних відносин суд зазначає наступне.
Засади рекламної діяльності в Україні, а також відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, врегульовані Законом України "Про рекламу".
Згідно зі ст.1 Закону України "Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Так, відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про рекламу" разом з іншим, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про рекламу" та Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011р. №206, Управління здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів.
Згідно з ч.2 ст.26 Закону України "Про рекламу" на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день. Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного органу державної влади та його посадових осіб до суду.
Суд звертає увагу, що позивач як і під час досудового порядку врегулювання спору, так і під час судового засідання мав можливість надати документи, які підтверджують правомірність дій при встановленні рекламного щита, але, так як позивач цього не зробив, то суд ставить під сумнів їх існування взагалі.
Аналізуючи вищевикладені правові норми, суд вважає, що встановивши рекламну конструкцію без правовстановлюючих документів позивач порушив норми Закону України «Про рекламу», та, як наслідок, повинен сплатити відповідну суму штрафних санкцій.
Контроль за дотриманням законодавства про рекламу та накладення штрафів здійснюється відповідно до "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", затвердженого Постановою Кабінет) Міністрів України від 26.05.04 року №693 (надалі - Порядок).
Цей Порядок регулює питання накладання уповноваженими особами Держспоживстандарту і його територіальних органів в Автономнім Республіці Крим, областях штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу.
Суд зауважує, що на виконання своїх повноважень відповідач здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу. Контроль полягає у виявленні і фіксації ознак порушення законодавства про рекламу, які безпосередньо направлені та впливають на споживача реклами.
З огляду на вищевказане суд звертає увагу позивача, що спірні відносини, які розглядаються в цій справі, регулюються саме наведеними нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 9 Порядку підставою для розгляду справи про порушення законодавства рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспоживстандарту і його територіальних органів.
Згідно з пунктом 10 Порядку протокол про порушення законодавства про рекламу подається територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.
Відповідно до п. 16 Порядку, справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд зазначає, що виходячи з наведених норм законодавства та встановлених обставинах у справі, відповідач при проведенні перевірки та прийнятті спірного рішення щодо виявленого порушення законодавства про рекламу діяв відповідно до наданих йому повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем правомірно і в межах повноважень винесено спірне рішення про накладення штрафних санкцій.
Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що відповідачем у судовому засіданні доведений факт правомірності винесення оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволені позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Вступну та резолютивну частини постанови складено в нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 26.11.2013р.
Постанова в повному обсязі виготовлена 02.12.2013р.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Козаченко А.В.