31 жовтня 2013 р. Справа № 2а/0470/14354/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Заступника начальника Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів Науменко С.В., третя особа - Головне Дніпропетровське обласне управління у справах захисту прав споживачів про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Заступника начальника Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів Науменко С.В., третя особа - Головне Дніпропетровське обласне управління у справах захисту прав споживачів, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії відповідача при винесенні постанови від 13.10.2011 року №7433, якою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 застосовано штраф у сумі 61060,00 грн.;
скасувати постанову відповідача від 13.10.2011 року за №7433, якою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 застосовано штраф у сумі 61060,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що Головним дніпропетровським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів проведена перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2, за результатами якої було виявлено порушення - виготовлення або реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, та складено акт від 20.09.2011р. за №00966. На підставі акту від 20.09.2011р. за №00966 відповідачем прийнято постанову від 13.10.2011р. за № 7433, якою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 застосовано штраф у сумі 61060,00 гривень. Позивач вважає постанову від 13.10.2011р. за № 7433, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, адже жодної обставини та доказу вчинення позивачем порушення прав споживача, які викладені в постанові, не вбачається.
Позивач в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без особистої участі.
Відповідачу в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 20.09.2011р. уповноваженими особами Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі службових посвідчень, наказу на проведення позапланової перевірки від 13.09.2011р. за № 89-п, направлення на проведення перевірки від 20.09.2011р. за № 3607/17/3872 проведено перевірку, предметом якої була перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів Головного управління щодо усунення порушень вимог законодавства про захист прав споживачів за результатами заходів державного нагляду (контролю) - припис Головного управління від 08.09.2011р. за №17-21/1675.
За результатами перевірки було складено акт від 20.09.2011р. за № 00966, яким встановлено відмову споживачу в реалізації його прав встановлених ч.3 ст.10 Закону України «Про захисту прав споживачів», та винесено постанову №7433 від 13.10.2011 року, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 61060,00 грн.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до вимог Законів України «Про захист прав споживачів», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у фсері господарської діяльності» та інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють відносини у сфері захисту прав споживачів розроблено Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.2006р. за № 311 (далі - Порядок № 311).
Підпунктом 1.3 Порядку № 311 встановлено, що перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи у справах захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Позапланові перевірки суб'єктів господарювання проводяться посадовими особами з таких підстав:
-подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу у справах захисту прав споживачів про здійснення перевірки на його бажання;
-виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;
-перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових перевірок органом у справах захисту прав споживачів;
-звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди Держспоживстандарту України на її проведення;
-неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.
Згідно із п. 2.1 Порядку №311 перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, представляються, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або особі, яка здійснює реалізацію продукції, посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.
Згідно із п. 3.1 Порядку № 311 за результатами проведеної перевірки посадовими особами, у разі виявлення порушень вимог законодавства, складається акт.
Відповідно до п. 4.2 Порядку № 311 за результатами перевірки відповідно до виявлених порушень керівником органу у справах захисту прав споживачів або його заступником приймаються рішення про:
- видання суб'єкту господарювання обов'язкового для виконання припису про припинення порушень прав споживачів;
- тимчасове припинення діяльності суб'єктів господарювання (секцій, відділів), складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків;
- заборону шляхом опломбування у порядку, передбаченому законодавством, користуватися виробничими, складськими, торговельними та іншими приміщеннями суб'єктів господарювання, а також несправними, з неправильними показаннями, з пошкодженим повірочним тавром або без нього, чи з таким, строк дії якого закінчився, засобами вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів, з подальшим повідомленням про це територіальним органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:
1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;
2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);
3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;
4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;
5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.
Пунктом 1 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2012 року зупинялось провадження по справі №2а/0470/14354/11 за позовом ОСОБА_2 до Заступника начальника Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів Науменко С.В., третя особа - Головне Дніпропетровське обласне управління у справах захисту прав споживачів у зв'язку з тим, що по справі №2а/0470/14355/11, які є пов'язаними зі справою №2а/0470/14354/11, призначена експертиза.
Згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2012 року №2а/0470/14355/11 по справі ОСОБА_2 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування постанови від 13.10.2011р. за № 7432 встановлено, що судову експертизу не було проведено, а справу повернено до суду з повідомленням про неможливість надання висновку комплексної судової будівельно-технічної експертизи у зв'язку із невиконанням позивачем клопотання експерта.
Крім того, згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2012 року №2а/0470/14355/11 встановлено, що у матеріалах справи міститься висновок спеціаліста - судового експерта Кучі Н.К. (свідоцтво судового експерта за НОМЕР_1, видано Міністерством юстиції України) від 16.09.2011р. за № 136 про проведення будівельно-технічної експертизи на предмет встановлення причини падіння пам'ятника, відповідно до якого обстеження проводилось у присутності, зокрема, ОСОБА_2, її представника ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Згідно із висновками дослідження пам'ятник було встановлено із порушеннями загальних технічних умов «Пам'ятники надмогильні із природного каменю» (РСТ УССР 1584-86), а саме: стикуємі поверхні елементів пам'ятника повинні мати отвори під штирі діаметром не менше 25 мм, глибиною - не менш 120мм, з'єднання елементів пам'ятників повинно здійснюватись при допомозі стальних штирів діаметром 16-20 мм, які повинні входити в отвори стикуємих елементів на глибину не менш 100 мм з закладенням портландцементом, при обстеженні пам'ятника було встановлено - отвір під штир діаметром 15 мм, глибиною - 80 мм, штир при обстеженні був відсутній, але виходячи з глибини отвору (80 мм), його довжина закладення в стикує мий елемент була не більше 70 мм, діаметр 12-14 мм. Факти, встановлені у цьому висновку не заперечувались позивачем у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, оскаржувана постанова від 13.10.2011р. за № 7433 прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, позивачем не надано обґрунтованих доказів на підтвердження своєї позиції, а тому позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова