Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 грудня 2013 р. Справа №805/16063/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 09 година 55 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Кравченко Т.О.,
при секретарі судового засідання Залмаєвій О.М.,
за участю
прокурора - Хейфець Р.В. - на підставі посвідчення,
представника позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Прокурора Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах Держави в особі Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску,-
встановив:
08 листопада 2013 року Прокурор Жовтневого району м. Маріуполя (далі - Прокурор) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах Держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя (далі - УПФУ) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач), в якому просив стягнути з відповідача недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011-2012 роки та 1 квартал 2013 року в сумі 9 776,75 грн., штрафні санкції в сумі 170,00 грн., а разом - 9 946,75 грн.
Ухвалою від 28 листопада 2013 року первісного позивача по справі - УПФУ замінено на належного - Жовтневу об'єднану державну податкову інспекцію м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Позивач або Жовтнева ОДПІ) (а.с.37).
В обґрунтування позову Прокурор зазначив, що прокуратурою Жовтневого району м. Маріуполя проведена перевірка своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, під час якої встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ як платник єдиного внеску. За 2011, 2012 роки та 1 квартал 2013 року відповідач має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9 946,75 грн., у тому числі 170,00 грн. - штрафні санкції за неподання (несвоєчасне подання) звітності.
Посилаючись на те, що невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати єдиного внеску призводить до неповного надходження коштів до бюджету Пенсійного фонду України і впливає на своєчасність виплати пенсій, що має наслідком порушення конституційного права громадян на пенсійне забезпечення, просив задовольнити позов (а.с.2-5).
10 грудня 2013 року через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від прокурора надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій прокурор просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів України в Донецькій області суму заборгованості в розмірі 9 946,75 грн. (а.с.46).
В судовому засіданні прокурор підтримав уточнені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надав пояснення аналогічні тим, що наведені в позовній заяві, просив задовольнити позов.
Належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.
Належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав, свого ставлення до заявлених позовних вимог не висловив.
На підставі положень ч.ч.1, 4 ст.122, ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи здійснено за відсутності представника позивача та відповідача.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 13 липня 2005 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за номером 2 274 000 0000 004696, що встановлено на підставі відомостей «Інформаційно-ресурсного центру «Пошук в ЄДР» (а.с.19-20).
Як платник єдиного внеску відповідач перебував на обліку в УПФУ.
Внаслідок невиконання обов'язку щодо своєчасної та повної сплати єдиного внеску в розмірі, не нижчому за мінімальний, у відповідача виникла недоїмка зі сплати єдиного внеску за 2011 рік в розмірі 4 010,30 грн., за 2012 рік в розмірі 4 572,42 грн. та за 1 квартал 2013 року в розмірі 1 194,03 грн., що підтверджено розрахунками УПФУ (а.с.9-11).
Крім того, 27 червня 2013 року УПФУ прийнято рішення за № 3689 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким за неподання звітності до відповідача застосований штраф в розмірі 170,00 грн. (а.с.49).
Докази оскарження вказаного рішення та його скасування в позасудовому або судовому порядку суду не надані.
05 липня 2013 року УПФУ сформована вимога за № Ф-1405У про сплату відповідачем недоїмки в розмірі 9 776,65 грн., включаючи суму штрафу 170,00 грн. (а.с.8).
Вказана вимога надіслана на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте 09 липня 2013 року поштове відправлення повернуто на адресу УПФУ з відміткою підприємства зв'язку «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.7).
Докази погашення відповідачем суми боргу, стягнення якої є предметом спору, суду не надані.
Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.
Згідно з п.2 ч.1 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Аналогічна норма міститься у п.2 ч.1 ст.5 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до п.6 ч.2 ст.20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.
Ч.1 ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді держави у випадках, передбачених законом. Звернення до суду з позовами, коли порушується інтереси держави, є однією з форм такого представництва, що вбачається зі змісту ч.5 ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру".
Можливість прокурора здійснювати представництво інтересів держави в адміністративному суді вбачається зі змісту ч.2 ст.60 КАС України.
Отже, у спірних правовідносинах прокурор здійснює представництво інтересів Держави в особі Жовтневої ОДПІ, вбачаючи підстави для представництва в несплаті відповідачем єдиного внеску.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону, ч.1 ст.2 Закону № 2464.
Окрім іншого, збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: обов'язковості сплати; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків, що передбачено ст.3 Закону № 2464.
Зі змісту п.4 ч.1 ст.4 Закону № 2464, відповідно до якого платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, слідує, що Відповідач належить до категорії платників єдиного внеску.
