Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 грудня 2013 р. Справа №805/15842/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 14 год. 50 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бабаш Г.П.
при секретарі Громоклицькому Є.О.
за участю
представника позивача Архипова О.В. за дов. від 23.11.2013 року
представника відповідача Подобєда В.М. за дов. від 22.07.2013 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та скасування рішення від 07.10.2013 року № 000052,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та скасування рішення від 07.10.2013 року № 000052.
В обґрунтування позову позивач посилається на наступне. 07.10.2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області за результатами розгляду справи № 116/13 встановлені ознаки порушення товариством ст.ст. 8, 22 Закону України «Про рекламу», а саме: розповсюдження друкованої реклами фрешмаркетів «Брусничка» серед мешканців м. Дніпропетровська (28.06.2013 року по 07.07.2013 року) з імітацією Державного Прапора України , з не зазначенням інформації про ціни на товари у грошових одиницях України та рекламою алкогольних напоїв. На підставі зазначеного Інспекцією було прийнято рішення «Про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу» від 07.10.2013 року № 000052, яким позивача зобов,зано сплатити штраф в сумі 1 249,25 грн., що дорівнює п,ятикратній вартості реклами.
Позивач зазначає, що Інспекцією не встановлено у законний спосіб факту розповсюдження товариством друкованої реклами фрешмаркетів «Брусничка» з акційними пропозиціями серед мешканців м. Дніпропетровська з імітацією Державного Прапора України, з не зазначенням інформації про ціни на товари у грошових одиницях України та рекламою алкогольних напоїв, відомості, що містяться у протоколі про порушення законодавства про рекламу від 01 липня 2013 року № 116/13 та рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 03 липня 2013 року № 116/13 є недостовірними.
Крім того, позивач зазначив, що друковані буклети, які знаходяться на території магазинів не рекламують алкогольні напої в розумінні Закону України «Про рекламу», інформація в буклетах не є рекламою, а є додатковою інформацією в місці продажу товару, зазначені буклети інформують про товар, який реалізується в магазині позивача, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про рекламу» не є рекламою.
Позивач просить визнати дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області щодо прийняття рішення «Про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу» від 7 жовтня 2013 року № 000052 в сумі 1 249,25 грн. протиправними та скасувати зазначене рішення.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що буклети фрешмаркету «Брусничка», де міститься реклама алкогольних напоїв є саме заходами рекламного характеру, за допомогою яких було розповсюджено рекламу. Крім того, ніяких підтверджень того, що зазначена реклама була розповсюджена саме на території товариства позивачем не надано, це лише припущення позивача. Просив у задоволені позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини щодо виробництва, розповсюдження та споживання реклами регулюються Законом України «Про рекламу» від 03.07.1996 року № 270 (далі Закон № 270), відповідно до ст. 26 якого контроль за дотриманням законодавства України в сфері реклами здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, Антимонопольний комітет України, Національна Рада України з питань телебачення і радіомовлення.
Відповідно до Положення про Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, затвердженого головою Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів 29.11.2011 року, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Донецькій області є територіальним органом Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів.
Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 цього Положення, Держспоживінспекції у Донецькій та Дніпропетровській областях відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд.
01.07.2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області був складений протокол, про те, що при здійснені моніторингу та відповідного контролю за рекламною діяльністю, спеціалістами Держспоживінспекції встановлені ознаки порушення вимог ст. 8, 22 Закону України «Про рекламу» (інформація про ціни та товари не визначена в грошових одиницях України, реклама алкогольних напоїв, державні символи) при розміщенні серед мешканців м. Дніпропетровська друкованої реклами фрешмаркетів «Брусничка» з акційними пропозиціями (28.06.2013р. по 07.07.2013р.), в якій виявлено на 1,2,6,7 сторінках рекламу алкогольних напоїв.
03.07.2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області було прийнято рішення № 116/13 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.
Рішенням № 000052 від 07.10.2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області на товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» був накладений штраф в розмірі 1249,25 грн. за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються.
Реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Таким чином, передбачається, що внутрішня реклама розповсюджується саме в межах конкретних будівель та споруд і доступ до неї з-поза меж таких будівель чи споруд відсутній або незначний.
Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону № 270 розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
Пунктом 26 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 19.05.1991 року № 1023 визначено, що торговельне приміщення - майновий комплекс, який займає окрему споруду (офісне приміщення) або який розміщено у спеціально призначеній та обладнаній для торгівлі споруді, де суб'єкт господарювання здійснює діяльність з реалізації товару.
Згідно до ч. 1 ст. 15 даного Закону споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять відомостей, які б переконливо свідчили про порушення позивачем Закону України «Про рекламу» та Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, не встановлено те, що позивачем дійсно розповсюджувались буклети фрешмаркетів «Брусничка» з акційними пропозиціями (28.06.2013 року по 07.07.2013 року) серед мешканців м. Дніпропетровська.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що при прийнятті оскаржуваного рішення виходив з даних, наведених у протоколі, і саме з них дійшов висновку про розповсюдження буклетів поза межами торгівельної будівлі позивача.
Проте суд критично ставиться до таких пояснень відповідача, оскільки такі висновки ніяким чином не випливають зі змісту протоколу. Навпаки, з протоколу неможливо встановити, де саме був здійснений моніторинг, і яким чином позивач розповсюджував буклети.
При цьому, суд наголошує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що визначено частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідачем належних доказів щодо обставин вчиненого порушення не надано.
Стосовно посилання відповідача на те, що у вищезазначених буклетах з акційними пропозиціями не вказана інформація про ціни на товари у грошових одиницях України, мається реклама алкогольних напоїв та наявна імітація Державного Прапора України, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 8 Закону України «Про рекламу» у рекламі забороняється використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви державних органів, органів місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених законами України у сфері інтелектуальної власності.
Згідно частини 8 цієї статті інформація про ціни на товари, тарифи на послуги, наведені у рекламі, яка розміщується чи розповсюджується на території України, зазначається виключно у гривні.
Статтею 22 Закону № 270 визначені обмеження, пов'язані з рекламою алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби. Проте відповідачем в рішенні навіть не визначено, що саме з приписів цієї норми позивачем порушено.
Втім суд зазначає, що буклети фрешмаркетів «Брусничка» з акційними пропозиціями (28.06.2013 року по 07.07.2013 року) є додатковим засобом щодо надання інформації споживачу про товар в місці його продажу. Вказані буклети не рекламують алкогольні напої та не є рекламою у розумінні Закону України «Про рекламу».
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» про визнання протиправними дії та скасування рішення від 07.10.2013 року № 000052 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 172,05 грн., що підтверджується квитанцією.
Витрати по сплаті судового збору у сумі 172,05 грн. підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та скасування рішення від 07.10.2013 року № 000052 - задовольнити.
Визнати дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області щодо прийняття рішення «Про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу» від 7 жовтня 2013 року № 000052 в сумі 1 249,25 грн. протиправними.
Скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області «Про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу» від 7 жовтня 2013 року № 000052 в сумі 1 249,25 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 172,05 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 09 грудня 2013 року, повний текст постанови виготовлений 13 грудня 2013 року.
Суддя Бабаш Г.П.