Відповідач як платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, про що свідчать положення п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464.
Згідно з п.3 ч.1 ст.7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Відповідно до ч.11 ст.8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у п.п.4 та 5 ч.1 ст.4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
П.5 ч.1 ст.1 Закону № 2464 визначено, що мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Розмір мінімальної заробітної плати у 2011 році визначався ст.22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23 грудня 2012 року № 2857-VI, відповідно до якої мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила з 1 січня - 941 гривень, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.
Таким чином, мінімальний розмір єдиного внеску платників, які обрали спрощену систему оподаткування, у 2011 році складав з 1 січня - 326,53 грн., з 1 квітня - 333,12 грн., з 1 жовтня - 341,80 грн., з 1 грудня - 348,39 грн.
Таким чином, мінімальний розмір єдиного внеску за 2011 рік становив 4 010,30 грн.
Розмір мінімальної заробітної плати у 2012 році визначався ст.13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22 грудня 2011 року № 4282-VI, відповідно до якої мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.
Таким чином, мінімальний розмір єдиного внеску платників, які обрали спрощену систему оподаткування, у 2012 році складав з 1 січня - 372,33 грн., з 1 квітня - 379,62 грн., з 1 липня - 382,39 грн., з 1 жовтня - 387,95 грн., з 1 грудня - 393,50 грн.
У зв'язку із зазначеним, мінімальний розмір єдиного внеску за 2012 рік становив 4 572,42 грн.
Розмір мінімальної заробітної плати у 2013 році визначений ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06 грудня 2012 року № 5515-VI, відповідно до якої мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.
Мінімальний розмір єдиного внеску платників, які обрали спрощену систему оподаткування, у 2013 році складає з 1 січня - 398,01 грн., з 1 грудня - 422,65 грн.
Таким чином, мінімальний розмір єдиного внеску за 1 квартал 2013 року становить 1 194,03 грн.
Наведене вище зумовлює висновок про правомірне нарахування відповідачу єдиного внеску за 2011-2012, перший квартал 2013 року в розмірі 9 776,75 грн.
Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, ч.8 ст.9 Закону № 2464.
Не виконання цього обов'язку є підставою для стягнення сум єдиного внеску в судовому порядку.
П.4 ч.2 ст.6 Закону № 2464, в редакції до 11 серпня 2013 року, був передбачений обов'язок платника єдиного внеску подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
Таким чином, відповідач як платник єдиного внеску зобов'язаний був подавати звітність до УПФУ.
П.4 ч.11 ст.25 Закону № 2464 (в редакції до 11 серпня 2013 року) передбачав, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено судом, 27 червня 2013 року УПФУ прийнято рішення за № 3689 про застосування до відповідача штрафних санкцій за неподання звітності в сумі 170,00 грн. На час судового розгляду вказаний штраф відповідачем не сплачений.
За приписами ч.16 ст.25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
З приводу наявності у УПФУ права на нарахування єдиного внеску та застосування штрафних санкцій за неподання звітності, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону № 2464, в редакції до 11 серпня 2013 року, завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
Абз.3 ч.2 ст.12 Закону № 2464, в редакції до 11 серпня 2013 року, передбачав, що Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску.
П.7 ч.1 ст.13 Закону № 2464, в редакції до 11 серпня 2013 року, визначав право Пенсійного фонду та його територіальних органів стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
За правилами ч.2 ст.25 Закону № 2464, в редакції до 11 серпня 2013 року, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Згідно з ч.4 ст.25 Закону № 2464, в редакції до 11 серпня 2013 року, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04 липня 2013 року № 406-VII, який набрав чинності з 11 серпня 2013 року, повноваження щодо адміністрування єдиного внеску передані органам доходів і зборів.
Зокрема, згідно з положеннями ч.ч.1-2 ст.12 Закону № 2464 завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
Право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску від органів Пенсійного фонду України передано органам доходів і зборів, що передбачено п.7 ч.1 ст.13 Закону № 2464.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Адміністративний позов Прокурора Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах Держави в особі Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області (ідентифікаційний номер 38673977) недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік, 2012 рік та перший квартал 2013 року в сумі 9 776,75 грн., та штраф в розмірі 170,00 грн., а разом - 9 946 (дев'ять тисяч дев'ятсот сорок шість) гривень 75 копійок.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені в судовому засіданні 11 грудня 2013 року.
Постанова складена у повному обсязі 13 грудня 2013 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кравченко Т.О.